Рішення

від 08.01.2013 по справі 3589-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.01.2013Справа №5002-29/ 3589-2012

За позовом прокурора Бахчисарайського району, м. Бахчисарай, в інтересах держави, в особі:

Куйбишевської селищної ради, смт. Куйбишеве, Бахчисарайський район, АР Крим;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Високе», м. Бахчисарай;

про стягнення 7 528,19 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - не з'явився.

Від прокуратури - Приймак А.О., посвідчення №001358, наказ №2405л від 01.10.2012.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Бахчисарайського району в інтересах держави в особі Куйбишевської селищної ради звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Високе» про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати за договором оренди гідротехнічної споруди №4 від 09.06.2009 у сумі 7 528,19 грн., яка утворилась станом на 01.06.2012.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Високе» умов договору оренди гідротехнічної споруди №4 від 09.06.2009 в частині сплати орендної плати, у зв'язку із чим за період з грудня 2011 року по травень 2012 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 7 528,19 грн., що й стало причиною звернення прокурора із позовом до суду.

Від представника позивача у судовому засіданні 06.12.2012 надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди гідротехнічної споруди №4 від 09.06.2009 у сумі 6 385,08 грн., яка утворилась за період с грудня 2011 по листопад 2012. До вказаного клопотання додані: акт звірки взаємних розрахунків, розрахунок заборгованості, довідка відносно банківських реквізитів позивача, квитанція підприємства зв'язку про направлення листа ТОВ «Високе». Суд долучив зазначені документи до матеріалів справи, однак розгляд вказаного клопотання переніс на наступне судове засідання та витребував у позивача та прокурора відповідні пояснення відносно позовних вимог, оскільки прокурором при поданні позовної заяви до стягнення було заявлено 7 528,19 грн., у своєму клопотанні представник позивача просить суд збільшити суму позовних вимог та заявляє до стягнення меншу суму - 6 385,08 грн., при цьому збільшує період утворення заборгованості.

Від прокурора у судовому засіданні 24.12.2012 надійшло клопотання, згідно якого керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України прокурор Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим просить суд зменшити суму позовних вимог до 6 385,08 грн.

Відповідно до письмових пояснень, що були надані представником позивача, у період з грудня 2011 по листопад 2012 заборгованість по орендній платі складає 6 385,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.12.2012 суд в задоволенні клопотання позивача про збільшення позовних вимог відмовив. Цією ж ухвалою суд в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк вирішення спору до 08.01.2013.

24.12.2012 через канцелярію суду від прокурора Бахчисарайського району надійшло клопотання про зменшення позовних вимог до 6385,08грн.

Дане клопотання оглянуте судом у судовому засіданні 08.01.2013 та долучене в матеріали справи.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, та наполягав на їх задоволенні.

Позивач явку свого представника у судове засідання 08.01.2013 не забезпечив, причина неявки не відома, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис його представника у бланку повідомлення про відкладення розгляду справи (а.с. 89).

Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалами суду, спрямованими рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Проте, на адресу суду повернувся поштовий конверт, з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 09.11.2012 місцезнаходження відповідача є: вул. Промислова,20, м. Бахчисарай, АР Крим, 98400.

Приписами ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Аналогічна позиція викладена у п.3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 по справі № 5023/4165/11.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представників сторін та при неподанні відповідачем відзиву на позов, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і їх неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09.06.2009. між Куйбишевською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Високе» (орендар) укладено договір оренди гідротехнічної споруди (дамби) об'єкта 83-р в районі с. Високе, майна комунальної власності територіальної громади Куйбишевської селищної ради №4 ( далі договір, а.с. 6-13).

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.

Предметом даного договору є майнові відносини сторін з господарського використання комунального майна.

Так розділом І договору, сторони визначили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди майно комунальної власності територіальної громади Куйбишевської селищної ради гідроспоруди (дамба) водного об'єкта 83-р, який знаходиться на балансі Куйбишевської селищної ради, вартість якого визначена згідно Звіту «Про вартість гідротехнічних споруд водойми №83-р в околицях с. Високе Бахчисарайського району» від 03.04.2009., затвердженого рішенням №474 від 24.04.2009. 29-ї сесії 5 скликання Куйбишевської селищної ради і складає 101040,00грн. У відповідності до ст. 51 Водного кодексу України, Постанови Верховної Ради АР Крим від 19.07.2000. №1293-2/2000, рішення №468 від 28.05.2009. 21 сесії Бахчисарайської районної ради «Про надання в оренду водного об'єкта ТОВ «Високе» (п. 1.1 договору). Майно передається в оренду у тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років для зрошування сільськогосподарських культур, риборозведення і рекреаційної мети (п. 1.2 договору).

Частиною 1, 3 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.1 договору, орендна плата складає без ПДВ за перший місяць оренди 1015,45грн. на місяць (у тому числі з урахуванням індексу інфляції за травень місяць 2009 року).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата повністю перераховується до бюджету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Пунктом 5.3 договору, орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі платити орендну плату., а також пунктом 5.9 договору - щоквартально до 15 числа надавати орендодавцю інформацію щодо перерахування орендної плати за попередній квартал.

Строк дії даного договору складає 49 років і діє до 08.06.2058 (п. 10.1 договору).

Як свідчать матеріали справи, 17.05.2010. балансоутримувач передав орендареві об'єкт оренди, про що складено акт прийому-передачі основних засобів (а.с. 15-16).

У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе договірних зобов'язань в частині своєчасності та повноти внесення орендних платежів, за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати.

Претензійним листом вих. №310 від 03.05.2012. позивач вимагав від відповідача у строк до 10.05.2012. сплатити заборгованість з орендних платежів у розмірі 6268,20грн. (а.с. 20).

Претензійним листом вих. №300 від 17.05.2012. позивач вимагав від відповідача у строк до 23.05.2012. сплатити заборгованість з орендних платежів у розмірі 7528,19грн. (а.с. 21).

Оскільки відповідач вимоги претензій не виконав, заборгованість з орендних платежів не погасив, прокурор Бахчисарайського району звернувся з позовом до суду в інтересах позивача, про стягнення з відповідача 7528,19грн. заборгованості за період з грудня 2011 року по травень 2012 року в примусовому порядку.

Від прокурора у судовому засіданні 24.12.2012 надійшло клопотання, згідно якого керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України прокурор Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим просить суд зменшити суму позовних вимог до 6 385,08 грн.

Дане клопотання судом не прийнято до розгляду, оскільки воно не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, тому на розгляд суду постановлені первинні позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди державного майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п. 3 ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як зазначалось вище, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави в особі Куйбишевської селищної ради, прокурор стверджував про наявність у відповідача заборгованості за період з грудня 2011 року по травень 2012 року в сумі 7528,19грн.

Згідно наданого в матеріали справи акту звірки взаємних розрахунків від 15.11.2012., борг останнього становить 6385,08грн. однак за період з грудня 2011 року по листопад 2012 року. (а.с. 52).

При цьому матеріали справи містять банківські витяги, з яких вбачається, що відповідачем здійснена оплата орендних платежів в травні 2012 року за січень 2012 року в розмірі 1250,94грн., в липні 2012 року за лютий і березень 2012 року в сумі 2509,39грн., в липні 2012 року за квітень 2012 року в сумі 1209,02грн., в серпні 2012 року в розмірі 1209,02грн., в вересні 2012 року за червень 2012 року в розмірі 1205,39грн., в жовтні 2012 року за липень 2012 року в сумі 1258,28грн. (а.с. 77-82), всього відповідачем сплачено позивачеві 8642,04 грн., з яких 6178,37грн. за заявлений прокурором у позові період, а саме з грудня 2011 року по травень 2012 року.

Таким чином, оскільки прокурор звернувся з даним позовом до суду 19.10.2012., про що свідчить штемпель на поштовому конверті (а.с. 26), на той час у нього були відсутні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 6178,37грн., оскільки така сума була сплачена відповідачем.

При цьому щодо заяв позивача та прокурора про зменшення позовних вимог, суд вважає зазначити наступне. Під збільшенням або зменшенням

розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або

зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було

заявлено в позовній заяві.

Позивач та прокурор в процесі розгляду справи, зменшуючи розмір позовних вимог, у зв'язку з оплатою відповідачем суми боргу за заявлений у позові період, збільшують період позову з грудня 2011 року по листопад 2012 року, при цьому фактично, заявляючи до стягнення заборгованості за грудень 2011 року та за період з червня 2012 року по листопад 2012 року, що є іншим періодом, тобто іншим предметом спору, що по суті має бути окремим позовним провадженням..

Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про зменшення розміру позовних вимог на підставі ч. 6 ст. 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії

суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011.).

У зв'язку з чим, суд вважає необхідним у позові прокурора про стягнення з відповідача 6178,37грн. заборгованості за період з грудня 2011 року по травень 2012 року відмовити.

Разом з тим, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи по суті не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості з орендної плати в розмірі 1350,29грн. за період з грудня 2011 року по травень 2012 року.

Тому позов в частині стягнення основної заборгованості з орендної плати за період з грудня 2011 року по травень 2012 року. в розмірі 1350,29грн. є обґрунтованим, підтверджується документально та підлягає задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 14.01.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Високе» (вул. Промислова, 20, м. Бахчисарай, АР Крим, 98400, Україна, ЄДРПОУ 34625411) на користь Куйбишевської селищної ради (вул. Радянська, б. 16, смт. Куйбишеве, Бахчисарайський район, АР Крим, 98470, Україна, ЄДРПОУ 26366595) заборгованості з орендної плати в розмірі 1350,29грн. за період з грудня 2011 року по травень 2012 року.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Високе» (вул. Промислова, 20, м. Бахчисарай, АР Крим, 98400, Україна, ЄДРПОУ 34625411) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) 288,69 грн. судового збору.

4.В частині стягнення 6178,37грн. заборгованості за період з грудня 2011 року по травень 2012 року у позові відмовити.

5.Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі