Постанова

від 04.12.2012 по справі 2а/0470/13564/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13564/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Реалькауф" про застосування арешту рахунків платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

08.11.12р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС до приватного підприємства «Реалькауф», в якому позивач просить застосувати арешт коштів приватного підприємства «Реалькауф» на розрахунковому рахунку 26000000079298, відкритому у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач самостійно не сплачує узгоджені суми податкових зобов'язань, в наслідок чого має податковий борг перед бюджетом з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 166,69 грн., тому просить суд застосувати арешт коштів відповідача на рахунку у банку.

Ухвалою суду від 13.11.2012р. відкрито провадження у справі №2а/0470/13564/12 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 27.11.2012р.

У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін у відповідності до ст.128 КАС України розгляд справи відкладено на 04.12.12р.

Сторони в судове засідання, хоч повістка про виклик надсилалась судом на їх юридичну адресу, з чого слідує, що судом вжито усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду даної справи та дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі.

Заперечень проти адміністративного позову відповідач не надав.

Позивач просить розглядати справу в порядку письмового провадження, позов підтримує в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч. 2 ст. 49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

ПП «Реалькауф» (код ЄДРПОУ 30809342) знаходиться на податковому обліку у Лівобережній МДПІ м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС як платник податків з 05.04.2000р. за №2621, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків №519 від 11.07.12р.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.12р. стягнено з рахунків у банках, обслуговуючих ПП «Реалькауф», на користь бюджету кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 166,89 грн. Цим же судом видано виконавчий лист від 23.10.12р. у справі №2а/0470/9091/12.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Також орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).

Зі змісту вищевказаних норм права вбачається, що податковий орган повинен дотримуватись процедури черговості способів погашення податкового боргу платника податків, тобто спочатку стягнути податковий борг з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а лише в разі їх недостатності -за рахунок продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно довідки відділу приймання та обробки податкової звітності Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС відповідач останній раз подавало декларацію з податку на прибуток підприємства та додаток К1/1 за 1 півріччя 2010р.

Згідно запитів податкового органу (наявні у справі) з метою встановлення наявності активів платника податку вбачається, що право власності на нерухоме майно у відповідача не зареєстровано, інформація про наявність сільськогосподарської техніки у відповідача відсутня.

З метою стягнення податкового боргу в доход держави позивач звернувся до суду з даним позовом.

Між тим, враховуючи вимоги вищенаведених норм матеріального права, у суду відсутні будь-які докази того, що позивач надсилав до установ банків, в яких відкриті рахунки відповідачем, платіжні вимоги про сплату суми боргу в розмірі 166,89 грн., як і докази того, що коштів на цих рахунках, зокрема, на розрахунковому рахунку 26000000079298, відкритому у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, не достатньо для погашення суми боргу в розмірі 166,89 грн.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України - що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про застосування арешту коштів приватного підприємства «Реалькауф» на розрахунковому рахунку 26000000079298, відкритому у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, є передчасними, необґрунтованими та такими, що не належаль до задоволення.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Реалькауф" про застосування арешту рахунків платника податків - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук