Рішення

від 26.12.2012 по справі 5015/4637/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.12 Справа№ 5015/4637/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом: Релігійної громади Церкви Християн Віри Євангельської в місті Дрогобичі Львівської області, м. Дрогобич Львівської області

до відповідача: Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич Львівської області

про: визнання права власності на будівлю за адресою: м. Дрогобич,

вул. Стрийська, 431

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар судового засідання Харко Л.М.

Представники:

від позивача: Підганяк Я.М. -пастор Релігійної громади Церкви Християн Віри Євангельської в місті Дрогобичі Львівської області, Бурдей М.Ф. -представник (договір про правову допомогу № 1 від 21.11.2012 року);

від відповідача : Кулиняк С.Л. -представник (довіреність № 3-28/259

від 16.01.2012 року);

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 26.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Релігійної громади Церкви Християн Віри Євангельської в місті Дрогобичі Львівської області (далі -релігійна громада), м. Дрогобич Львівської області до Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич Львівської області про визнання права власності на будівлю за адресою: м. Дрогобич, вул. Стрийська, 431.

Ухвалою суду від 09.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.11.2012 року.

22.11.2012 року судове засідання ухвалою суду відкладено до 20.12.2012 року у якому оголошувалась перерва до 26.12.2012 року.

26.12.2012 року представники позивача в судове засідання з'явилися, вимоги попередніх ухвал виконали частково, позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача з'явився в судове засідання, вимоги попередніх ухвал виконав частково, позовні вимоги визнав (проти позову не заперечив).

У процесі порушеного провадження представником відповідача через канцелярію суду 18.12.2012 року подано заяву про визнання позову (вх. № 28924/12); 26.12.2012 року представниками позивача надано додаткові документи згідно супровідного листа за

№ 29561/12.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

22.02.1990 року Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради прийняв рішення

№ 30 «Про надання дозволу відділу культури міськвиконкому передати на баланс общині Християн Віри Євангельської приміщення бібліотеки по вул. Стрийській № 431 в

м. Дрогобичі», яким дозволив Відділу культури міськвиконкому передати на баланс позивачеві вказане приміщення та оформити у встановленому порядку документацію на передачу приміщення.

08.10.1990 року між релігійною громадою та представником виконавчого органу Дрогобицької міської ради укладено договір про передачу зазначеного об'єкта релігійній громаді з метою його реконструкції під молитовне приміщення.

25.04.1991 року рішенням відповідача (№141) релігійній громаді надано дозвіл на проектування та влаштування прибудови до будинку № 431.

Розглядаючи заяву відповідача про визнання позову, суд відповідно до приписів ч. 6 статті 22 ГПК України зобов'язаний перевірити відсутність обставин, які б унеможливлювали задоволення такої заяви.

Так, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (ч. 6 статті 22 ГПК України).

Як встановлено судом позов заявлено до Дрогобицької міської ради. З матеріалів справи вбачається, що саме Дрогобицька міська рада як власник майна уповноважила власний структурний підрозділ передати вказаний об'єкт релігійній громаді (позивачу).

Отже, визначаючи належного відповідача у вказаних правовідносинах (про визнання права власності) - сторони у справі до якої може бути звернута матеріально-правова вимога у даному спорі, суд вбачає підставне визначення органу місцевого самоврядування відповідачем, який відповідно до статей 142, 143 Конституції України наділений повноваженнями здійснювати відчуження чи іншим чином передавати власне майно іншим особам.

Заявленим позовом не зачіпаються права чи законні інтереси інших осіб, оскільки саме відповідач до передачі об'єкта володів ним на законних підставах. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують право землекористування іншими особами ніж позивачем ділянкою, на якій розташований об'єкт нерухомості, що є предметом розгляду у справі. Згідно довідки Управління Держкомзему у м. Дрогобич Львівської області від 26.12.2012 р. № 4137 за позивачем облікована земельна ділянка площею 767 кв. м, проте документи, які посвідчували права власності чи користування нею не зареєстровані.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Також кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Як встановлено ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Аналогічна норма міститься і в ст. 20 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Оцінюючи юридичний факт передачі об'єкта позивачу 08.10.1990 року згідно зазначеного вище договору, суд виходить з того, що до вказаних правовідносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України 1963 року в редакції, яка була чинною станом на 1990 рік. Так, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1 ст. 128 Цивільного кодексу України 1963 року).

Як вбачається з матеріалів справи, Дрогобицька міська рада рішенням від 25.04.1991 року хоча й надала дозвіл позивачу на проектування та влаштування прибудови до переданого позивачу будинку, проте позивач неналежним чином виконав вимоги, які необхідні для реєстрації об'єкта нерухомості у встановленому порядку. Вказане послужило підставою для неможливості розгляду відповідачем питання про реєстрацію самочинно реконструйованої нежитлової будівлі (лист керуючого справами виконкому Дрогобицької міської ради

від 20.12.2012 року за № 3-29/10515).

Як вбачається з довідки Дрогобицького міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 29.10.2012 року № 813 інвентаризаційна вартість об'єкта становить 488 069 грн. Різниця вартості об'єкта на момент його передачі у 1990 році релігійній громаді та на момент розгляду справи суттєво відрізняється. Вказане та доданий Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта (від 17.07.2012 року) дає підстави вважати про суттєве збільшення вартості об'єкта впродовж останніх двадцяти років у зв'язку з реконструкцією та переплануванням об'єкта, яким володіє релігійна громада. Як зазначається в позовній заяві, документація, яка підтверджувала факт підрядних робіт, перепланування тощо була втрачена, оскільки такі роботи виконувались з моменту передачі об'єкта релігійній громаді (понад двадцять років).

Таким чином встановити розмір та обсяг поліпшень в об'єкт нерухомості є неможливим. Відтак, доказом вартісного показника об'єкта є інвентаризаційна вартість згідно довідки від 29.10.2012 року № 813.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позовні вимоги про визнання права власності на будівлі обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню. Право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що визнання права на об'єкт нерухомості за позивачем у цій справі не звільняє позивача від обов'язку привести у відповідність з приписами правових актів технічну документацію на об'єкт (вимоги архітектурних, пожежно-безпекових стандартів тощо). Суд не вправі визначати такими, що не є обов'язковими вимоги окремих процедур для реєстрації об'єкта (подання документів тощо). Вказане є повноваженням окремих органів державної влади, які здійснюють реєстрацію у встановленому законом порядку.

Клопотання позивача про розподіл судових витрат, яке міститься у позовній заяві підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3, 4-5, 4-7, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Релігійної громади Церкви Християн Віри Євангельської в місті Дрогобичі Львівської області до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права власності на будівлю за адресою: м. Дрогобич, вул. Стрийська, 431 задоволити.

2. Визнати за Релігійною громадою Церкви Християн Віри Євангельської міста Дрогобич (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Стрийська, 431; код ЄДРПОУ 25243301) право власності на нежитлові будівлі № 431, що знаходяться в м. Дрогобич Львівської області по вулиці Стрийській, 431, а саме: нежитлову будівлю літера А-2 заг. площею 324, 4 кв.м., нежитлову будівлю літера Б-1 заг. площею 5, 3 кв.м.

Повний текст рішення виготовлено 02.01.2013 року.

Суддя Кидисюк Р.А