Рішення

від 08.01.2013 по справі 5008/948/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

08.01.2013 р. Справа № 5008/948/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Боржава Гідро Енерго", м. Мукачево

до відповідача Державного підприємства „Закарпатський науково -дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Ужгород

про розірвання договору № 22 від 07.02.2011 року про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок; стягнення збитків в розмірі 2 000 грн.; пені в розмірі 14 970 грн. 02 коп. та відсотків за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 412 грн.

Суддя господарського суду -Пригара Л.І.

представники :

Позивача - Павлик І.В., директор

Відповідача -Гусак С.М., довіреність № 1081 від 27.12.2012 року

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Боржава Гідро Енерго", м. Мукачево заявлено позов до відповідача Державного підприємства „Закарпатський науково -дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Ужгород про розірвання договору № 22 від 07.02.2011 року про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок; стягнення збитків в розмірі 2 000 грн.; пені в розмірі 14 970 грн. 02 коп. та відсотків за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 412 грн.

У судовому засіданні 08.01.2013 року брали участь: від позивача -Павлик І.В., директор, від відповідача -Гусак С.М., довіреність № 1081 від 27.12.2012 року, оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 08.01.2013 року до 14 год. 30 хв.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві. Пояснила, що між сторонами спору не досягнуто згоди щодо добровільного врегулювання спору в позасудовому порядку. Позов мотивувала неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 22 від 07.02.2011 року про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. В зв'язку з чим, позивачем в порядку ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про розірвання вказаного договору у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, а також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 000 грн. збитків, які відповідач отримав як розмір авансового платежу. Крім того, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 14 970 грн. 02 коп. та відсотки за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 412 грн. на підставі ст. 232 Господарського кодексу України.

Представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, вказує на недотримання позивачем вимог ст. 188 Господарського кодексу України щодо надання пропозиції про розірвання договору; виконання ним робіт по першому етапу договору; ненадання позивачем вихідної документації та завдання на розробку документації; відсутність строків виконання робіт по 2-5 етапу; нарахування пені за більш тривалий термін ніж, передбачено ст. 232 Господарського кодексу України, застосування строку позовної давності щодо вимоги про стягнення пені.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

07.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Боржава Гідро Енерго", м. Мукачево як „Замовником" та Державним підприємством „Закарпатський науково -дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Ужгород як „Виконавцем" був укладений договір № 22 про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) бере на себе зобов'язання виконати роботи по розробленню комплексу проектно -вишукувальних робіт по виготовленню проектів землеустрою, щодо відведення ряду земельних ділянок, повний перелік яких міститься в додатку 1 до даного договору.

Пунктом 1.2. договору сторони передбачили, що повний перелік необхідних дій, етапи, строки та вартість їх виконання передбачено в додатку № 2 до договору.

Загальна вартість робіт за договором, згідно з п. 2.1 становить суму 72 670 грн., яка визначається виходячи із вартості виконання робіт по кожному етапу, передбаченому в додатку № 2.

Пунктом 2.2.1. договору зазначено те, що попередня оплата (авансовий платіж) в розмірі 50 % вартості робіт по першому етапу, який передбачено в додатку № 2 до договору, сплачується замовником (позивачем) на рахунок виконавця (відповідача) протягом 15 - ти робочих днів з моменту підписання договору, а остаточна вартість робіт по першому етапі в розмірі 50 % вартості, вказаної в додатку № 2 до договору, сплачується замовником (позивачем) на рахунок виконавця (відповідача) протягом 15 -ти робочих днів з моменту підписання акту здачі -приймання виконаних робіт по першому етапі в порядку, передбаченому п. 3 договору.

Як встановлено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, замовник (позивач) 24.02.2011 року перерахував відповідачу 2 000 грн. авансовий платіж за виконання першого етапу робіт (а.с. 20).

Після завершення робіт по кожному етапу виконавець (відповідач) передає замовнику (позивачу) акт здачі -приймання виконаних робіт у двох примірниках та один комплект документації, передбаченої у додатку 2 до договору. Документація передається замовнику (позивачу) за накладною, підписаний примірник якої підлягає поверненню виконавцю (відповідачу) (п. 3.1. Договору).

У відповідності до п. 4.1. договору виконавець (відповідач) зобов'язаний виконати роботи по першому етапу в строк один місяць з моменту внесення авансового платежу, передбаченого п. 2.2.1. договору. Строк виконання робіт по 2-5 етапах договору визначається в додатковій угоді по договору.

Однак, відповідачем умов договору щодо виконання першого етапу робіт в місячний термін після одержання авансового платежу, тобто в строк до 24.03.2011 року не виконано, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Вищезгаданий договір є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт (глава 61 параграф 4 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 887 (п. 2) Цивільного кодексу України до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовується положення Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 9.2. вказаного договору встановлено, що однією із умов припинення дії договору є порушення однією із сторін інших умов договору.

Згідно з умовами укладеного сторонами договору відповідач зобов'язався своєчасно виконати роботи передбачені п.1.1 договору в повному обсязі та у встановлений строк. Натомість, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконував, докази про виконання ним першого етапу договору не надав, його доводи про підписання сторонами додаткової угоди є безпідставними, а передача позивачеві комплекту документів та два примірники акту здачі-приймання виконаних робіт ним не доведена.

Доводи відповідача стосовно обов'язку пропозиції про розірвання договору відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України судом відхиляється з огляду на те, що відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.11.2011 року № 01-06/1642/2011 „Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року № 01-06/249 „Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" передбачене статтею 188 Господарського кодексу України надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору (постанова ВСУ від 19.09.2011 року № 22/110).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність допущеного відповідачем істотного порушення умов договору, що в свою чергу є належною правовою підставою для розірвання договору № 22 від 07.02.2011 року про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вимогу замовника (позивача).

Не виконання відповідачем (виконавцем) у строк до 24.03.2011 року першого етапу робіт є істотним порушенням умов договору останнім, у зв'язку з цим на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України позовні вимоги в частині розірвання договору № 22 від 07.02.2011 року про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

В даному випадку позивачем документально доведено та обґрунтовано порушення відповідачем передбачених договірними умовами строків виконання першого етапу робіт, а отже вимога про стягнення з відповідача збитків в розмірі 2 000 грн. (сума сплаченого ним авансового платежу), є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 14 970 грн. 02 коп., суд констатує наступне.

Пунктом 7.3. договору сторонами передбачено, що виконавець (відповідач) несе відповідальність за несвоєчасне виконання робіт. В такому разі він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, від суми, зазначеної в п. 2.1 договору за кожен день прострочки.

Строк виконання робіт сторонами встановлений тільки по першому етапу: один місяць з моменту внесення авансового платежу, тобто 24.03.2011 року.

Строк виконання робіт по 2-5 етапах договору повинен був визначений в додатковій угоді (п. 4.1. договору). Етапи виконання робіт, їх вартість та строки виконання повинні бути передбачені в додатку № 2 до договору. Однак, у вказаному додатку строки виконання робіт визначені не були.

Отже, сторонами визначено строк виконання тільки першого етапу робіт, тобто 24.03.2011 року, пеня може бути нарахована тільки за прострочку виконання першого етапу робіт, тобто з суми 4 000 грн.

У відповідності до п. 6. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеня за прострочення виконання робіт з 25.03.2011 року по 26.09.2011 року з суми 4 000 грн. складає 314 грн. 25 коп.

Однак, відповідач в судовому засіданні у своєму письмовому відзиві просить застосувати строк позовної давності щодо нарахованої пені в зв'язку з його пропуску позивачем.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність встановлена строком в один рік (ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Пунктами 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає у зв'язку із спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 412 грн. задоволенню також не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Посилання позивача на те, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами розрахований згідно положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" судом відхиляється з огляду на те, що норми вказаного Закону регулюють виключно питання нарахування пені, а не розміру процентів за користування чужими грошовими коштами. Як вбачається із матеріалів справи умовами договору, укладеного між сторонами спору не передбачено такого виду відповідальності як сплата відсотків за користування чужими грошовими коштами та не встановлений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 258 грн. 25 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати договір № 22 від 07.02.2011 року про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Боржава Гідро Енерго" та Державним підприємством „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

3. Стягнути з Державного підприємства „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Ужгород, вул. Яроцька, 5а (код 00698897) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Боржава Гідро Енерго", м. Мукачево, вул. Пушкіна, 16 кімната 2 (код 37173097) суму 2 000 (Дві тисячі гривень) грн., а також 1 258 (Одна тисяча двісті п'ятдесят вісім гривень) грн. 25 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.01.2013 року

Суддя Пригара Л.І.