Рішення

від 09.01.2013 по справі 5009/4245/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 15/145/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.13 Справа № 5009/4245/12

За позовом Комунального підприємства «Титан», 69032 м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 7

до відповідача Приватного підприємства фірма «Ілона», 69000 м. Запоріжжя, бул. Центральний 4, кв. 1

про стягнення 4 332,00 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Кущ Є.Є., представник довіреність № 902 від 07.12.2012р.

від відповідача: не з'явився, в попередньому с/з Ємельянова О.О., представник дов. № б/н від 17.12.2012

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Комунального підприємства «Титан»до відповідача Приватного підприємства фірма «Ілона»про стягнення 4332,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.11.2012 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 29.11.2012. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 09.01.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі договору № 33-12/ВМ від 08.06.2012 відповідачеві надано місце розміщення об'єкту торгівлі та забезпечено належний санітарний стан території та вивіз сміття. В порушення умов договору відповідач не оплатив надані послуги, заборгованість становить 4000 грн. За порушення зобов'язань відповідачеві нараховано пеню в розмірі 332,00грн. станом на 01.10.2012.

Відповідач позов не визнав, письмовий відзив не надав.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

08.06.2012 між Комунальним підприємством «Титан»- Сторона 1 (позивач у справі) та Приватним підприємством «Ілона»- Сторона 2 (відповідач у справі) укладено договір №33-12/ВМ про співробітництво, за умовами якого для забезпечення функціонування фан-зони під час проведення Чемпіонату Європи з футболу Сторона 1 визначає місце розташування об'єкту роздрібної торгівлі в Ландшафтному парку «Вознесенівський»в м. Запоріжжя, забезпечує належний санітарний стан території та вивезення сміття.

Згідно з п. п. 2.1., 2.2 сума даного договору з прибирання території, вивезення сміття складає 4000,00 грн. з врахуванням ПДВ. Сторона 2 оплачує Стороні 1 послуги по даному договору в безготівковій формі на підставі акту приймання-здачі виконаних робіт.

Строк дії договору встановлено до 03.07.2012 (п. 3.1. договору).

Як свідчить підписаний сторонами та скріплений печатками акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000076 від 08.07.2012, позивачем свої зобов'язання по договору виконано належним чином. Акт підписано між сторонами без будь-яких зауважень.

Згідно з п. 4.2. договору, акт приймання-здачі виконаних робіт є для сторони 2 підставою для оплати стороні 1 її послуг протягом трьох банківських днів з дати підписання акту.

Відповідачем претензії щодо виконання робіт не пред'являлися, однак надані послуги не оплачені. Заборгованість становить 4000,00 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин, вимога про стягнення 4000,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 332,00 грн. за період з 11.07.2012р. по 01.10.2012р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 договору, за несвоєчасну оплату по закінченню робіт, сторона 2 сплачує штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт по даному договору за кожен день прострочення, але не більше двох облікових станок НБУ, що діє на момент прострочення.

Судом перевірено правильність нарахування суми, що по суті є пенею, та встановлено, що стягненню підлягає сума пені в розмірі 134,43 грн. за період з 11.07.2012р. по 01.10.2012р.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Також судом встановлено, що позивачем при подачі позову до суду сплачено суму судового збору в розмірі 165,00 грн., тоді як за даним позовом необхідно було сплатити 1609,50 грн., у зв'язку з чим позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 43,50 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Титан» до відповідача Приватного підприємства фірма «Ілона»про стягнення 4332,00 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірма «Ілона»(69000 м. Запоріжжя, бул. Центральний, 4 кв. 1, код ЄДРПОУ 20494949) на користь Комунального підприємства «Титан»(69032 м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 7, код ЄДРПОУ 19268685) суму основного боргу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., 134 (сто тридцять чотири) грн. 43 коп. пені, 1536 (одну тисячу п'ятсот тридцять шість) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Повернути позивачу з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 43,50 грн. про що винести ухвалу.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 14.01.2013р.