ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" січня 2013 р.Справа № 5017/3395/2012
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "АЛНАЇР"
про стягнення 15000грн.
Суддя Фаєр Ю.Г.
Представники
від позивача: ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності 31.10.2012р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АЛНАЇР" заборгованості з орендної плати за договором суборенди №20/10-11 від 20.10.2011р. у розмірі 15000грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3395/2012.
Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом належним чином згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В судове засідання представники не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.
Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
20.10.2011р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛНАЇР" (суборендар) укладено договір суборенди №20/10-11, згідно умов якого суборендодавець передає, а суборендар бере у тимчасове володіння та користування 5-ти тонний контейнер НОМЕР_1, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п.2.1. цього договору об'єкт оренди передається в суборенду для здійснення роздрібної торгівлі.
Порядок передавання майна у суборенду встановлений розділом 3 даного договору.
Відповідно до п.3.2. зазначеного розділу передавання майна у суборенду здійснюється за відповідним актом передачі, де має бути зазначений стан майна, що орендується.
Згідно п.4.1. даного договору строк суборенди складає три місяці з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом приймання і може бути скорочений за згодою сторін, а саме з 20.10.2011р. до 20.01.2012р. Продовження договору здійснюється шляхом укладення додаткової угоди.
Розділом 5 цього договору визначені орендна плата та порядок розрахунків.
Відповідно до п.5.1. зазначеного розділу орендна плата складає 5000грн. в місяць, що виплачується фіксованим платежем, установленим у грошовій формі, який суборендар регулярно(щомісячно) виплачує суборендодавцеві і незалежно від результатів своєї господарської діяльності.
За п.5.3. даного розділу орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок суборендодавця не пізніше 20 числа кожного місяця.
20.10.2011р. позивач передав, а відповідач прийняв у користування 5-ти тонний контейнер НОМЕР_1, розташований за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить наявний у матеріалах справи Акт приймання-передачі контейнеру НОМЕР_1.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договорами суборенди №20/10-11 від 20.10.2011р. щодо своєчасної оплати за користування орендованим майном, позивач неодноразово надсилав відповідачу претензії №01 від 22.11.2011р. на суму 5000грн., №02 від 22.12.2011р. на суму 10000грн., №03 від 23.01.2012р. на суму 15000грн., в яких просив невідкладно перерахувати заборгованість з орендної плати.
Згідно наявних в матеріалах справи відповідей на вищевказані претензії від 25.11.2011р. вих№25/11-11, від 26.12.2011р. вих№26/12-11р., від 25.01.2012р. вих№25/11-2012р. та згідно листа від 28.12.2012р. відповідач визнав заборгованість у повному обсязі у сумі 15000грн. із зазначенням про неможливість сплати зазначеної заборгованості у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Посилаючись на несплату відповідачем орендної плати за жовтень 2011р. - січень2012р. позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Укладені договори є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до п.5.1. договору суборенди №20/10-11 від 20.10.2011р. орендна плата складає 5000грн. в місяць, що виплачується фіксованим платежем, установленим у грошовій формі, який суборендар регулярно (щомісячно) виплачує суборендодавцеві і незалежно від результатів своєї господарської діяльності.
За п.5.3. даного договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок суборендодавця не пізніше 20 числа кожного місяця.
Частиною 1 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені норми матеріального права, ненадання відповідачем суду доказів сплати заявленої до стягнення суми боргу, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АЛНАЇР" заборгованості за договором суборенди №20/10-11 від 20.10.2011р. у розмірі 15000грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1609,50грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АЛНАЇР" (65000, Україна, Одеська область, м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 39, кв.44, код ЄДРПОУ 05521761) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) заборгованість у розмірі 15000(п'ятнадцять тисяч)грн., витрати по сплаті судового збору на суму 1609(одна тисяча шістсот дев'ять)грн.50коп.
3. Повернути з Державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31215206700008, МФО 828011, КБК 22030001) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) надлишково сплачений судовий збір у розмірі 16(шістнадцять)грн.50коп., сплачений згідно квитанції №к26/К/58 від 20.11.12р.
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.01.2013р.
Суддя Фаєр Ю.Г.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2013 |
Оприлюднено | 15.01.2013 |
Номер документу | 28590727 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Фаєр Ю.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні