Постанова

від 19.12.2012 по справі 0870/11452/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року 11:50 Справа № 0870/11452/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінського А.А.

за участю:

представника позивача Деревянко Д.В.

представника відповідача Аксарін Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати протиправними дії службових осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо визначення заниження податку на прибуток у розмірі 3 359 839,00 грн. та податку на додану вартість у сумі 3 481 751,00 грн. по взаємовідносинам ТОВ «Дизель Групп» з ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» (код ЄДРПОУ 37287613) та ТОВ «КФ «Восток» (код ЄДРПОУ 37384757) за період з 01 лютого 2011 року по 31 грудня 2011 року, зазначених в акті перевірки №2853/22-12/37300682 від 09 листопада 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зокрема зазначивши, що співробітниками відповідача була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства по ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» та ТОВ «КФ «Восток» за період з 01 лютого 2011 року по 31 грудня 2011, за наслідками якої складено акт №2853/22-12/37300682 від 09 листопада 2012 року.

В розділі 3.1.2 даного Акту зазначено, що ТОВ «Дизель Групп» в порушення п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року (із змінами і доповненнями) №283/97-ВР неправомірно завищено суму валових витрат у сумі 2 533 760,00 грн. за 1 квартал 2011 року та в порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 14 607 993,00 грн. за 2-4 квартали 2011 року, в зв'язку з чим відбулося заниження податку на прибуток 3 359 839,00 грн.

Також в розділі 3.2.2 даного Акту зазначено, що ТОВ «Дизель Групп» в порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України було завищено суму податкового кредиту з ПДВ та занижено податок на додану вартість за перевіряємий період у сумі 3 481 751,00 грн.

З висновками акту перевірки ТОВ «Дизель Групп» не погодилося та подало відповідні заперечення до акту №2853/22-12/37300682 від 09 листопада 2012 року.

За результатами розгляду заперечень було прийнято рішення про результати розгляду №15495/10/22-12 від 23 листопада 2012 року, згідно якого заперечення ТОВ «Дизель Групп» визнано необґрунтованими, а висновки акту перевірки щодо заниження податку на прибуток 3 359 839,00 грн. та податку на додану вартість за перевіряємий період у сумі 3 481 751,00 грн. правомірними.

В зв'язку з тим, що перевірка проводилася на підставі постанови слідчого, то, відповідно до п.86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове-податкове повідомлення рішення за результатами перевірки не виноситься, та враховуючи, що Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №0818/10977/2012 (провадження №4/0818/2536/2012) від 15 жовтня 2012 року скасовано Постанову слідчого СВ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 27 червня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ „Дизель групп" ОСОБА_3 за ст.212 ч.3 КК України, в межах якої була призначена перевірка та в межах якої повинен визначатися статус акту перевірки відповідно кримінально-процесуального законодавства, то висновок про результати розгляду заперечень №15495/10/22-12 від 23 листопада 2012 року є остаточним волевиявленням податкового органу щодо визначення податкового зобов'язання.

Дані висновки службових осіб Державної податкової служби у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби роблять на підставі інформації, зазначеній в Постанові про порушення кримінальної справи № 741206 від 27 червня 2012 року, висновку експерта ПП «Експерт Д» Макєєвої Є. П. та ненаданням до перевірки договорів та товаротранспортних накладних.

В зв'язку із зазначеним було зроблено висновки, що правочини з придбання нафтопродуктів укладені між ТОВ «Дизель Групп» і ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» та ТОВ «КФ «Восток» за період з 01 лютого 2011 року по 31 грудня 2011 року, не підтверджені первинними документами, мають ознаки фіктивності та суперечать моральним засадам суспільства, а отже є нікчемними.

Представник позивача вважає, що відповідачем хибно зроблені вказані висновки, оскільки первинні документи по господарським відносинам із вказаними контрагентами під час перевірки в повному обсязі не досліджувалися та були прийняті всупереч вимогам п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України та п. 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

На підставі вищевикладеного представник позивача вважає, що дії по визначенню заниження податку на прибуток та податку на додану вартість вчинені з порушенням діючого законодавства та просить суд визнати їх протиправними.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначивши, що відповідно ст. 2 п.п. 1 п. 2 ст. 17 КАС України, встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, дією чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод.

При цьому висновки акту перевірки як і сам акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що виключає можливість їх оскарження у відповідності до ст.. 17 КАС України.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Державна податкова служба України, до складу якого входить Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, є одним із органів державної виконавчої влади. Відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам чинного законодавства України.

Судом встановлено, що співробітниками відповідача була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства по ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» та ТОВ «КФ «Восток» за період з 01 лютого 2011 року по 31 грудня 2011, за наслідками якої складено акт №2853/22-12/37300682 від 09 листопада 2012 року.

Так вищевказаним актом встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового Кодексу України, що призвело до визначення заниження податку на прибуток у розмірі 3 359 839,00 грн. та податку на додану вартість у сумі 3 481 751,00 грн. по взаємовідносинам ТОВ «Дизель Групп» з ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» (код ЄДРПОУ 37287613) та ТОВ «КФ «Восток» (код ЄДРПОУ 37384757) за період з 01 лютого 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Висновки службових осіб Державної податкової служби у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби роблять на підставі інформації, зазначеній в Постанові про порушення кримінальної справи № 741206 від 27 червня 2012 року, висновку експерта ПП «Експерт Д» Макєєвої Є. П. та ненаданням до перевірки договорів та товаротранспортних накладних.

В зв'язку із зазначеним було зроблено висновки, що правочини з придбання нафтопродуктів укладені між ТОВ «Дизель Групп» і ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» та ТОВ «КФ «Восток» за період з 01 лютого 2011 року по 31 грудня 2011 року, не підтверджені первинними документами, мають ознаки фіктивності та суперечать моральним засадам суспільства, а отже є нікчемними.

Матеріали справи містять Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №0818/10977/2012 (провадження №4/0818/2536/2012) від 15 жовтня 2012 року скасовано Постанову слідчого СВ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 27 червня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ „Дизель групп" ОСОБА_3 за ст.212 ч.3 КК України.

12 листопада 2012 року Апеляційним судом Запорізької області залишено без змін Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №0818/10977/2012 (провадження №4/0818/2536/2012) від 15 жовтня 2012 року.

Таким чином, вся інформація, зазначена в Постанові слідчого СВ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 27 червня 2012 року є лише його думкою щодо поведінки посадових осіб платника податків та не може бути підставою для визначення податковим органом факту порушення податкового законодавства платником податків.

Також в даній Постанові Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №0818/10977/2012 (провадження №4/0818/2536/2012) від 15 жовтня 2012 року зазначено, що висновок експерта ПП «Експерт Д» Макєєвої Є. П ґрунтується на неповних відомостях, наданих експерту працівниками оперативного підрозділу податкової міліції та містить лише припущення про ухилення від сплати податків, так як первинні документи бухгалтерського та оперативного обліку йому не було надано (стор. 9, 11, 15, 16 висновку).

Суд також приходить до висновку, що припущення експерта ґрунтуються на нормативних актах, що не регулюють питання приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України. Дані питання регулюються спеціальним нормативним актом, а саме Наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки, Мінтрансзв'язку України, Держспоживстандарт України №281/171/578/155 від 20 травня 2005 року, зареєстрований в Мін'юсті за №805/15496 від 02 вересня 2008 року. Жодного посилання на цей нормативний акт висновок експерта не містить.

Крім цього слід зазначити, що відповідно до ст. 61 ПКУ, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів. Органи податкової міліції та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 62 ПКУ, податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до ст. 75 ПКУ, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 83 ПКУ, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, експертні висновки.

Відповідно до ст. 84 ПКУ, експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) органу державної податкової служби. Орган державної податкової служби, керівник (або заступник) якого призначив проведення експертизи, зобов'язаний ознайомити платника податків (його представника) з рішенням про проведення експертизи, а після закінчення експертизи - з висновком експерта.

Відповідно до ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка

Відповідно до ст. 58 ПКУ, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, податковий контроль за сплатою податків здійснюється шляхом перевірок платників податків. Експертний висновок, відповідно до ПКУ, може складатися лише в межах проведення перевірки на підставі відповідного рішення керівника (заступника) податкового органу і є лише підставою для висновків акту перевірки. При цьому, податковий орган зобов'язаний ознайомити платника податків з рішенням про проведення експертизи, а після закінчення експертизи - з висновком експерта.

Відповідачем не доведено, що висновок експерта ПП «Експерт Д» Макєєвої Є. П. складено в межах проведеної перевірки, а отже не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань по акту перевірки №2853/22-12/37300682 від 09 листопада 2012 року.

Що стосується ненадання на перевірку договорів та товарно-транспортних накладних, то суд зазначає, що пункт 44.6 ст. 46 Податкового кодексу України, передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Підприємство в письмових поясненнях під час перевірки та в письмових запереченнях зазначало, що всі первинні документи було вилучено під час обшуку (дана обставина відображена в акті перевірки). Отже підприємство не може нести відповідальності за обсяг документів, наданих на перевірку слідчим (який їх і експерту надавав у неповному обсязі), а дія п. 44.6 ст. 46 Податкового кодексу України на підприємство в даному випадку на підприємство не розповсюджується.

Як свідчать матеріали справи, договори (як і ТТН) по взаємовідносинам з ТОВ «Дизсервис-Луганськ» та ТОВ «КФ «Восток» позивачем було надано разом з листом №3-06-12 від 19 червня 2012 року у відповідь на лист податкового органу №5459/10/22-12 від 06 червня 2012 року.

Таким чином у Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на момент проведення перевірки були в наявні завірені копії як договорів так і товаротранспортних накладних по взаємовідносинам з ТОВ «Дизсервис-Луганськ» та ТОВ «КФ «Восток».

Слід також зазначити, що статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 (далі - Закон №996-ХІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 7.5.6 ст. 7 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафти на нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України», відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Таким чином, з чотирьох примірників ТТН тільки перший та четвертий примірник є первинними документами та служать для здійснення обліку на підприємствах (вантажовідправника та перевізника відповідно).

Третій примірник, який залишається у вантажоодержувача, є лише супровідним документом вантажу в дорозі та не впливає на здійснення бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п. 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПС №984 від 22 грудня 2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №34/18772 від 12 січня 2011 року, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Отже, при проведенні перевірки, податковий орган в акті перевірки зобов'язаний в повній мірі відобразити факти порушень податкового законодавства, які свідчать як про заниження, так і про завищення податкових зобов'язань платника податків.

При цьому, відображення фактів завищення податкових зобов'язань є обов'язком, а не правом службових осіб контролюючого органу.

Всупереч вимогам п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України та п. 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства податковий ревізор-інспектор у розділі 3.1.1 Акту (валовий дохід) не встановив заниження або завищення скоригованого валового доходу та доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток та у розділі 3.2.1 Акту (податкові зобов'язання) не встановив їх завищення або заниження.

При цьому взагалі невідомо на підставі яких документів перевіряючий зробив ці висновки, оскільки слідчим дані документи на перевірку також не надавалися, а тому висновки про відповідність податкових зобов'язань з ПДВ та валових доходів, зазначених у відповідних деклараціях, даним перевірки є необґрунтованими та безпідставним, так як жодні матеріали (первинні та інші документи) з цих питань не досліджувалися.

Таким чином, у Головного державного податкового ревізора-інспектора відділу спеціальних та особливо важливих перевірок управління податкового контролю, інспектора податкової служби І рангу Бабаєва А. М. відсутні будь-які правові підстави вважати, що господарські операції ТОВ «Дизель групп» з придбання нафтопродуктів не підтверджені первинними документами, а отже визначення порушення п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року (із змінами і доповненнями) №283/97-ВР неправомірно завищено суму валових витрат у сумі 2 533 760,00 грн. за 1 квартал 2011 року та в порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України неправомірно занижено податок на додану вартість у сумі 3 481 751,00 є безпідставним.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем було сформовані валові витрати та податковий кредит у відповідності до приписів податкового законодавства, а висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим є протиправними.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно зроблено висновки про заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 3 359 839,00 грн. та податку на додану вартість у сумі 3 481 751,00 грн. по взаємовідносинам ТОВ «Дизель Групп» з ТОВ «Дизсервіс-Луганськ» (код ЄДРПОУ 37287613) та ТОВ «КФ «Восток» (код ЄДРПОУ 37384757) за період з 01 лютого 2011 року по 31 грудня 2011 року, зазначених в акті перевірки №2853/22-12/37300682 від 09 листопада 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 186 КАС України, Податковим Кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії службових осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо визначення заниження податку на прибуток у розмірі 3 359 839 грн. 00 коп. та податку на додану вартість в сумі 3 481 751 грн. 00 коп. по взаємовідносинам товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп» з товариством з обмеженою відповідальністю «Дизель-Луганськ» та товариством з обмеженою відповідальністю «КФ «Восток» за період з 01.02.2011 по 31.12.2011, зазначених в акті перевірки №2853/22-12/37300682 від 09.11.2012 складеного співробітниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Групп» (ЄДРПОУ 37300682) судові витрати по справі у розмірі 32 грн. 40 коп. (тридцять дві гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака