Ухвала

від 17.12.2008 по справі 01/2411

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

УХВАЛА         

17

грудня 2008 р.                                                                                  

№

01/2411 

Судова колегія Вищого господарського суду України у

складі:

Полякова

Б.М., -головуючого (доповідач у справі),

Коваленка

В.М.

Малетича

М.М.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

 гр. ОСОБА_1, м. Золотоноша Черкаської

області

на

ухвалу

від

31.01.2008 р. господарського суду Черкаської області

у

справі

№

01/2411 господарського

суду Черкаської області

за

заявою

Золотоніської

ОДПІ

до

колективного

підприємства "Золотоніський райагробуд", м. Золотоноша Черкаської

області

про

банкрутство

арбітражний

керуючий

Котко

О.А.

голова

комітету кредиторів

УПФ

України в Золотоніському р-ні Черкаської області

в судовому засіданні взяв участь представник:

гр.

ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

У

провадженні господарського суду Черкаської області знаходилася справа №

01/2411 про банкрутство колективного підприємства "Золотоніський

райагробуд".

Постановою

господарського суду Черкаської області від 02.02.2006 р. визнано колективне

підприємство "Золотоніський райагробуд" банкрутом та відкрито

ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута.

Ухвалою

господарського суду Черкаської області від 31.01.2008 р. (суддя Чевгуз О.В.)

затверджено звіт ліквідатора банкрута та ліквідаційний баланс, ліквідовано

банкрута як юридичну особу та припинено провадження у справі.

Не

погоджуючись з такою ухвалою суду, колишній працівник банкрута -гр. ОСОБА_1

звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 31.01.2008

р. та  поновити провадження у справі.

Касаційна

скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права,

зокрема ч. 1 ст. 16, ст. 26 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон

про банкрутство).

В

обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що  банкрут ліквідований з наявними майновими

активами, без проведення розрахунків із заявником.

Заслухавши

пояснення учасника судового засідання, проаналізувавши наявні матеріали справи

та подані матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку щодо

необхідності припинення касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою,

виходячи з наступного.

Статтею

55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне

та касаційне оскарження.

Пункт

8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад

судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження

рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена

конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону України “Про

судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у

випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на

апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.          

Отже,

реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового

рішення ставиться названим законом в залежність від положень процесуального

закону.

Стаття

107 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України)

передбачає, що касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було

залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що

стосується їх прав і обов'язків.

Між

тим, у відповідності до ст. 41 ГПК України господарські суди

розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим

Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство

(тобто особливостей процедури банкрутства).

Отже,

в силу приписів ст. 41 ГПК України положення ст. 107 цього Кодексу

підлягають застосуванню з урахуванням особливостей процедури банкрутства.

Касаційні

скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати

сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом

та Законом про банкрутство (ч. 3 ст. 11113 ГПК України).

Таким

чином, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 41 ГПК

України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про

банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля

попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи,

у хід процедури банкрутства.

Відповідно

до ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство реєстр вимог кредиторів повинен включати

усі визнані судом вимоги кредиторів.

У

реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора,

розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші

види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і

зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо

розмір неустойки (штрафу, пені).

Згідно

з ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство кредитори за вимогами щодо виплати

заробітної плати мають право подати до господарського суду письмові

заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Положеннями

ч. 6 вказаної статті передбачено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо

внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати згідно із

заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

          Наведені норми свідчить про те, що

кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати не зобов'язані, а тільки

вправі заявити свої вимоги у встановлений Законом про банкрутство строк.

          Тим самим вказані кредитори виявляють

самостійно бажання бути учасниками справи про банкрутство та, відповідно, набувають

статусу конкурсного кредитора.

          Водночас, у разі незвернення

кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати в установленому порядку до

суду з заявою про визнання таких вимог до боржника, їхні вимоги включаються

розпорядником майна боржника окремо до реєстру вимог кредиторів згідно з даними

облі ку боржника.

Втім,

у цьому випадку до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню не вимоги

певних кредиторів, а вимоги щодо заробітної плати загалом, без зазначення

конкретних фізичних осіб.

Тобто,

суд включає такі вимоги до реєстру вимог кредиторів знеособлено.

Також,

колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у випадку, якщо працівник

(колишній працівник) боржника стає кредитором у справі про банкрутство

останнього, то у нього з'являються не тільки права, але й обов'язки. Зокрема,

обов'язок щодо оплати послуг арбітражного керуючого, обов'язок щодо здійснення

публікації відповідного оголошення в офіційному друкованому органі.

Як

вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 08.11.2005 р.

за результатами попереднього засідання, серед іншого, визнано зобов'язання

перед працівниками боржника на суму 3 531,33 грн.

Отже,

грошові вимоги заявника касаційної скарги -гр. ОСОБА_1 включені до реєстру

вимог кредиторів знеособлено, в складі загальної суми заборгованості по

заробітній платі, що свідчить про те, що ці вимоги підлягають задоволенню в

межах справи про банкрутство, однак вказана особа не має статусу учасника

справи про банкрутство.

У

зв'язку з чим, така особа позбавлена можливості оскаржити ухвалу про припинення

провадження у справі у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора банкрута та

ліквідаційного балансу.

За

таких обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження

у справі про банкрутство за касаційною скаргою неучасника такої справи не може

бути здійснене, а тому підлягає припиненню.

На

підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 12 Закону

України "Про судоустрій України", ст. ст. 1, 14, 15 Закону України

“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.

ст. 41, 80, 107, 1115, 1117, 11113 Господарського

процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Припинити

касаційне провадження за касаційною скаргою гр. ОСОБА_1 на ухвалу

господарського суду Черкаської області від 31.01.2008 р. у справі № 01/2411.

Головуючий                                                                           

Б.М. Поляков

         Судді                                                                                             

В.М. Коваленко

М.М. Малетич