Рішення

від 08.01.2013 по справі 5006/33/141/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.01.13 р. Справа № 5006/33/141/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.,

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудий кіт», м.Донецьк (ідентифікаційний код 37671209)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м.Донецьк (ідентифікаційний код 05763702)

про стягнення основного боргу в сумі 77046,98грн., 3% річних у розмірі 386,29грн., інфляції в сумі 77,05грн., пені в сумі 1926,17грн.

за участю представників:

від позивача: Сокол С.В. за довіреністю від 17.12.2012р.,

від відповідача: Терпугов Д.В. за довіреністю №3 від 02.01.2013р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рудий кіт», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 77046,98грн., 3% річних у розмірі 386,29грн., інфляції в сумі 77,05грн., пені в сумі 1926,17грн.

Ухвалою від 04.12.2012р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5006/33/141/2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору на виконання монтажних робіт №12180 від 17.05.2012р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 77046,98грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 386,29грн., інфляції в сумі 77,05грн., пені в сумі 1926,17грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання монтажних робіт №12180 від 17.05.2012р., специфікації №1 від 17.05.2012р., додаткової угоди №1 від 28.05.2012р., акту приймання-передавання наданих послуг від 31.07.2012р., видаткової накладної №5 від 31.07.2012р., банківських виписок, листа б/н та дати, претензії №10-1 від 10.09.2012р. та доказів її направлення.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 54, 55, 64 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, заявлені вимоги не оспорив, в судовому засіданні усно зазначив, що основний борг буде сплачувати, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

17.05.2012р. між ТОВ «Рудий кіт» (підрядник) та ПАТ «Донецькгірмаш» (замовник) укладено договір на виконання монтажних робіт №12180 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик, своїми силами та засобами, з використанням власних матеріалів та обладнання, виконати роботи з монтажу вертикальних жалюзі на об'єкті замовника (далі - роботи), в порядку та строки визначені цим договором (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень щодо виконання умов Договору, крім тих, що додані до Договору.

Доказів визнання в судовому порядку вказаного Договору недійсним сторонами суду не представлено.

У відповідності до п.1.5. Договору місце виконання робіт - 83005, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченко - 189 (далі - об'єкт).

За п.13.1. Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012р., проте в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п.1.2. Договору замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити виконані підрядником роботи у розмірі, в строк та в порядку, встановленого цим договором.

Додаткової угодою №1 від 28.05.2012р. сторони внесли зміни до п.2.1. Договору, зокрема, вартість робіт за цим договором складає - 107698,10 в т.ч. ПДВ 17028,40грн.

Пунктом 3.1.1. Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 28.05.2012р. визначено, що оплата робіт, що виконуються підрядником, за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника шляхом перерахування на поточний рахунок підрядника передплати у розмірі 30651,12грн. в т.ч. ПДВ 5108,52грн. на підставі виставленого підрядником рахунка після підписання цього договору. Кінцевий розрахунок у розмірі 77046,98грн. в т.ч. ПДВ 12841,16грн. Замовник здійснює протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту здачі-прийомки виконаних робіт.

Як вбачається з банківської виписки, замовником 12.06.2012р. на виконання умов Договору здійснено передплату у розмірі 30651,12грн.

Так, сторонами 31.07.2012р. складно акт приймання-передачі наданих послуг за Договором, зокрема, установка вертикальних жалюзі у кількості 205 шт., який підписаний з обох сторін, та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Як вбачається з видаткової накладної №5 від 31.07.2012р., позивачем відвантажено відповідачу жалюзі вертикальні з монтажем на суму 107698,10грн. Отже, суд робить висновок, що виконані підрядником роботи прийняті замовником без заперечень.

Відтак, кінцевий термін оплати виконаних робіт за Договором становить 30.08.2012р. Однак, у визначений Договором термін замовник не здійснив оплату виконаних робіт, внаслідок чого у останнього з 31.08.2012р. виникла заборгованість у розмірі 77046,98грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 77046,98грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 386,29грн., пеню у розмірі 1926,17грн., інфляційні втрати у розмірі 77,05грн. за період з 31.08.2012р. по 30.10.2012р

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За п.10.3. Договору за порушення замовником строків оплати, замовник оплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення оплати до моменту належного виконання.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що визначений позивачем період нарахування та суми нарахування пені та інфляційних втрат є вірними.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1926,17грн. та інфляційних втрат у розмірі 77,05грн. підлягають задоволенню.

Проте, при перевірці за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» вказаних нарахувань, судом встановлено, що позивачем невірно визначено суму 3% річних.

Здійснивши перерахунок 3% річних самостійно судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню становить 385,24грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудий кіт», м.Донецьк до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 77046,98грн., 3% річних у розмірі 386,29грн., інфляції в сумі 77,05грн., пені в сумі 1926,17грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш» (83005, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, 189, ідентифікаційний код 05763702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудий кіт» (83092, м.Донецьк, вул.230-ї Стрілкової дивізії. б.15, кв.95, ідентифікаційний код 37671209) суму заборгованості у розмірі 77046,98грн., 3% річних у розмірі 385,24грн., інфляційних втрат в сумі 77,05грн., пені в сумі 1926,17грн., судовий збір у розмірі 1609,48грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 08.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 10.01.2013р.

Суддя Сич Ю.В.