Рішення

від 08.01.2013 по справі 21/134-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2013 р. Справа № 21/134-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит лізинг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю торгового дому «Упаковака», Київська обл., смт. Дослідницьке

про стягнення 59 357,69 гривень

за участю представників:

від позивача: Букова Ю.В. (довіреність б/н від 20.04.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.11.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит лізинг» (далі-ТОВ «УніКредит лізинг»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю торгового дому «Упаковака» (далі-ТОВ ТД «Упаковка»/відповідач) про стягнення 59 357,69 грн., з яких:

- 28 300,46 грн. заборгованості за договором 21/1-LD від 30.11.2006р., 2 326,30 грн. 3% річних та 3 339,49 грн. інфляційних втрат;

- 20 970,07 грн. заборгованості за договором 21/2-LD від 30.11.2006р., 1 777,79 грн. 3% річних та 2 643,58 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2012р. порушено провадження у справі №21/134-12 та призначено справу до розгляду на 26.11.2012р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 26.11.2012р., 11.12.2012р. та 25.12.2012р. розгляд даної справи відкладався на 11.12.2012р., 25.12.2012р. та 08.01.2013р. відповідно.

В судові засідання 26.11.2012р., 11.12.2012р., 25.12.2012р. та 08.01.2013р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2006р. між ТОВ «УніКредит лізинг» (далі-лізингодавець) та ТОВ ТД «Упаковка» (далі-лізингоодержувач) укладено загальні умови фінансового лізингу №21-LD (далі-Загальні умови), відповідно до яких лізингодавець прийняв на себе зобов'язання придбати у власність від продавця предмет лізингу та передати його у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених договором лізингу та загальними умовами.

Пунктами 1.4, 6.1 Загальних умов передбачено, що строк лізингу починається з дати передачі предмета лізингу та закінчується датою викупу або повернення предмета лізингу лізингодавцеві за умови повного розрахунку по платежах, якщо інше не передбачено умовами договору.

Складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку №2 до договору лізингу.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Загальними умовами виконав належним чином.

Так, 30.11.2006р. між сторонами укладено договір фінансового лізингу №21/1- LD (далі-Договір №21/1- LD), яким погоджено специфікацію автомобіля (предмета лізингу), період лізингу (36 місяців), оплату та викупну вартість останнього.

19.01.2007р. сторонами підписано Акт прийому-передачі, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу, а саме: «FAW CA 1041», реєстраційний номер АА6844СЕ, вартістю 62 296,00 грн.

Згідно додатку №2 Договору №21/1-LD (Графік платежів), сторони погодили порядок, строки (лютий 2007р.-січень 2010р.) та розмір сплати лізингових платежів за ним. Суми лізингових платежів зазначені в гривні за офіційним курсом НБУ на дату підписання Договору без урахування змінних складових та еквіваленту євро, і підлягають коригуванню на дату платежу.

Крім того, 30.11.2006р. між сторонами укладено договір фінансового лізингу №21/2- LD (далі-Договір №21/2- LD), яким погоджено специфікацію автомобіля (предмета лізингу), період лізингу (36 місяців), оплату та викупну вартість останнього.

14.02.2007р. сторонами підписано Акт прийому-передачі, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу, а саме: «Таврія 110557-44», реєстраційний номер АА7547СЕ, вартістю 28 882,98 грн.

Згідно додатку №2 Договору №21/2-LD (Графік платежів), сторони погодили порядок, строки (березень 2007р.-лютий 2010р.) та розмір сплати лізингових платежів за ним. Суми лізингових платежів зазначені в гривні за офіційним курсом НБУ на дату підписання Договору без урахування змінних складових та еквіваленту євро, і підлягають коригуванню на дату платежу.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаними договорами свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення лізингодавцем (позивачем) Загальних умов та/або договорів.

Натомість, відповідач свої грошові зобов'язання за вказаними договорами в частині щомісячної сплати лізингових платежів належним чином не виконав, сплативши 87 728,10 грн. (лютий 2007р.-частково грудень 2009р.) за Договором №21/1-LD та 33 326,50 грн. (березень 2007р.-чатково червень 2009р.) за Договором №21/2-LD, внаслідок чого, як зазначає позивач, за першим утворилось 49 270,53 грн. заборгованості, з яких:

1. за Договором №21/1-LD - 5 938,96 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за грудень 2009р.-січень 2010р. та 22 361,50 грн. викупної вартості предмета лізингу;

2. за Договором №21/2-LD - 12 303,00 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за червень 2009р.-лютий 2010р. та 8 667,07 грн. викупної вартості предмета лізингу.

Факт сплати відповідачем у сукупності 121 054,60 грн. за спірними договорами підтверджується довідками ПАТ «УніКредит Банк» №7307/IV від 12.12.2012р., №06.8-02/67-26250 від 13.12.2012р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 28 300,46 грн. заборгованості за договором 21/1-LD та 20 970,07 грн. заборгованості за договором 21/2-LD.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173, 292 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Приписами статей 1, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до додатків №2 до спірних договорів (Графік платежів) сторонами погоджено порядок, строки та розміри сплати лізингових платежів за ним.

З огляду наведеного, підписання відповідачем 19.01.2007р. та 14.02.2007р. актів приймання-передачі предметів лізингу свідчить про прийняття останнім, визначеного у актах майна, та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по сплаті лізингових платежів у розмірі та строки, передбачені Договорами, зокрема, графіками платежів.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив лізингові платежів за спірний період, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5 938,96 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за грудень 2009р.-січень 2010р. за Договором №21/1-LD та 12 303,00 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за червень 2009р.-лютий 2010р. за Договором №21/2-LD підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 361,50 грн. та 8 667,07 грн. викупної вартості предметів лізингу за спірними договорами слід зазначити наступне.

Статтями 627, 629 ЦК України унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до Загальних умов (визначення термінів), викупна вартість - ціна, що вказана в додатку №2 до Договору, за якою лізингоодержувач може придбати предмет лізингу після закінчення строку лізингу.

Виходячи з системного аналізу вказаного визначення, суд дійшов висновку, що викупна вартість сплачується лізингоодержувачем (відповідачем) у разі наявності в останнього наміру придбати у власність предмет лізингу. Тобто, викуп предмета лізингу є правом, а не обов'язком відповідача, як помилково вважає позивач. Зазначене підтверджується також і невизначеністю у додатку №2 до Договору №21/1-LD та додатку №2 до Договору №21/2-LD (графіки платежів) строку (дата, місяць, рік) сплати відповідачем викупної вартості за вказаними договорами.

Приписами статей 33, 32, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, в порушення наведених вимог Закону, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності у відповідача наміру придбати у власність предметів лізингу за спірними договорами, наявність якого необхідна для виникнення в останнього обов'язку по сплаті викупної вартості.

Інших доказів, які підтверджували б факт настання у відповідача обов'язку по сплаті викупної вартості предметів лізингу суду не надано.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, положення Загальних умов та додатків №2 (Графіки платежів) до спірних договорів, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 22 361,50 грн. та 8 667,07 грн. викупної вартості предметів лізингу за Договором №21/1-LD та Договором №21/2-LD відповідно, є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за спірними договорами, позивач просить суд стягнути з першого:

- 2 326,30 грн. 3% річних та 3 339,49 грн. інфляційних втрат за Договором №21/1-LD, нарахованих за періоди:

з 16.12.2009р. по 08.10.2012р. на 2 832,23 грн. заборгованості за грудень 2009р.,

з 16.01.2010р. по 08.10.2012р. на 3 106,73 грн. заборгованості за січень 2010р.,

з 16.01.2010р. по 08.10.2012р. на 22 361,50 грн. заборгованості по сплаті викопної вартості;

- 1 777,79 грн. 3% річних та 2 643,58 грн. інфляційних втрат за Договором №21/2-LD, нарахованих за періоди:

з 16.06.2009р. по 08.10.2012р. на 425,37 грн. заборгованості за червень 2009р.,

з 16.07.2009р. по 08.10.2012р. на 1 387,11 грн. заборгованості за липень 2009р.,

з 16.08.2009р. по 08.10.2012р. на 1 439,83 грн. заборгованості за серпень 2009р.,

з 16.09.2009р. по 08.10.2012р. на 1 513,76 грн. заборгованості за вересень 2009р.,

з 16.10.2009р. по 08.10.2012р. на 1 547,24 грн. заборгованості за жовтень 2009р.,

з 16.11.2009р. по 08.10.2012р. на 1 551,17 грн. заборгованості за листопад 2009р.,

з 16.12.2009р. по 08.10.2012р. на 1 519,59 грн. заборгованості за грудень 2009р.,

з 16.01.2010р. по 08.10.2012р. на 1 507,00 грн. заборгованості за січень 2010р.,

з 16.02.2010р. по 08.10.2012р. на 1 411,93 грн. заборгованості за лютий 2010р.,

з 16.02.2010р. по 08.10.2012р. на 8 667,07 грн. заборгованості по сплаті викопної вартості.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, оскільки позивачем не доведено факт наявності у відповідача обов'язку по сплаті викупної вартості предметів лізингу за спірними договорами, суд здійснював обрахунок 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих виключно на суми заборгованості по сплаті лізингових платежів.

Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень спірних договорів, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 326,30 грн. 3% річних та 3 339,49 грн. інфляційних втрат за Договором №21/1-LD підлягає частковому задоволенню у розмірі 493,88 грн. 3% річних та 751,51 грн. інфляційних втрат, а вимога про стягнення 1 777,79 грн. 3% річних та 2 643,58 грн. інфляційних втрат за Договором №21/2-LD підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 089,65 грн. 3% річних та 1 835,43 грн. інфляційних втрат відповідно.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 193, 292 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгового дому «Упаковака» (08654, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Дослідницьке, вул. Сільськогосподарська, 2, кв. 61, ідентифікаційний код 33315517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит лізинг» (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232):

- 5 983 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 96 коп. заборгованості за договором 21/1-LD від 30.11.2006р., 493 (чотириста дев'яносто три) грн. 88 коп. 3% річних та 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 51 коп. інфляційних втрат;

- 12 303 (дванадцять тисяч триста три) грн. 00 коп. заборгованості за договором 21/2-LD від 30.11.2006р., 1 089 (одну тисячу вісімдесят дев'ять) грн. 65 коп. 3% річних та 1 835 (одну тисячу вісімсот тридцять п'ять) грн. 43 коп. інфляційних втрат;

- 608 (шістсот вісім) грн. 94 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 11.01.2013р.

Суддя В.А. Ярема