Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-2242/11/0170
23.04.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Ілюхіної Г.П.
секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.
за участю сторін:
представник позивача - Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Діса-Крим" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 07.04.11 року по справі № 2а-2242/11/0170
за позовом Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)
про стягнення.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 07.04.2011 року у справі № 2а-2242/11/0170 адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діса-Крим" про стягнення, задоволено частково.
Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діса-Крим" заборгованість з податку на прибуток в сумі 168 гривень 45 копійок на користь Державного бюджету м.Євпаторія АР Крим з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Діса-Крим". В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник позивача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду, суддю Кукту М.В. у зв'язку з поважними причинами, було замінено на суддю Дугаренко О.В.
В судове засідання 23.04.2012 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Діса-Крим" (код ЄДРПОУ 33867957, юридична адреса: 97405, АРК, м. Євпаторія, вул. Немічевих, буд.25/51) зареєстрована як юридична особа 04.01.2006 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АРК, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.02.2011 року (а.с.7-8).
ТОВ "Діса-Крим" взято на податковий облік в ДПІ в м. Євпаторії АР Крим 11.01.2006 року за №03/29-0, що підтверджується довідкою позивача від 11.01.2006 року №03/29-0 року (а.с.9).
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Діса-Крим" є юридичною особою, зобов'язано виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
На час виникнення спірних відносин спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалась до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.200 року №2181-ІІІ (надалі -Закон №2181).
Пунктом 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "б" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Пунктом 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.
Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності на час виникнення спірних відносин був встановлений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР.
Відповідно до пп.11.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Згідно з п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Таким чином, ТОВ "Діса-Крим" зобов'язане щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкового органу декларації з податку на прибуток.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.08.2010 року ДПІ в м. Євпаторії АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка відповідача на предмет своєчасності подання податкової звітності. За результатами перевірки був складений акт №1466/15-1/33867957 від 26.08.2010 року (а.с.14), в якому зазначено про встановлення порушення відповідачем строків подання декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року, граничний строк подання якої -09.08.2010 року, фактично подана 10.08.2010р.
ДПІ в Євпаторії АР Крим на підставі вказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002041501/0 від 06.10.2010 року (а.с.18), згідно з яким на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 170,00 гривень.
Вказане податкове повідомлення-рішення не було отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення (а.с.19) було повернуто адресату з позначкою "за закінченням терміну зберігання", про що ДПІ в Євпаторії АР Крим складено Акт №665/15-1 від 15.11.2010 року про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення про порушення податкового законодавства; податкове повідомлення-рішення №0002041501/0 від 06.10.2010 року розміщено на дошці податкових оголошень 15.11.2010 року (а.с.20).
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Діса-Крим" сума нарахованих штрафних санкцій по в розмірі 170,00 гривень була частково погашена в розмірі 1,55 гривень за рахунок переплати, що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.4) та особовим рахунком платника податку станом на 15.02.2011 року (а.с.5).
Залишок заборгованості зі штрафних санкцій, за несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток складає 168,45грн. гривень.
Судом першої інстанції також встановлено, що 03.09.2010 року ДПІ в м. Євпаторії АР Крим проведено перевірку відповідача та складено Акт №1524/15-3 від 03.09.2010 року (а.с.21), в якому зафіксовано порушення ТОВ "Діса-Крим" податкового законодавства, а саме: встановлено порушення відповідачем строків подання розрахунку комунального податку за 2 квартал 2010 року, граничний строк подання якого -09.08.2010р., фактично подано 10.08.2010 року.
ДПІ в м. Євпаторії АР Крим на підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0004551503/0 від 15.10.2010 року (а.с.24), згідно з яким на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 170,00грн.
Зазначене повідомлення-рішення не було отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення (а.с.25) було повернуто адресату з позначкою "за закінченням терміну зберігання", про що ДПІ в Євпаторії АР Крим складено Акт №699/15-3 від 23.11.2010 року про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення про порушення податкового законодавства (а.с.26), податкове повідомлення-рішення №0004551503/0 від 15.10.2010 року розміщено на дошці податкових оголошень 23.11.2010 року.
Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що штрафні санкції за несвоєчасне надання декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року та розрахунку комунального податку за 2квартал 2010 року ДПІ в м.Євпаторії до ТОВ "Діса-Крим" застосовані обґрунтовано.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, зокрема, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст.6 Закону 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 ст.6 вказаного Закону податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2010 року позивачем була складена перша податкова вимога №1/279 (а.с.27) на суму заборгованості 168,45грн., в якій зазначено, що станом на вказану дату у відповідача наявний податковий борг з податку на прибуток (штрафні санкції) в сумі 168,45грн.
Перша податкова вимога не була отримана відповідачем, згідно поштової довідки повернута адресату з позначкою "за закінченням терміну зберігання"(а.с.27). На підставі положень Закону №2181 та п.5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 року №266 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 року за №595/5786), ДПІ в м. Євпаторії АР Крим складено Акт №1/24-1 від 05.01.2011 року про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків, яка була розміщена на дошці податкових оголошень 05.01.2011 року (а.с.28).
01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що з часу набрання чинності Податковим кодексом України, порядок стягнення грошових зобов'язань врегульовано саме вказаним нормативно-правовим актом.
Відповідно до пп.14.1.39 ПК України грошове зобов'язання платника податків -це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) -це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно із п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що право на стягнення суми грошового зобов'язання виникає лише після надсилання податкової вимоги. Виключень з цього правила, у тому числі щодо стягнення сум заборгованості, строки сплати якої настали до дня набрання чинності Податковим кодексом України, чинне законодавство не містить.
При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
У порушення вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не надано до суду доказів надсилання відповідачу податкової вимоги на суму боргу з комунального податку в розмірі 170,00грн. у порядку, встановленому ст.59 ПК України, або доказів застосування всіх досудових заходів стягнення податкового боргу, встановлених Законом №2181.
З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Діса-Крим" заборгованості з податку на прибуток в сумі 168,45грн., а в іншій частині позовні вимоги є безпідставними та такими, що не засновані на законі.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 07.04.11 року по справі № 2а-2242/11/0170, залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 07.04.11 року по справі № 2а-2242/11/0170, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 03 травня 2012 р.
Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис Г.П.Ілюхіна
З оригіналом згідно
Суддя О.Е.Єланська
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2012 |
Оприлюднено | 14.01.2013 |
Номер документу | 28562414 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Єланська Олена Едуардівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні