Рішення

від 10.01.2013 по справі 17/5014/2916/2012   

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.13 Справа № 17/5014/2916/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 17 403 грн. 30 коп.

Суддя Фонова О.С. Представники:

від позивача - Станішевський І.С., довіреність № 14-386 від 23.04.2012, паспорт МЕ 360106, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 30.12.2003;

від відповідача - не прибув,

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 650,40 грн., пені у сумі 4506,86 грн., 3% річних у сумі 870,26 грн., 7% штрафу у сумі 11375,78 грн., за договором на купівлю-продаж природного газу №14/2331/11 від 30.09.2011.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 03.12.2012 та 10.01.2013 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Публічним акціонерним товариством Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (позивач у справі), як Продавцем, та Державним підприємством «Ровенькиантрацит» (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2331/11 від 30.09.2011 (далі - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався передати Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Продавець передає Покупцю з 01.10.2011 по 31.12.2012 газ в обсязі до 10092,31 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): жовтень 2011 року - 486,187 тис.куб.м., листопад 2011 року - 1182,814 тис. куб.м., грудень 2011 року - 1335,201 тис. куб.м., січень 2012 року - 1417,420 тис. куб.м., лютий 2012 року - 1233,155 тис. куб. м., березень 2012 року - 1077,239 тис. куб.м., квітень 2012 року - 425,226 тис.куб.м., жовтень 2012 року - 474,836 тис.куб.м., листопад 2012 року - 1155,197 тис.куб.м., грудень 2012 року - 1304,026 тис.куб.м.

Згідно пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п. 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до пункту 11.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Крім того, сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 11.10.2011, згідно якої з 01.10.2011 пункт 5.2 Договору викладений у наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 1309,20 грн.

Ціна за 1000 природного куб.м газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1248,74 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ 1309,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що позивач на виконання умов Договору протягом жовтня 2011 року поставив відповідачу природний газ на суму 482777,97 грн. Однак, в порушення умов Договору відповідач невчасно здійснив оплату за поставлений природний газ, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 650,40 грн., пені у сумі 4506,86 грн., 3% річних у сумі 870,26 грн. та 7% річних у сумі 11375,78 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву та пояснення стосовно суті спору не надав, явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до укладених між сторонами Договорів позивач поставив відповідачу протягом жовтня 2011 року природний газ на суму 482777,97 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу (а.с.15).

Відповідач невчасно здійснив оплату поставленого природного газу, хоча і в повному обсязі. Так, борг за газ, поставлений у жовтні 2011 року остаточно було сплачено 22.12.2011.

Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті передбачена сторонами у пункті до п. 7.2 Договору, у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за Договором у сумі 4506,86 грн. за період, згідно наданого позивачем розрахунку з 14.11.2011 по 21.12.2011, та 7% штрафу в сумі 11375,78 грн. Вказані штрафні санкції є вірно нарахованими та обґрунтовано заявленими.

Позивач також просить стягнути 3% річних у сумі 870,26 грн. за період з 14.11.2011 по 21.12.2011 та інфляційні нарахування у сумі 650,40 грн. за період з листопада по січень 2011 року.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 870,26 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, вірно нарахованими та підлягають задоволенню.

Стосовно інфляційних нарахувань у сумі 650,40 грн. суд зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу , що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення .

Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Позивачем на суму боргу, що існувала з урахуванням часткових плат нараховано інфляційну складову з листопада 2011 року по січень 2012 року, тоді як борг відповідачем було в повному обсязі сплачено у грудні 2011 року. Крім того, інфляційна складова у січні 2012 року була нарахована на суму інфляційних складових за попередні місяці без врахування суми боргу взагалі, що є неприпустимим з огляду на правову природу інфляційних нарахувань.

З огляду на зазначене, в частині стягнення інфляційної складової, нарахованої за січень 2012 року в сумі 1,30 грн. слід відмовити. В решті, розрахунок інфляційних нарахувань є вірним, а тому вказану вимогу слід задовольнити в сумі 649,09 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 4506,89 грн., 3% річних у сумі 870,26 грн. та 7% річних у сумі 11375,78 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню частково, вимога про стягнення інфляційних нарахувань задовольняється частково в сумі 649,09 грн., з віднесенням судових витрат на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно статті 49 ГПК України. В решті вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» , м. Ровеньки, Луганської області, вул. Комуністична, буд. 6, ідентифікаційний код 32320704, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720, інфляційні нарахування у сумі 649,09 грн., пеню у сумі 4506,89 грн., 3% річних у сумі 870,26 грн. та 7% річних у сумі 11375,78 грн., судовий збір у сумі 1609,38 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 14.01.2013.

Суддя О.С. Фонова