Постанова

від 11.01.2013 по справі 2а-16754/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2013 року № 2а-16754/12/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул.Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріла»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріла» штрафу в розмірі 33 604,18 грн.

Ухвалою суду від 10 грудня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу десятиденний строк для подання заперечень або заяви про визнання позову з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, але не пізніше 8 січня 2013 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України «Про зайнятість населення», Положення про державну службу зайнятості та Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 року № 47, та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стріла» звільнило працівників на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, проте звіти про заплановане та фактичне вивільнення працівників відповідач до центру зайнятості не подавав, в зв'язку з чим на Товариство з обмеженою відповідальністю «Стріла» накладено штраф у розмірі 35 604,18 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стріла» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32245727). Місцезнаходження юридичної особи - м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1.

18 вересня 2012 року Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості складений акт № 3-ш про порушення законодавства України про зайнятість населення, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Стріла» вимоги пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме: у відповідності до наказу № 14 від 1 грудня 2011 року по Товариству з обмеженою відповідальністю «Стріла» ОСОБА_1 звільнена з посади заступника директора з реклами 1 грудня 2011 року, ОСОБА_2 звільнена з посади менеджера 1 грудня 2011 року у зв'язку із скороченням штату по пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України; у відповідності до наказу № 7 від 10 липня 2012 року по Товариству з обмеженою відповідальністю «Стріла» ОСОБА_3 звільнена з посади ведучого бухгалтера 10 липня 2012 року у зв'язку із скороченням штату по пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, проте звіти про заплановане вивільнення працівників по формі № 4-ПН (план) та звіт про фактичне вивільнення працівників по формі № 4-ПН (факт) до Голосіївського районного центру зайнятості не подався.

Зазначеним актом застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріла» штрафну санкцію у розмірі нарахованої річної заробітної плати ОСОБА_1 у сумі 16 449,80 грн., ОСОБА_2 у сумі 3 123,84 грн., ОСОБА_3 у сумі 16 030,54 грн. на загальну суму 35 604,18 грн.

Відповідно до пункту 5 статті 20 Закону України від 01.03.1991 № 803-ХІІ «Про зайнятість населення» (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 803-ХІІ) при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріла» від 1 грудня 2011 року № 14 про зміни в штаті звільнено з 1 грудня 2011 року ОСОБА_1 з посади заступника директора з реклами та ОСОБА_2 з посади менеджера в зв'язку із скороченням штату згідно пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріла» від 10 липня 2012 року № 7 про зміни в штаті звільнено з 10 липня 2012 року ОСОБА_3 з посади ведучого бухгалтера в зв'язку із скороченням штату згідно пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Проте, відповідач вимоги пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» не виконав та не повідомив державну службу зайнятості про звільнення працівників в зв'язку із скороченням штату, згідно пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно довідок Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріла» розмір річної нарахованої заробітної плати ОСОБА_3 складає 16 030,54 грн., розмір річної нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 складає 3 123,84 грн., розмір річної нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 складає 16 449,80 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Стріла» штрафу в розмірі 35 604,18 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що в зв'язку із частковою сплатою відповідачем штрафу в розмірі 2 000 грн., заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріла» становить 33 604,18 грн.

Відповідно до статті 23 Закону № 803-XII контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

У відповідності до пункту 1 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року N 47, інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

Згідно підпункту «г» пункту 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року N 47, інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення має право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення" і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.

Відповідно до підпункту «л» пункту 8 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47, Державна служба зайнятості має право стягувати відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі неподання або порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, як це передбачено пунктом 5 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого Директором Державного центру зайнятості 18 травня 2011 року, Київський міський центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у місті Києві.

Пунктом 4 розділу 3 Положення встановлено, що одним із основних завдань Київського міського центру зайнятості є організація контролю за додержанням законодавства про зайнятість та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, в тому числі, фізичними особами, які використовують найману працю, на території міста Києва.

Беручи до уваги те, що суму штрафу у розмірі 33 604,18 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд визнає як технічну помилку той факт, що позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 35 604,18 грн., оскільки позивач в позовній заяві визначає ціну позову в розмірі 33 604,18 грн. та зазначає в позовній заяві, що несплаченим залишається залишок штрафу на суму 33 604,18 грн. Доказами, наданими позивачем також підтверджується залишкова заборгованість відповідача у розмірі 33 604,18 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 183 2 , 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріла» (місцезнаходження: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1, код ЄДРПОУ 32245727) на користь Київського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул. Жилянська, 47-б, р/р 37179301900001 в ГУ ДКС України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091) штраф у розмірі 33604 (тридцять три тисячі шістсот чотири) грн. 18 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Бояринцева