Рішення

від 10.01.2013 по справі 5008/1043/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

10.01.2013 р. Справа № 5008/1043/2012

За позовом Державного підприємства „Виноградівське лісове господарство", м. Виноградів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліліс", с. Загаття Іршавського району

про стягнення 15 811 грн. заборгованості,

Суддя господарського суду -Пригара Л.І.

представники :

Позивача - Никитюк Н.О., адвокат, довіреність б/н від 10.10.2012 року

Відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Державним підприємством „Виноградівське лісове господарство", м. Виноградів заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліліс", с. Загаття Іршавського району про стягнення 15 811 грн. заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні просить задоволити позов, обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням відповідачем зобов'язання по повній та своєчасній оплаті поставленого товару на суму 15 811 грн. згідно усної домовленості між сторонами.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 19.11.2012 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 29.11.2012 року та 12.12.2012 року, надіслані на адресу відповідачу, зазначену в позовній заяві та підтверджену витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, в якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Поліліс" зареєстроване як юридична особа, яка знаходиться за адресою: Іршавський район, с. Загаття, вул. Колгоспна, 21; повідомлення про вручення ухвали суду від 19.11.2012 року долучено до матеріалів справи) у судові засідання 29.11.2012 року, 12.12.2012 року та 10.01.2013 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав. Згідно приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 року № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод , суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Відповідно до товаро -транспортних накладних № 001755, № 001756, № 001757, № 001720 Державне підприємство „Виноградівське лісове господарство" (позивач) здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліліс" (відповідач) поставку товару, а саме дрова паливні породи дуб та породи граб на загальну суму 15 811 грн. За твердженням позивача, отриманий згідно зазначених товаро -транспортних накладних товар відповідачем не оплачений.

У відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено

спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново -господарськими визнаються цивільно -правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою відносини між сторонами є договором поставки в розумінні статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю -продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В порядку даної норми позивач претензією № 8 від 24.10.2012 року звернувся до відповідача з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар згідно товаро -транспортних накладних.

Вимоги позивача, викладені в претензії № 8 від 24.10.2012 року, залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки товару відповідачу та невиконанням останнім зобов'язань щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У зв'язку з вищевикладеним за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 15 811 грн., що також підтверджується бухгалтерською довідкою станом на 10 січня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив вартість поставленого йому товару в розмірі 15 811 грн. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 15 811 грн. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 15 811 грн. заборгованості за поставлений товар.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 609 грн. 50 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193, ч. 1 ст. 175, Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліліс", Іршавський район с. Загаття, вул. Колгоспна, 21 (код ЄДРПОУ 34417559) на користь Державного підприємства „Виноградівське лісове господарство", м. Виноградів, вул. Копанська, 178 (код ЄДРПОУ 22114556) суму 15 811 (П'ятнадцять тисяч вісімсот одинадцять гривень) грн. заборгованості, а також суму 1 609 (Одна тисяча шістсот дев'ять гривень) грн. 50 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.01.2013 року

Суддя Пригара Л.І.