Рішення

від 09.01.2013 по справі 5016/2747/2012(12/83)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2013 р. Справа № 5016/2747/2012(12/83)

м. Миколаїв

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна технічна підтримка»

(65085, м. Одеса, вул. Тераспільське шосе, 16)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 14827»

(54031, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34)

про: стягнення 64262 грн. 68 коп.

Суддя А.К.Семенов

Представники:

Від позивача: Епіфанов О.О., дов. № Д-11/1 від 20.11.2012 року.

Від відповідача: не присутній

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна технічна підтримка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 14827» про стягнення 64262 грн. 68 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов'язань по договору купівлі-продажу № 12/03-12 від 12.03.2012 року в частині розрахунку за отриманий товар (автомобільні шини).

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справу розглянуто відповідно до статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріала-ми.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 09.01.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

12.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна технічна підтримка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП 14827» було укладено договір купівлі-продажу № 12/03-12.

Згідно умов вищевказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна технічна підтримка» зобов'язалось передати у власність Відповідачу товар в асортименті, кількості і по ціні в українській гривні згідно заявки відповідача, узгодженої сторонами засобами факсового зв'язку, електронної пошти або в усній формі.

Позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 12/03-12 від 12.03.2012 року виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними та податко-вими накладними (а.с.12-17).

Відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 12/03-12 від 12.03.2012 року по оплаті за отриманий товар не виконав, що обумовило заборгованість перед позивачем у сумі 58764 грн. 00 коп.

Станом на день подання позовної заяви сума боргу відповідачем оплачена не була.

Позивач просить стягнути з відповідача 64262 грн. 68 коп., а саме:

- 58764 грн. 00 коп. - сума основного боргу;

- 1079 грн. 31коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу за загальний період з 28.03.2012 р. по 12.11.2012 року;

- 4419 грн. 37 коп. - пеня за загальний період з 28.03.2012 р. по 03.10.2012 року;

Відповідач, як вже вище вказано, свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно з ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобо-в'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином від-повідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сто-ронами.

Позивач подав докази виконання ним своїх зобов'язань за договором від 12.03.2012 року № 12/03-12 купівлі-продажу, а саме:

- видаткову накладну №247 від 13.03.2012 року, податкову накладну №43 від 13.03.2012 року;

- видаткову накладну №289 від 16.03.2012 року, податкову накладну №60 від 16.03.2012 року;

- видаткову накладну №292 від 19.03.2012 року, податкову накладну №64 від 19.03.2012 року.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи стано-вить 58764 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Отже, позовна вимога щодо стягнення боргу в сумі 58764 грн. 00 коп., є обґрунто-ваною, а тому підлягає задоволенню.

Позивачем нарахована пеня за загальний період з 28.03.2012 р. по 03.10.2012 року, що становить 4419 грн. 37 коп., виходячи із подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.2. договору в разі несвоєчасного перерахування покупцем (від-повідачем) коштів в термін, визначений п. 3.2. договору, продавець (відповідач) має право на стягнення з покупця (відповідача) пені у розмірі 1 % від суми несвоєчасного перерахованих коштів за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата партії товару повинна бути здійснена покупцем (відповідачем) не пізніше 10-ти (десяти) банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п. 2.4. договору дата поставки товару визначається датою підписання сторонами видатковою накладної на партію товару.

Відповідно до п. 2.3. договору товаросупроводжувальні документи, а саме: рахунок-фактура, податкова накладна, видаткова накладна (оригінали) передаються покупцю (відповідачу) в день отримання товару покупцем (відповідачем).

Відповідно до п.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що об-числюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, позовна вимога щодо стягнення пені в сумі 4419 грн. 37 коп., яка нарахована за загальний період з 28.03.2012 р. по 03.10.2012 року, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив вико-нання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, позовна вимога щодо стягнення 1079 грн. 31 коп. трьох відсотків річних від суми простроченого платежу за загальний період з 28.03.2012 р. по 12.11.2012 року є об-ґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Позивач в позовній заяві просить з метою забезпечення позову, в межах позовних вимог, накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача в ус-тановах банків, зокрема в Пат «Універсал Банк», м. Київ, МФО 322001, рахунок № 26006000343658, ЄДРПОУ 35320513. Своє прохання мотивує наступним.

Відповідач постійно порушує законні права та інтереси позивача, тобто повністю іг- норує законні вимоги про сплату боргу, що триває вже досить тривалий час. При цьому, зважаючи на без результативність всіх переговорів та стан відносин, не виключено мож-ливість прийняття відповідачем найближчим часом додаткових заходів направлених на ускладнення сплати боргу або несплати боргу взагалі.

Господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову з нас тупного.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового харак-теру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтується на при-пущеннях. Позивачем не доведено, що невжиття заходів про забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Зокрема, що грошові кошти, які знаходяться на йог рахунках в установах банку відповідач може нав-мисно розтратити, а майно відпо відача може зникнути, зменшитись за кількістю або по-гіршитись за якістю, тощо.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 14827» (54031, м. Ми-колаїв, вул. Комінтерна, 34, код ЄДРПОУ 35320513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна технічна підтримка» (65085, м. Одеса, вул. Тераспільське шосе, 16, код ЄДРПОУ 35302630) 58764 грн. 00 коп. боргу, 4419 грн. 37 коп. пені, 1079 грн. 31 коп. три відсотки річних від суми простроченого платежу, всього 64262 грн. 68 коп., а також 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 11.01.2013 року.

Суддя А.К.Семенов