Рішення

від 09.01.2013 по справі 5011-14/14809-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/14809-2012 09.01.13

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Людмила і К*"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Зубр"

про стягнення 117 283,39 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Апонащенко С.С. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Людмила і К*" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зубр" про стягнення 117 283,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 28/11 від 28.11.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.102 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.11.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.12 р. розгляд справи відкладено на 05.12.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.12 р. розгляд справи відкладено на 09.01.13 р.

09.01.13р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові пояснення та розрахунок ціни позову, згідно якого просить стягнути суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 51 369,92 грн., 1 439,96 грн. 3% річних, 10 336,00 грн. пені.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 09.01.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Людмила і К*»(далі за текстом - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зубр»(далі за текстом -Відповідач, продавець) було укладено Договір поставки №28/11, згідно якому Відповідач зобов'язується продати, а Позивач прийняти та оплатити поставлену продукцію лісопереробки, відповідно Замовленню-Заявці, що є невід'ємним доповненням до Договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, об'єми, умови оплати, ціна, якість і терміни поставки кожної партії товару погоджують сторонами у Замовленні-Заявці, яка є невід'ємною часиною договору.

Додатком № 1 від 28.11.201 1 р. до Договору, який є Замовленням-Заявкою на поставку дошки обрізної на суму 103 360,00 грн., містяться умови оплати, згідно яких Позивач повинен внести передоплату у розмірі 51 680, 00 грн. , та суму у такому ж розмірі після здійснення факту вигризки товару на складі покупця.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Платіжним дорученням № 2 від 02.12.11 р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 51 680,00 грн. згідно рахунку-фактури № 211 від 02.12.11 р., проте відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав та не поставив оплачений позивачем товар.

Відповідачем доводи позивача у встановленому законом порядку не спростовано, доказів поставки товару або повернення вказаної суми суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

01.02.2012 р. Позивач направив Відповідачу лист з вимогою поставки зазначеної у договорі продукції. Але не зважаючи на виставлену вимогу Відповідач так і не поставив товар.

07.03.2012, 13.08.2012 рр. були направлені листи з вимогою повернути суму передоплати, які залишені без відповіді та задоволення.

Позивачем заявлена вимога про стягнення збитків у сумі 54 423,59 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.3 ст.22 КК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

В ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Як вбачається з матеріалів справи, наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, а тому вимога про стягнення суми у розмірі 54 423,59 грн. підлягає задоволенню.

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що у випадку затримки строків поставки покупець має право вимагати сплати штрафних санкцій у розмірі 0,7 % від вартості непоставленої в строк партії товару за кожен день затримки, але не більше 10 % від вартості продукції.

Позивач просить суд стягнути пеню в розмірі 10 360,00 грн.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Враховуючи відсутність між сторонами будь-яких домовленостей щодо застосування штрафних санкцій у вигляді пені, суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача станом на 09.01.13р., не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 1 439,96 грн. 3 % річних.

Оскільки позивачем враховано від'ємний інфляційний показник суми боргу (- 310,08 грн.) за період з 06.02.12р. по 09.01.13р., то задоволенню підлягає сума у розмірі 51 369,92 грн. основного боргу.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 51 369,92 грн. попередньої оплати, 54 423,59 грн. втраченої вигоди, 1 439,96 грн. 3% річних, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині вимог щодо стягнення суми пені в позові належить відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУБР" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 29; код ЄДРПОУ 23718786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮДМИЛА І К*" (86118, Донецька обл.., м. Макіївка, вул. Запорізька, 6, кв. 1а; код ЄДРПОУ 25328486) 51 369 (п'ятдесят одну тисячу триста шістдесят девять) грн. 92 коп. заборгованості, 54 423(п'ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять три) грн. 59 коп. втраченої вигоди, 1 439 (одну тисячу чотириста тридцять дев'ять) грн. 96 коп. 3% річних та 2 139 (дві тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 46 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.01.13 р.

Суддя С.М. Мельник