Ухвала

від 09.01.2013 по справі 121/8336/12, 2/121/2387/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ (М. ФЕОДОСІЯ)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/191/64/13Головуючий суду першої інстанції:Бойко З.О. Доповідач суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.

"09" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:

Головуючого суддіЛоманової Л.О., СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В. При секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Малого приватного підприємства «Діва» про стягнення інфляційних втрат за прострочення зобов'язань, трьох процентів річних та неустойки, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Малого приватного підприємства «Діва»(далі -МПП «Діва») про стягнення інфляційних втрат за прострочення зобов'язань, трьох процентів річних та неустойки.

Вимоги позову мотивовані затримкою повернення грошових коштів у розмірі 144000 грн., сплачених відповідачу згідно квітанції до прибуткового касового ордеру № 10 від 3 квітня 2008 року за неукладеним договором роздрібної купівлі-продажу товару (металопластикові вікна та двері), та несвоєчасним виконанням відповідачем судових рішень від 24 березня 2011 року та від 20 липня 2011 року.

Посилаючись на вищевикладене та положення ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач просив суду стягнути з відповідача на його користь:

три відсотки річних від простроченої суми, стягнутої за рішенням суду від 24 березня 2011 року за період з 08 червня 2011 року по 25 червня 2012 року у розмірі 4539, 15 грн.; три відсотки річних від простроченої суми, стягнутої за рішення суду від 20 липня 2011 року за період з 01 серпня 2011 року по 28 травня 2012 року у розмірі 711, 62 грн. та суму інфляційного збільшення у розмірі 201, 09 грн.;

з урахуванням наданих представником позивача уточнень - неустойку у розмірі одного відсотка вартості продукції за кожен день затримки повернення коштів за період з 01 серпня 2011 року по 24 червня 2012 року у розмірі 473760, 00 грн.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 листопада 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений частково:

стягнуто з відповідача на користь позивача три відсотки річних від простроченої суми за рішенням суду від 24 березня 2011 року за період з 08 червня 2011 року по 25 червня 2012 року у розмірі 4539, 15 грн.; три відсотки річних від простроченої суми за рішенням суду від 20 липня 2011 року за період з 01 серпня 2011 року по 28 травня 2012 року у розмірі 711, 62 грн. та інфляційні втрати у розмірі 201, 09 грн., а всього 5451, 86 грн.

В задоволенні вимоги про стягнення неустойки відмовлено.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У апеляційній скарзі позивач просить суду скасувати зазначене рішення в частині відмови у позові про стягнення неустойки та ухвалити в цій частині нове рішення -про задоволення даної вимоги.

Так у скарзі йдеться про помилковість висновку суду щодо відсутності правових підстав для стягнення неустойки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем в частині відмови у позові про стягнення неустойки.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 24 березня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 07 червня 2011 року, позов ОСОБА_6 до МПП «Діва»про стягнення грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України задоволений:

стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 144 000 грн. (а.с. 35-36, 37-39).

Також даним рішенням встановлено, що договір роздрібної купівлі-продажу товару (метало-пластикових вікон та дверей) між сторонами є неукладеним.

На виконання зазначеного рішення суду 25 червня 2012 року позивачу було перераховано 29 846, 71 грн. (а.с. 25).

Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 липня 2011 року, яке набрало законної сили 31 липня 2011 року, з МПП «Діва»на користь позивача стягнуті грошові кошти у загальному розмірі 28 707, 86 грн. (інфляційні втрати у розмірі 21 604, 85 грн., три відсотка річних у розмірі 6 983, 01 грн., судові витрати у сумі 120 гр).

На виконання даного рішення суду від 20 липня 2011 року позивачу 28 травня 2012 року перераховано 28 707, 86 грн. (а.с. 25).

Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Вимоги позову про стягнення неустойки обґрунтовані наявністю у позивача цього права на підставі ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів»у зв'язку з несвоєчасним поверненням відповідачем грошових коштів у розмірі 144000 грн., сплачених відповідачу згідно квітанції до прибуткового касового ордеру № 10 від 3 квітня 2008 року за неукладеним договором роздрібної купівлі-продажу товару, незважаючи на відповідні звернення позивача.

Вирішуючи спір в цій частині та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 про стягнення неустойки, суд першої інстанції, проаналізувавши докази по справі, характер правовідносин, що склалися між сторонами, вимоги ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування положень ст. 12 вищевказаного Закону.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, оскільки він підтверджений матеріалами справи, відповідає фактичним обставинам, не суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

Стаття 12 названого Закону регламентує права споживачів лише в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями.

Частина 9 названої статті, на застосуванні якої наполягає позивач, зазначає, що якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Матеріали справи не містять доказів розірвання договору купівлі-продажу товару, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, як встановлено судом першої інстанції, договір купівлі-продажу товару між сторонами взагалі укладений не був.

За загальним правилом неукладений правочин не створює юридичних наслідків.

Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 листопада 2012 року -залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

Л.О Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова