Рішення

від 20.12.2012 по справі 5011-4/15239-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/15239-2012 20.12.12

За позовомЗаступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідро приладів» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Вайд» Третя особаРегіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву Про стягнення 301 657,35 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури Пантюхов О.В.

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

від третьої особи Іщенко І.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідро приладів»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біофартех»про стягнення 100 552,45 грн. орендної плати, 201104,90 грн. неустойки, а всього 301657,35 грн. заборгованості за договором № 3799 нерухомого майна, від 28.12.2006р.

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду Заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України до суду в інтересах держави в особі визначеної ним особи суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Приписами ст. 36 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи викладене, Заступник Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі визначеної ним особи.

В процесі розгляду справи позивачем було надана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, з якої вбачається, що відповідач змінив назву з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біофармтех»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Про Вайд».

20.11.2012р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву надало письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Державне підприємство «Київський науково-дослідний інститут гідро приладів»надало письмові пояснення від 29.11.2012р. відносно позовної заяви.

Представник Відповідача в судові засідання не з'являвся.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2006р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біофармтех»було укладено оренди № 3799 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 126,1 кв.м. розміщене за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3, літера А, корпус № 9, 1-й поверх, що знаходиться на балансі Київського державного науково-дослідного інституту гідро приладів», вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.10.2006 494 000 грн. Майно передається в оренду з метою провадження підприємницької діяльності в галузі охорони здоров'я та надання медичних послуг.

Пунктом 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договір, але не раніше дати підписання сторонами цього договору ат акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.10.1. договору, даний договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 28.12.2006р. по 28.11.2007р. включно.

Пунктом 10.5. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця. Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Так, договором № 3799/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 3799 від 28.12.2006р. від 29.12.2009р. були внесені зміни до п.1.1., 3.1.. 3.2. договору, договір оренди № 3799 від 28.12.2006р. продовжений на 2 роки до 28.09.2011р.

В подальшому договір оренди № 3799 від 28.12.2006р. у відповідності до п.10.5 договору був продовжений на наступний строк.

Відповідно до п.3.1. договору № 3799/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 3799, орендна плата визначається на підставі Методики рахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку -листопад 2009р.: 11 674,18 грн.

Пунктом 3.2. договору, орендна плата за перший місяць оренди -грудень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2009р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Відповідно до п.3.3. договору, перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції тами чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Своєчасне внесення орендної плати за користування майном є один з основних обов'язків наймача орендаря, належне виконання якого вимагається законом.

Матеріали справи свідчать, що Орендарем були порушені договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості за період з серпня 2011р. по квітень 2012р. в розмірі 100552,45 грн.

В подальшому Договір оренди № 3799 від 28.12.20006 року у відповідності до п. 10.5 та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»був продовжений на наступний строк, тобто не менше як на 11 місяців, до 29.08.2012р.

Відповідно до п. 2.5 Договору Орендар зобов'язується повернути майно у 10 -денний строк з моменту припинення або розірвання.

05.06.2012р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ «Біофармтех»було підписано акт приймання -передавання (повернення) нерухомого майна розміщеного за адресою: м. Київ, вул. В.Сурікова, 3.

04.07.2012р. між сторонами було підписано договір № 3799/03 про припинення договору оренди № 3799 від 28.12.2006р.

Відповідно до п.2 Договору № 3799/03 про припинення договору оренди № 3799 від 28.12.2006р., чинність договору оренди № 3799 від 28.12.2006р. вважається припиненим з 05.06.2012р., тобто до 15.06.2012р. Відповідач повинен був повернути майно.

Відповідно до п. 9. 1 Договору, в разі невиконання пункту 2.5 цього договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Матеріали справи свідчать що 05.06.2012р. Відповідач повернув Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву майно, про що свідчить акт приймання -передавання (повернення) нерухомого майна розміщеного за адресою: м. Київ, вул. В.Сурікова, 3.

Позивач заявив також вимогу про стягнення з Відповідача, відповідно до п.9.1. договору № 3799 від 28.12.2006р., неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення, який передбачає стягнення за умови невиконання п. 2.5 Договору.

Відповідно до п. 9. 1 Договору, в разі невиконання пункту 2.5 цього договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

Договір №1/07 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за період з серпня 2011р. по квітень 2012 р. у розмірі 100 552,45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.3. договору, перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції тами чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа місяця наступного за поточним.

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних платежах належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі становить 100 552,45 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди нерухомого майна №3799 за період з серпня 2011р. по квітень 2012 р. у сумі 100 552,45 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 201104,90 грн., відповідно до п.9.1. договору № 3799 від 28.12.2006р. не задовольняється судом, з наступних підстав.

29 грудня 2009 року між сторонами Договору укладено Договір № 3799/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 3799 від 28.12.2006 року, яким було продовжено Договір оренди № 3799 від 28.12.2006 року на 2 (два) роки, до 28.09.2011 року.

В подальшому Договір оренди № 3799 від 28.12.20006 року у відповідності до п. 10.5 та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»був продовжений на наступний строк, тобто до 29.08.2012р.

05 червня 2012 року між РВ ФДМУ по м. Києву та ТОВ «Біофармтех» було підписано Акт приймання - передавання (повернення) нерухомого майна розміщеного за адресою: м. Київ, вул. В. Сурікова, 3.

04 липня 2012 року між сторонами було підписано Договір № 3799/03 про припинення договору оренди № 3799 від 28.12.2006 року.

Відповідно до п.2 Договору № 3799/03 про припинення договору оренди № 3799 від 28.12.2006р., чинність договору оренди № 3799 від 28.12.2006р. вважається припиненим з 05.06.2012р., тобто до 15.06.2012р. Відповідач повинен був повернути майно.

Відповідно до п. 2.5 Договору Орендар зобов'язується повернути майно у 10 -денний строк з моменту припинення або розірвання.

Матеріали справи свідчать що Відповідач достроково (05.06.2012р.) повернув Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву майно, про що свідчить акт приймання -передавання (повернення) нерухомого майна розміщеного за адресою: м. Київ, вул. В.Сурікова, 3.

Відповідно до п. 9. 1 Договору, в разі невиконання пункту 2.5 цього договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Тобто, у Позивача відсутні підстави вимагати стягнення неустойки в подвійному розмірі, оскільки відповідачем не було порушено умови договору, а саме п.2.5. договору, щодо зобов'язання повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині основного боргу.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідро приладів»є правомірними та обґрунтованими, а тому, з врахуванням викладеного підлягають задоволенню частково, в сумі 100552,45 грн. основного боргу . В частині стягнення неустойки суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури -при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Про Вайд»пропорційно розміру задоволених вимог та стягуються в доход спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Вайд»(03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 2, код ЄДРПОУ 31564629) на користь Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідро приладів»(03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 14310098) 100 552 (сто тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 45 коп. орендної плати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Вайд»(03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 2, код ЄДРПОУ 31564629) в дохід державного бюджету України 2 011 (дві тисячі одинадцять) грн. .05 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення неустойки відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 29.12.2012р.