Постанова

від 20.11.2012 по справі 1170/2а-3386/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-3386/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мирошниченка В.С.

за участю секретаря судового засідання - Поцелуйко А.І.

за участю представника позивача -Клюєвої Л.С.

представника відповідача -Карпушева Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Олександрія - БЛіГ" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2012р. №0000582210, яким визначено податкове зобов'язання за платежем ПДВ в сумі 2567572,50 грн., в т.ч. за основним платежем -1711715 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -855857,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті перевірки містяться безпідставні висновки щодо укладених між позивачем та контрагентом ПП "Стройконтракт" нікчемних правочинів в серпні 2011 року та не підкріпленні належними доказами, оскільки нікчемність правочинів може бути доведено тільки рішенням суду.

Позивач вказав, що зазначені правочини, які податковий орган вважає нікчемними, укладалися між ПП "Стройконтракт" та філією "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-БЛіГ" та, але в той час податковий орган проводив перевірку ТОВ „Олександрія-БЛіГ" без проведення перевірки філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-БЛіГ" (код ЄДРПОУ 35079158) та без дослідження первинних документів по вказаних господарських операціях, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Також, на момент здійснення господарських операцій ТОВ „Стройконтракт" володіло правоздатністю та дієздатністю на вчинення правочинів, було зареєстроване як юридична особа та як платник податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, позицію виклав в письмових запереченнях, в яких зазначив, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначених Податковим кодексом України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Перевірку стосовно взаємовідносин філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-БЛіГ" з контрагентом ПП "Стройконтракт" проведено за результатами аналізу баз даних Західно-Донбаської ОДПІ шляхом співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту та матеріалів зустрічної звірки ПП "Стройконтракт" від Західно-Донбаської ОДПІ.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов належить задовільнити враховуючи наступне.

?ТОВ "Олександрія-БЛіГ" зареєстровано Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області як юридична особа 18.04.2002р.(а.с.51)

Згідно Довідки з ЄДРПОУ, видами діяльності позивача є: виробництво дистильованих алкогольних напоїв; виробництво виноградних вин; виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин; виробництво інших напоїв із зброджуваних продуктів; виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв; оптова торгівля напоями (а.с.51).

Філія "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-Бліг" є відокремленим структурним підрозділом ТОВ "Олександрія-БЛіГ" (код ЄДРПОУ 31969320), не зареєстрована платником податку на додану вартість, однак самостійно здійснює придбання/постачання товарів (послуг), проводить розрахунки з постачальниками, підписує договори в особі директора філії Єлякова В.В. та зареєстрована як платник окремих видів податків у Західно-Донбаській ОДПІ. Керуючись нормами п.2 Наказу ДПА України від 21.12.2012 р. № 969, ТОВ "Олександрія-БЛіГ" було делеговано філії право виписки податкових накладних та ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних у межах своєї діяльності, про що було повідомлено орган ДПІ у т.ч. шляхом надання додатку №3 "Повідомлення про делегування філіями (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних та ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних" до податкової декларації з податку на додану вартість, надання якого передбачено Наказом ДПА України № 41(а.с. 183-187).

З 12 по 18 липня 2012 р. відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП „Стройкотракт" за серпень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 25.07.2012 року № 156/23-10-31969320 (а.с.11-36), яким встановлено порушення:

1) ст.203,215,216,627,655,656,662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг);

2) п.185.1 ст.185, п.188.1, ст.188, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.10, ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 711 715,0 грн., в тому числі серпень 2011 року в сумі 1 711 715,0 грн., внаслідок включення до складу податкового зобов'язання ПДВ в розмірі 483333,0 грн. з вартості товарно-матеріальних цінностей, реалізованих по "нікчемному" правочину ПП "Стройконтракт" та включення до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 1 760 048,0 грн. з вартості товарно-матеріальних цінностей, отриманих по нікчемному правочину від ПП"Стройконтакт" факт поставки яких не підтверджено.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000582210 від 06.08.2012р., яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 670 572 грн. 50 коп., в т.ч. за основним платежем в сумі 1 711 715,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 855 857,50 грн. (а.с. 44).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення основного виду діяльності позивачем, а саме філією "Торгова компанія" ТОВ „Олександрія - БЛіГ" укладено договори субкомісії з ПП„Стройконтракт" від 01.05. та 01.06. 2011р. №11-с, №12-с, №б/н про продаж продукції та подальшу передачу продукції на реалізацію (а.с.112-120).

У серпні 2011 року позивач отримав від ПП "Стройконтракт" торгову продукцію, а саме: бутилки "Ай-Петрі" (0,5л); сувенірні коробки "Ай-Петрі"; комплекти етикеток Ай-Петрі new на підставі первинних документів - видаткових накладних, податкових накладних (а.с.121-139, 140-160).

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 198.6 ст. 198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені податкові накладні, останній мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості ТМЦ придбаних ТОВ "Стройконтракт".

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

П.п.138.2. ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для визначення позивачеві грошового зобов'язання за перевірений період стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ТОВ "Стройконтакт" правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними, що встановлювалося в актах перевірки вказаних контрагентів за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг. Висновку про нікчемність правочинів податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що для перевірки не надано документальних доказів факту отримання товару від постачальників та факту дійсності здійснення перевезень вантажу (а.с.11-36).

Разом з тим, суд критично оцінює посилання відповідача на вказані акти, як на доказ нікчемності угод між позивачем та ТОВ "Стройконтакт", оскільки судом на підставі доказів зібраних у справі достовірно встановлено, що вказані підприємства є реально існуючими суб'єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність в розумінні ст. 3 ГК України.

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з вказаними контрагентами суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість та суми по яких сформовані витрати, в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року по правочину з ТОВ "Стройконтакт".

Суд враховує, що відповідачем обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності не досліджувались та в ході розгляду справи не були спростовані.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

За таких обставин рішення відповідача є необґрунтованими та протиправними, а тому їх належить скасувати, а позов необхідно задовільнити.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ від №0000582210 від 06.08.2012р., яким ТОВ "Олександрія-БЛіГ" визначено податкове зобов'язання за платежем ПДВ в сумі 2567572,50 грн., в т.ч. за основним платежем -1711715 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -855857,50 грн.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 2146,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 20.11.2012 р. о 18 год. 00 хв.

Суддя В.С. Мирошниченко