Постанова

від 03.01.2013 по справі 4-1574/12

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №4-1574/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі:

головуючого -судді Костенко С.М.

з участю секретаря

судового засідання Зелінської І.О.

з участю прокурора Джунь В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури міста Житомира від 14 листопада 2012 року про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом та про відмову в порушенні кримінальної справи, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою та просить скасувати постанову старшого слідчого прокуратури міста Житомира від 14 листопада 2012 року про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом та про відмову в порушенні кримінальної справи.

В обґрунтування скарги зазначає, що постанова прийнята з порушенням вимог процесуального законодавства та її висновки не відповідають дійсності та встановленим фактам. Зазначила, що для усунення суперечностей не було проведено очні ставки; не надана юридична оцінка складанню двох протоколів про одне те ж саме адміністративне правопорушення в яких було зазначено різний час його затримання; не з'ясовано на якій підставі ОСОБА_3, якого затримали за вчинення адміністративного правопорушення, допитували про обставини вбивства щодо ОСОБА_4

В судовому засіданні скаржниця повністю підтримала доводи своєї скарги та просить її задовольнити із зазначених у ній підставах, а справу повернути для розслідування.

Прокурор в судовому засіданні вимоги скарги не визнав і у її задоволенні просить відмовити з тих підстав, що перевірка була проведена в повному обсязі, в ході якої ретельно були перевірені всі обставини та прийнята слідчим постанова є обґрунтованою.

Заслухавши пояснення учасників процесу та вивчивши матеріали кримінальної справи № 10/085045, суд приходить на наступного висновку.

Встановлено, що 07.09.2002 року поблизу будинку №22 по вул. Б.Тена в м. Житомирі було виявлено труп ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті. За даним фактом була порушена кримінальна справа за ст. 115 ч.1 КК України.

09.09.2002 року ОСОБА_3 написав явку з повинною, в якій вказав, що він скоїв вбивство ОСОБА_4 та дав покази про обставини вчинення ним злочину.

20.09.2002 року ОСОБА_3 відмовився від визнання вини у скоєнні вбивства, зазначив, що визнав себе винним у скоєнні злочину під впливом примусу з боку працівників міліції.

За скаргою ОСОБА_2 неодноразово проводилася перевірка прокуратурами Житомирської області щодо застосування до її сина ОСОБА_3 фізичного насильства зі сторони працівників міліції. Остання постанова прокурора Житомирського району від 14 травня 2010 року була скасована постановою Богунського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2010 року (т.12 а.с.183).

15 жовтня 2010 року прокуратурою Житомирської області було порушено кримінальну справу за ст. 365 ч.2 КК України за фактом перевищення влади і службових повноважень поєднаних із застосуванням насильства щодо ОСОБА_3 з боку працівників Корольовського райвідділу міліції (т.12 а.с.37).

04 листопада 2010 року рішенням Європейського Суду в справі «Ковальчук проти України»встановлено порушення ст. 3 Конвенції в її матеріальному аспекті з огляду на висновки лікарів щодо часу заподіяння тілесних ушкоджень, що збігався з часом заявника під вартою. Крім цього, Європейський Суд зазначив, що з фактів справи вбачається використання працівниками міліції арешту заявника як привід, щоб зламати його опір з метою отримання зізнання у вчиненні злочину. Таку практику, особливо з огляду на уразливий стан здоров'я заявника під час тримання його під вартою Європейський Суд визнав як нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2012 року скасовано попередню постанову старшого слідчого прокуратури м. Житомира від 25 червня 2012 року, а кримінальну справу повернуто для подальшого розслідування(т.15 а.с.219-221).

Підставами для її скасування стало те, що висновок, викладений в оскаржуваній постанові від 25 червня 2012 року був передчасним , оскільки в повному обсязі не було виконано вказівки Генеральної Прокуратури України, які є обов'язковими для виконання. Зокрема, зміст вищевказаної постанови не містив юридичної оцінки яким чином ОСОБА_3 07 вересня 2002 року вчинив адміністративне правопорушення за місцем свого проживання, якщо зранку знаходився в Корольовському РВ УМВС України в Житомирській області. При цьому, достеменним фактом є його знаходження в райвідділі в проміжок часу з 16-05 до 16-37 годин, оскільки у вказаний час до ОСОБА_3 викликалася карета швидкої допомоги (т.15 а.с.185). Крім цього, не було надано правової оцінки у виправленнях, які містилися в протоколі огляду квартири ОСОБА_3, а саме виправлення в часі його проведення. Не було надано оцінки поясненням ОСОБА_3, якими він визнавав факт адміністративного правопорушення, вчиненого ним 07 вересня 2002 року о 18 годині, оскільки ці пояснення викликали обґрунтовані сумніви щодо їх об'єктивності. При цьому не було враховано, що у цих поясненнях зроблено виправлення з 06 на 07 вересня 2002 року. Не було надано оцінку встановленому факту, що при затриманні ОСОБА_3 07 вересня 2002 року було складено два протоколи про адміністративне правопорушення, про теж саме адміністративне правопорушення в яких був зазначений різний час його вчинення. Не надано оцінку тому, що ОСОБА_3 відбував призначене адміністративне стягнення не 10 діб, а з 07 вересня по 20 вересня 2002 року. Не досліджено обставини інших двох затримань ОСОБА_3 та не надано їм правову оцінку. Під час розслідування не з'ясовано, під впливом яких чинників ОСОБА_3, будучи непричетним до вчинення злочину щодо ОСОБА_4, написав явку з повинною та дав пояснення про обставини вчиненого ним злочину. В постанові слідчого від 25 червня 2012 року не було наведено мотивів, чому надана перевага показам працівників міліції і без мотивно відхилено покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Також при прийнятті постанови від 25 червня 2012 року суд вказав на ту обставину, що слідчим не було враховано висновки Європейського Суду, яким стверджено порушення ст. 3 Конвенції та оголошено скарги на погане поводження під час перебування під вартою ОСОБА_3 в міліції, прийнятними.

Відповідно до норм процесуального законодавства вказівки суду є обов'язковими для органів досудового слідства.

12 листопада 2012 року старший слідчий прокуратури м. Житомира прийняв до свого провадження вищевказану кримінальну справу, а 14 листопада 2012 року виніс постанову, якою кримінальну справу, порушену за фактом перевищення влади та посадових повноважень, поєднаних із застосуванням насильства щодо ОСОБА_3 з боку працівників Корольовського РВ УМВС України в Житомирській за ознаками злочину, передбаченого ст. 365 ч.2 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області за ч.2 ст.365 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (т.15 а.с.218,224-229).

Суд приходить до висновку, що вказана постанова є передчасною і вказівки Генерального прокурора, Богунського районного суду м. Житомира та апеляційного суду Житомирської області не виконано в повному обсязі.

Так, незаперечним є встановлений факт про отримання від ОСОБА_3 показів про вчинення ним вбивства, саме під час його затримання за нібито вчинене ним 07 вересня 2002 року адміністративного правопорушення, при цьому особи причетні до цих дій фактично не визначені і питання про їх відповідальність не вирішено. Наявність двох протоколів про адміністративне правопорушення, вчиненого ОСОБА_3 нібито 07 вересня 2002 року в різний час, виправлення дат в поясненнях відібраних у ОСОБА_3, з приводу вчиненого правопорушення та виправлення в протоколі огляду місця пригоди, а саме в часі його проведення, з участю ОСОБА_3, вказують лише на фальсифікацію документів при їх складанні.

Цей факт засвідчено і в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ковальчук проти України»від 04 листопада 2010 року.

Обґрунтовуючи доводи в постанові від 14 листопада 2012 року старший слідчий прокуратури м. Житомира вдався до оцінки висновків рішення Європейського Суду зокрема, що вказане рішення немає об'єктивного та фактичного значення для даної кримінальної справи, оскільки Суд не навів жодних конкретних відомостей про особу, місце та спосіб нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, що є неприпустимим та таким, що суперечить зібраним матеріалам. Зокрема, погане поводження, час заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та використання працівниками міліції затримання, а в послідуючому і арешту, як привід щоб зламати його опір з метою отримання зізнання у вчиненні злочину, збігається з часом, коли останній був затриманий та перебував в органах міліції.

Крім цього, посилання слідчого на неможливість встановлення свідків вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, які вказані в протоколі, як зазначав в своїй ухвалі апеляційний суд, можливо розцінювати як фальсифікацію працівниками міліції документів, які були використані для тримання його під арештом і можуть бути поясненням, під впливом яких чинників ОСОБА_3 написав явку з повинною та дав пояснення про обставини вчиненого ним злочину.

Зазначене свідчить про те, що висновок слідчого про відсутність даних, які б свідчили про спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень і відсутність провини працівників міліції за незаконне тримання під вартою та отримання в цей час показів незаконним шляхом, не відповідає дійсності.

Крім цього, суд приходить до висновку, що скаржником не пропущено строк на оскарження вищевказаної постанови. Так, ОСОБА_2 отримавши копію оскаржуваної постанови, відповідно до норм КПК (1960) року звернулася зі скаргою до прокуратури вищого рівня. Зазначена обставина підтверджується відповіддю Генеральної прокуратури України від 27.11 2012 року, що кримінальним процесуальним кодексом України, який набрав чинності 20 листопада 2012 року не передбачено можливості оскарження прокуророві вищого рівня постанови слідчого від 14.11.2012 року. В послідуючому, ОСОБА_2 звернулася зі скаргою до суду.

З врахуванням наведеного, постанова старшого слідчого прокуратури міста Житомира від 14 листопада 2012 року підлягає скасуванню, а кримінальна справа направленню прокурору міста Житомира для подальшого розслідування, під час якої слід виконати вказівки Генеральної Прокуратури України, вказівки судів, вжити інших заходів для повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінальної справи та дати їм належну правову оцінку.

Керуючись ст. ст. 99, 236-1, 236-2, 236-5, 236-6 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову старшого слідчого прокуратури міста Житомира від 14 листопада 2012 року про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом перевищення влади та посадових повноважень, поєднаних із застосуванням насильства щодо ОСОБА_3 з боку працівників Корольовського РВ УМВС України в Житомирській за ознаками злочину, передбаченого ст. 365 ч.2 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України та про відмову в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області за ч.2 ст.365 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України, скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору м. Житомира для подальшого розслідування.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області.

Головуючий: