Ухвала

від 24.09.2012 по справі 2а-134/12/0109

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-134/12/0109

24.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Рузова А.О.

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим та Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Тихопой О.О.) від 20.02.12 року по справі № 2а-134/12/0109

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим (вул. Долгоруковська, 3, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Київська, 125-б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

про зобов'язання провести перерахунок пенсії.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 20.02.2012 року у справі № 2а-134/12/0109 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про зобов'язання провести перерахунок пенсії, задоволено частково.

Визнано неправомірними та скасовано рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах чи за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим №106/1211 від 01.08.2011 року та відмовне рішення відділу про призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим №4/238 від 03.10.2011 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим нарахувати та призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за списком - №2 з 14.07.2011 року, з урахуванням пільгового стажу за час його роботи з 01.05.1981 року по 20.08.1992 року.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 20.02.2012 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 20.02.2012 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційні скарга мотивовани тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання 24.09.2012 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

На підставі статті 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критерії оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повини діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму вищезазначених критеріїв, і у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2011 року рішенням №106/1211 Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим позивачу відмовлено в підтвердженні стажу, що дає право на призначення пенсії за віком за списком №2, с 30.04.1981 року по 04.09.1997 року. Рішення Комісія при ГУ ПФУ в АР Крим мотивовано тим, що:

- відсутня довідка про правонаступництво Колективного підприємства «Генічеська пересувна механізована колона №3»по відношенню до Генічеськой ПМК №3.

- відсутні відомості щодо проведення атестації робочих місць за період з 21.08.1992 року по 04.09.1997 року.

03.10.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим, з огляду на рішення №106/1211 від 01.08.2011 року, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 та рекомендовано надати довідку про перейменування Генічеської ПМК №3 у КП Генічеська ПМК №3.

Так, відповідно до частини 1 пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 з 01.05.1981 року по 11.09.1997 року працював на посаді майстра Генічеської прорабської дільниці Генічеської пересувної механізованої колони № 3.

Зазначені дані містяться в його трудовій книжці (а.с. 6), а також наведені у архівній довідці № 13-3.4/83 від 20 травня 2011 року (а.с. 13).

Твердження відповідачів про різність установ, щодо яких йдеться мова в документах позивача та в довідці з єдиного державного реєстру про ліквідацію підприємства (а.с. 11), не може бути прийнято судом до уваги, оскільки і в тої і в іншої організації зазначений один і той самий ідентифікаційний код № 19235993, чого в різних установах бути не може.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відмова у зарахуванні стажу роботи за період з 01.05.1981 року по 20.08.1992 року є необгрунтованою, оскільки за діючими на той час нормативними документами атестації робочих місць не вимагалося.

Список №2 виробництв, цехів, професій та посад з тяжкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільговому розмірі був затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, серед яких у п. "б" зазначена й посада майстра.

Необхідність атестації робочих місць була введена лише з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 року, що набула чинності з 20.08.1992 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність у позивача права на призначення йому пенсії на пільгових умовах з дати звернення за призначенням пенсії відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим та Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Тихопой О.О.) від 20.02.12 року по справі № 2а-134/12/0109, залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Тихопой О.О.) від 20.02.12 року по справі № 2а-134/12/0109, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська