Рішення

від 08.01.2013 по справі 2/5014/3086/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.01.13 Справа № 2/5014/3086/2012

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Україна»,

м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Барс-Будінвест» , м. Луганськ

про стягнення 57836 грн. 58 коп.

Суддя Седляр О.О.,

в присутності представників сторін:

від позивача: Козін В.М. довіреність б/н від 10.09.2010;

від відповідача: не прибув ( явка обов'язкова),

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 57836 грн. 58 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, але належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки господарським судом виконаний обов'язок щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

01.05.2011, між сторонами у справі, укладений договір № 18 (далі за текстом - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого, Продавець (Відповідач у справі) зобов'язався передати у власність, а Покупець (Позивач у справі) - прийняти та оплатити товар у кількості та асортименті зазначеному у Специфікаціях до договору, які є невід'ємною його частиною.

Відповідно до умов п. 2.2 договору поставка товару здійснюється силами та за рахунок відповідача.

На виконання умов даного договору відповідачем було поставлено позивачеві, за період з травня по червень 2011 року, на підставі специфікацій до договору № КН-0000048 від 02.05.2011, № КН-0000049 від 09.05.2011, № КН-0000050 від 11.05.2011, № КН-0000051 від 16.05.2011, № КН-0000052 від 20.05.2011, № КН-0000053 від 21.06.2011, № КН-0000054 від 24.06.2011, № КН-0000055 від 29.06.2011 (які є його невід'ємною частиною) та видаткових накладних № ББ-30128 від 02.05.2011, № ББ-30129 від 09.05.2011, № ББ-30130 від 11.05.2011, № ББ-30131 від 16.05.2011, № ББ-30132 від 20.05.2011, № ББ-2106 від 21.06.2011, № ББ-24062 від 24.06.2011, № ББ-29065 від 29.06.2011 товар на загальну суму 124682 грн. 42 коп. (а.с. 9-27).

Відповідно до п. 3.1 договору сторонами передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється позивачем по факту його отримання.

На виконання даних вимог позивач здійснив оплату за товар у сумі 182519 грн., згідно платіжних доручень від 29.06.2011 № 330 на суму 113000 грн., від 05.07.2011 № 348 на суму 69519 грн., що підтверджено банківськими витягами з його рахунку (а.с. 28-29), внаслідок чого створився залишок у сумі 57836 грн. 58 коп.

12.07.2012 сторони уклали додаткову угоду до договору № 18 від 01.05.2011, пунктом 1 якої дійшли згоди, що припинення дії договору № 18, з моменту підписання угоди та поверненню відповідачем передоплати позивачеві у розмірі 57836 грн. 58 коп. протягом 7 днів з моменту підписання даної угоди.

Оскільки сума передоплати - 57836 грн. 58 коп. відповідачем не була повернута позивачеві у встановлений термін, то останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у даній сумі та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що між сторонами у справі укладено договір № 18 від 01.05.2011, який за своєю природою є договором поставки.

Факт поставки відповідачем позивачеві обумовленого договором товару, а також факт оплати даного товару підтверджено матеріалами справи та сторонами не оспорено.

Додатковою угодою № 1 від 12.07.2012 до договору № 18 від 01.05.2011 сторони дійшли згоди щодо припинення зобов'язань за умовами договору № 18 та відповідно до п.1 даної угоди дійшли згоди щодо заміни первісного зобов'язання новим зобов'язанням щодо повернення передоплати у сумі 57836 грн. 58 коп., що не протирічить ст. 60 Цивільного кодексу України (новація договору).

Пунктом 2 статті 60 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Оскільки відповідачем не виконані вимоги згідно додаткової угоди № 1 від 12.07.2012, щодо повернення суми передоплати у встановлений строк, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 57836 грн. 58 коп. є цілком обґрунтованою, підтвердженою актом взаєморозрахунків між сторонами від 13.07.2011 (а.с. 30) та відповідачем не оспорена.

З врахуванням вищевикладеного позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 57836 грн. 58 коп. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Барс-Будінвест», м. Луганськ, вул. Сосюри, 137, ідент. код 33923267 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Україна», м. Луганськ, вул. Оборонна, 4«к», ідент. код 31673347 заборгованість у сумі 57836 грн. 58 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата підписання рішення - 14.01.2013.

Суддя О.О. Седляр