Рішення

від 08.01.2013 по справі 5008/911/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ                     08.01.2013                                                             Справа  № 5008/911/2012       За позовом:        ТОВ „Підприємство „Союз-Д2” м.Сімферополь До відповідача:  ТОВ „Ванмарко” с.Ракошино, Мукачівського району  Про стягнення 282338,96 грн. боргу                                                                                         Суддя                       О.Йосипчук                 за участю представників сторін:         позивача:        представник не з'явився         відповідача:   представник не з'явився Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Союз-Д2” м.Сімферополь до товариства з обмеженою відповідальністю „Ванмарко” с.Ракошино, Мукачівського району про стягнення 282338,96 грн. боргу, Встановив: Предметом позовних вимог є вимога позивача стягнути з відповідача суму 268097,75 грн. заборгованості, що виникла внаслідок несплати за поставлену, згідно договору купівлі-продажу №95-04 від 01.07.2009р. (3198,24 грн. боргу) та договору поставки №3 від 04.02.2010р. (264899,51 грн. боргу), продукцію. Згідно з договором купівлі-продажу від 01.07.2009р. №95-04 позивач поставив в адрес відповідача товарно-матеріальні цінності, за які останній розрахувався частково, внаслідок чого виник борг у сумі 3198,24 грн. Дану заборгованість відповідача підтверджено актом звірки взаєморозрахунків від 31.07.2012р. і не заперечується відповідачем. Крім того, з огляду на прострочення грошового зобов'язаня, позивач просить стягнути з відповідача суму 41,91 грн. пені та суму 8,41 грн. –3 відсотки річних. Заяви про застосування наслідків сплину позовної давності від відповідача не надходило. Договір купівлі-продажу №3 від 04.02.2010р., на підставі якого між сторонами спору виникли зобов'язальні відносини, було укладено між ТОВ „Монблан-1”, як продавець та ТОВ „Ванмарко”, як покупець. Факт передачі відповідачу продукції за наведених вище договором підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Відповідно до п.3.4. договору №3 від 04.02.10р. оплату за отриманий товар відповідач повинен був здійснити протягом 30 днів з моменту його отримання. Однак, у обумовлений строк відповідач своїх зобов'язань перед поставником не виконав, внаслідок чого виник борг, який з огляду на підтверджений накладними, розрахунок позивача, становить суму 268899,51 грн. Борг підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 31.07.2012р. Відповідно до п.6.2 договору №3 від 04.02.10р., за порушення строку оплати покупець (відповідач у справі) повинен сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення. Зважаючи на таке, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у сумі 14526,24 грн. Крім того, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача суму 2913,21 грн. в якості 3 відсотків річних, нарахованих на суму основного боргу на період прострочення. Таким чином, сума майнових вимог до відповідача, що виникли із договору № 95-04 від 01.07.2009р. №3 від 04.02.2010р.., становить 282338,96 грн. Внаслідок укладення із позивачем договору про відступлення права вимоги від 25.09.2012р. майнові права постачальника за договором №3 від 04.02.2010р. від ТОВ „Монблан-1” перейшли до ТОВ „Підприємство „Союз-Д2”. Про факт відступлення майнових прав за договором №3 від 04.02.2010р. первісний кредитор повідомив відповідача письмово (Лист від 25.09.2012р. №343). Відповідач проти позову не заперечив. Однак надав суду договір про залік взаємних вимог від 14.12.2012р. на підтвердження погашення частини заборгованості по договору №95-4 від 01.07.2009р. у сумі 201839,77 грн.    У попередньому засіданні суду з метою безпосереднього врегулювання спору, було оголошено перерву. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 10.01.2013р. Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання, Суд задовольняє позов, виходячи з наступного Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача виникла із договору №95-04 від 01.07.2009р. та договору №3 від 04.02.2010р., які за своєю правовою природою є договорами поставки і регламентуються параграфами 1 і 3 глави 54 ЦК України. Наявність простроченого грошового зобов'язання перед позивачем підтверджено матеріалами справи, зокрема транспортно-супровідними документами та актами звірки взаєморозрахунків. І, оскільки договором №95-04 від 01.07.2009р. та договором №3 від 04.02.2010р. встановлений граничний строк розрахунків за отриманий товар, порушенням цього строку є порушенням правил, встановлених ст.ст.530, 692 ЦК України та ст.193 ГК України. Зважаючи на наведене вище, внаслідок прострочення покупця за договором та на підставі відступлення прав за зобов'язальним правочином, у спірній ситуації, позивач набув права стягнення заборгованості відповідача у примусовому порядку, відповідно до ст.692 ЦК України. З огляду на наявність основного боргу по оплаті за поставлений товар за договором №3 від 04.02.2010р., вимоги позивача про стягнення 14526,24 грн. пені, нарахованої за період червень-жовтень 2012р. із розрахунку подвійної ставки НБУ, та вимоги про стягнення 2913,21грн. у вигляді 3 відсотків річних, та вимоги про стягнення 41,91 грн. пані, нарахованої за період 01.08.2012р. по 01.10.20р. та вимоги про стягнення 8,41 грн. –3 відсотків річних,  є підставними і такими, що узгоджуються із правилами ст.ст.550, 625 ЦК України. Посилання відповідача на проведення взаємозаліку, згідно договору від 14.12.2012р., як на підставу погашення частини суми позову, суд не приймає до уваги з огляду на таке. Договором про залік взаємних вимог від 14.12.2012р. врегульовано не всю а лише часткову заборгованість відповідача, що виникла із договору №95-04 від 01.07.2009р. Разом з тим, пунктом 5 цього ж договору встановлено, що даним договором погашено заборонність відповідача по договору №95-04 від 01.07.2009р. за винятком суми 3377,48 грн., частини якої і входить до складу суми позовних вимог позивача у даній справі.                  Керуючись ст.ст. 34, 43, 49, 82-85 ГПК України,                                       Суд вирішив: 1. Позов задоволити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ванмарко” (Мукачівський район, с.Ракошино, вул..Леніна б/н, код 33360340) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Союз-Д2” (м.Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2 клд 23894566) суму 282338,96 грн. боргу з яких суму 268097,75 грн. –основний борг, сума 14568,15 грн. –пеня, сума 2921,62 грн. –3 відсотка річних, та також суму 5646,78 грн. витрат на сплату судового збору. Наказ видати. Суддя                                                   О.Йосипчук