Рішення

від 10.01.2013 по справі 4028-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.2013Справа №5002-21/ 4028-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК КРИМЕНЕРГО»

до відповідача Судацького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим

про стягнення 44 488,67 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Антипенко М.О., довіреність № 692-Д від 26.12.2012, юрисконсульт;

Від відповідача не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Судацького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електричну енергію в розмірі 35 517,17 грн., суму перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 4 433,74 грн., 3 % річних у сумі 1 038,32 грн., інфляційні втрати 174,83 грн., пеню у розмірі 3 324,61 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 11.01.2004 між позивачем та відповідачем був укладений договір про поставку електричної енергії. Відповідач будучі споживачем електричної енергії зобов'язався щомісячно та своєчасно здійснювати розрахунки за електричну енергію, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами. Однак, відповідач, у порушення умов укладеного договору, розрахунки з позивачем за спожиту електричну енергію здійснював не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості.

Представник відповідача у засідання суду, призначене на 06 грудня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином, - ухвала суду від 16.11.2012 була надіслана на адресу відповідача 16.11.2011 рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення. 22 листопада 2012 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим поштою було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якому відповідачем одержано поштове відправлення 20.11.2012.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2012 року у зв'язку з неявкою у засідання суду представника відповідача слухання справи було відкладено на 10 січня 2013 року.

У засідання суду 10 січня 2013 року представником позивача було надано заяву, у якій позивач вказує, що відповідачем станом на 10.01.2013 сплачена у повному обсязі заборгованість за активну електричну енергію в розмірі 35 517,17 грн., у зв'язку з чим позивач зменшує суму позовних вимог на 35 517,17 грн.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, судом приймається до розгляду заява ПАТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у засідання суду 10 січня 2013 року не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

11 січня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго») та Судацьким міським відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим був укладений договір про поставку електричної енергії № 123.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивач) поставляє електричну енергію Споживачу (відповідачу), а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами. Під час виконання умов договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пункт 2.2.3. договору встановлює обов'язок Споживача оплачувати вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно умовам додатку № 4.1. або № 4.2. «Порядок розрахунків».

Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюється у відповідності з пунктом 6.6. Правил користування електричною енергією. Розрахункова дата (день коли споживач надає «Акт про об'єми спожитої електричної енергії», а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 6 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 06 числа місяця до того ж числа наступного місяця. Дата оплати встановлюється до 11 числа кожного місяця (додаток № 4.2. до договору).

Однак відповідач, у порушення умов укладеного договору, спожиту електричну енергію сплачував не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості в розмірі 35 517,17 грн. з січня по жовтень 2012 року.

У процесі розгляду справи позивачем було зменшено суму позовних вимог на суму 35 517,17 грн. заборгованості, тобто вказана сума судом не розглядається.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 4433,74 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Як встановлено пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Згідно пункту 4.2. Правил користування електричною енергією визначено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

У відповідності з пунктом 5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очикуваємого споживання електричної енергії (додаток № 1 «Обсяги поставки електричної енергії споживачу і субспоживачу»). У разі ненадання Споживачем вищевказаних відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактичних показників відповідних періодів поточного року.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (пункт 6.14. Правил користування електричною енергією).

Пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 року № 411 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі» передбачено, що споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно частиною 5 та 6 статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

У свою чергу, статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно пункту 6.13. Правил користування електричною енергією встановлено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору, що передбачено пунктом 6.16. Правил користування електричною енергією.

Згідно з пунктом 4.2.2. договору - за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, які встановлені відповідно до розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При таких обставинах, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 433,74 грн. за перевищення договірної величини підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 174,83 грн. та 3 % річних в розмірі 1038,32 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що зазначено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3 324,61 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як визначено пунктом 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3.-2.2.4. договору, з порушенням строків, визначених додатком № 4.1., № 4.2., споживач зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі 0,5 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) за кожний день прострочення платежу враховуючи день фактичної оплати.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 10 січня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 14 січня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Судацького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (вул. Партизанська, 10, м. Судак, АР Крим, 98000; ЗКПО 08673827, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034; одержувач ПАТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО», р/р 26031301617847 в філії КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 4 433,74 грн.

Стягнути з Судацького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (вул. Партизанська, 10, м. Судак, АР Крим, 98000; ЗКПО 08673827, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034; одержувач ПАТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО», р/р 26009300617847 у філії КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 3 % річних в розмірі 1 038,32 грн., інфляційні нарахування в розмірі 174,83 грн., пеню в розмірі 3 324,61 грн., а також 1 609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова