Ухвала
від 09.04.2012 по справі 2а-10712/11/0170/10
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10712/11/0170/10

09.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Нафта-Сервіс" - Мальченко Майя Василівна, довіреність № б/н від 10.01.12 року;

представник відповідача - Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - Євтодієва Галина Василівна, довіреність № 1/9/10-0 від 07.03.12 року;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 03.11.11 року по справі № 2а-10712/11/0170/10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Нафта-Сервіс" (вул. Бессонова, буд. 66, с. Скворцово, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97544)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Белова, буд. 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.11.11 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Нафта-Сервіс" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим № 0001152301 від 18.08.2011 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Нафта-Сервіс".

Повернуто з Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 34740405, рахунок №31115095700002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22090200 в Головному управлінні Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь, код банку 824026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Нафта-Сервіс" (код ЄДРПОУ 31460659) перерахований судовий збір у сумі 3 (три) гривні 40 копійок, сплачений за платіжним доручення № 476 від 25.08.2011 року.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.11.11 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позову ТОВ "СФ Нафта-Сервіс" - відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення представника відповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим 10.08.2011 року на підставі направлення на перевірку від 01.08.2011 року №523 (а.с.95), наказу №931 від 01.08.2011 року (а.с.96) проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «СФ Нафта-Сервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у квітні 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1268/23-02/31460659 від 10.08.2011 року (а.с.13-24, 97-115).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлені порушення позивачем вимог ст.ст.198, 199, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті чого ТОВ «СФ Нафта-Сервіс»завищено суму податкового кредиту у квітні 2011 року у сумі 419909,00грн., що призвело до: завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року в сумі 419909,00грн.; завищення суми залишку від'ємного значення попереднього (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (ряд.22 Декларації) у травні 2011 року на суму 419909,00грн.; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у сумі 419909,00грн.

Акт перевірки №1268/23-02/31460659 від 10.08.2011 року вручено позивачу 10.08.2011 року, що підтверджено підписом уповноваженої особи на акті.

Зазначений акт перевірки став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001152301 від 18.08.2011 року (а.с.12), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 419909,00грн. по податковій декларації за 5 місяць 2011 року. В податковому повідомленні-рішенні зазначено, що ТОВ «СФ Нафта-Сервіс»порушені вимоги ст.198, 199, п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, перерахунок суми заявленого бюджетного відшкодування зроблено на підставі п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України. Податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 18.08.2011 року, що підтверджено підписом на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.116).

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно зі статтею 14 ПК України: 14.1.157. податкове повідомлення-рішення-письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 54.3 ст.54 ПК встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до вимог ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

При цьому податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Статтею 199 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.

Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Відповідно до положень п.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Матеріали справи свідчать, що під час проведення перевірки позивачем надані договори про постачання товару (зерна):

- договір купівлі-продажу №2/09-10 від 03.09.2010 року, додаткова угода від 01.10.2010 року, укладені позивачем з ПП «Бест Трейд Продакшн»про продаж пшона шліфованого (а.с.39-41),

- договір купівлі-продажу №14-к від 24.02.2011 року, укладений позивачем з ПАТ «Каланчакський КХП»про постачання крупи (а.с.42);

- договір №04/03-11 від 23.03.2011 року, укладений позивачем з СУГП «Амтек ЛТД»про постачання амофосу (мінеральні добрива).

Згідно з текстом акту перевірки дані поставки на адресу позивача підтверджуються видатковими накладними (а.с.47,48):

- ПП «Бест Трейд Продакшн»№31 від 05.04.2011 року (ПДВ - 115345,00грн.), №34 від 07.04.2011 року (ПДВ 115345,00грн.), №45 від 28.04.2011 року (ПДВ 245116,67грн.),

- ПАТ «Каланчакський КХП»№БМ-0001019 від 06.04.2011 року (ПДВ 44102,50грн. - а.с.69).

В матеріалах справи також наявні податкові накладні: ПП «Бест Трейд Продакшн»(а.с.51-56) №2 від 01.04.2011 року (ПДВ 83333,33грн.), №5 від 06.04.2011 року (ПДВ 33333,33грн.), №6 від 07.04.2011 року (ПДВ 14023,33грн.), №13 від 19.04.2011 року (ПДВ 166666,67грн.), №21 від 26.04.2011 року (ПДВ 51500,00грн.), №18 від 28.04.2011 року (ПДВ 26950,00грн.); ПАТ «Каланчакський КХП»(а.с.72) №06 від 06.04.2011 року (ПДВ 44102,50грн.).

Судом першої інстанції встановлено, що оплату позивачем поставленої продукції: на адресу ПП «Бест Трейд Продакшн»перераховано 2248140,00грн., в т.ч. ПДВ 449628,00грн. (виписки банку - а.с.63-68), ПАТ «Каланчакський КХП»перераховано 264615,00грн. (виписка банку - а.с.74).

В акті перевірки (а.с.99, зворотній бік) вказано також, що придбані крупи та пшоно було продано позивачем ТЧУП «Белкооптвнешторг Белкооптсоюза», на підтвердження чого позивачем надані: договір №106К від 01.12.2010 року та додаткові угоди від 17.02.2011 року, від 06.05.2011 року (а.с.43-46), вантажні митні декларації від 08.04.2011 року, 28.04.2011 року, 06.04.2011 року з зазначенням про вивезення продукції за межі митної території України (а.с.57-62,73), виписки банку та лист ТЧУП «Белкооптвнешторг Белкооптсоюза»про перерахування коштів в оплату придбаного товару (а.с.78-80).

Судом першої інстанції встановлено, що основними постачальниками позивача в квітні 2011 року, по яким сформовано заявлено суму бюджетного відшкодування, були:

- ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»- постачальник крупи рисової (ПДВ 44102,50грн.); на запит про проведення зустрічної перевірки отримано відповідь, що ПАТ є виробником поставленої продукції. В акті перевірки відповідач посилається на те, що в квітні 2011 року ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»відобразило у своїй податковій звітності ТОВ «Контеллі»зі станом «10» - запит на встановлення місцезнаходження; податковий кредит в квітні 2011 року сформовано за рахунок ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів», який у свою чергу сформував податковий кредит за рахунок ТОВ «Компанія «Мелагрейн». Податковий кредит ТОВ «Контеллі», сформований за рахунок ТОВ «Компанія «Мелагрейн» за даними результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має ознаки ризикового кредиту;

- ПП «Бест Трейд Продакшен»- у квітні 2011 року було постачальником пшона (ПДВ 375806,66грн.) - відповідь на запит про проведення зустрічної перевірки не отримана. В акті зазначено, що у квітні 2011 року ПП «Бест Трейд Продакшен»має розбіжності з податкового кредиту з ПДВ з ТОВ «Олімп»(ПП «Бест Трейд Продакшен»завищено податковий кредит у квітні 2011 року на 103599,21 грн., ТОВ «Олімп»занижено податкове зобов'язання у квітні 2011 року у сумі 103599,21грн.); в податковій звітності ПП «Бест Трейд Продакшен»за квітень 2011 року відображені підприємства ПП «АгромаксТрейд»(ПДВ 21666,67грн.) та ТОВ «Джон Сільвер і К»(ПДВ 34850,00грн.) зі станами - «9»до ЄДР внесено запис про направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Також, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА Україні, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено відображення ПП «Бест Трейд Продакшен»в податковій звітності за квітень 2011 року ПП «Харківагрохім», податковий кредит за яким має ознаки ризикового кредиту.

На підставі викладеного, податковий орган дійшов висновку про те, що податковий кредит контрагентами позивача сформовано за рахунок постачальників з ризиковим податковим кредитом, що свідчить про фіктивність формування податкового кредиту з ПП «Бест Трейд Продакшен»та ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»у квітні 2011 року.

Судом першої інстанції також встановлено, що ПП «Бест Трейд Продакшен»та ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»зареєстровані як юридичні особи (свідоцтва про держреєстрацію - а.с. 140, 143), зареєстровані як платники ПДВ (свідоцтва про реєстрацію платників ПДВ - а.с.10-11), згідно даних сайту ДПА України (а.с.141-142, 144-145) їх реєстрація як платників ПДВ та юридичних осіб станом на час укладення договорів (додаткових угод) з позивачем та на дати виписки податкових накладних не була анульована та або скасована.

В акті перевірки не досліджено та не відображено дотримання контрагентами позивача вимог Податкового кодексу України в частині відображення в податкових деклараціях з ПДВ за квітень 2011 року сум податкових зобов'язань по операціям з позивачем, не вказано про їх сплату до бюджету тощо. Фактично в акті перевірки відповідачем зазначено лише про формування контрагентами позивача податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року, тоді як по операціям з позивачем мали бути досліджені саме податкові зобов'язання ПП «Бест Трейд Продакшен»та ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів».

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критерії оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повини діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму вищезазначених критеріїв, і у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано доказів на підтвердження висновку акту перевірки про несплату податку на додану вартість до бюджету по операціям по придбанню товарів позивачем як в складі вартості придбаного товару, так і контрагентами позивача під час декларування податкових зобов'язань по укладеним угодам, також відповідачем не повідомлено і про наявність інших підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДШ в Сімферопольському районі АР Крим №0001152301 від 18.08.2011 року є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 03.11.11 року по справі № 2а-10712/11/0170/10, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 03.11.11 року по справі № 2а-10712/11/0170/10, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська

Дата ухвалення рішення09.04.2012
Оприлюднено14.01.2013

Судовий реєстр по справі —2а-10712/11/0170/10

Ухвала від 14.06.2016

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

Ухвала від 18.01.2016

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

Ухвала від 09.04.2012

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Єланська Олена Едуардівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні