Рішення

від 10.01.2013 по справі 25/139-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2013 р. Справа № 25/139-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ -УКРАЇНА",

32100, Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці, вул. Пушкіна, 133

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ",

99014, м. Севастополь, Гагарінський район, Фіолентовське шосе, 8

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 22 054,79 грн.

за участю представників:

позивача - Сидоренко В.А. (довіреність від 01.04.2011);

відповідача 1 - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача 2 - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" (далі - позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" (далі - відповідач 1) 20 952,06 грн. та про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) 1 102,73 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.12.2012.

10.12.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №20092 від 10.12.2012) від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 11.12.2012 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 26.11.2012 не виконали, розгляд справи відкладено на 20.12.2012.

20.12.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №20871 від 20.12.2012) надійшло клопотання позивача про включення до складу судових витрат коштів, що сплачені адвокату в сумі 2 000,00 грн. Клопотання судом задоволено.

У судове засідання 20.12.2012 представники відповідачів не з'явились, вимоги ухвали суду від 26.11.2012 не виконали, розгляд справи відкладено на 10.01.2013.

У судовому засіданні 10.01.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Відповідачі письмових відзивів на позовну заяву не подали, явку представників у судове засідання не забезпечили, хоча про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, з огляду на те, що відповідно до Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.11.2012 № 15209060 та від 26.11.2012 № 15209014 адреси місцезнаходження відповідачів відповідають тим, що зазначені в позовній заяві і на які направлялися ухвали суду.

Нез'явлення у судове засідання представників відповідачів та неподання ними письмових відзивів на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.01.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.10.2011 у справі №38/315 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомплекс-2007" про стягнення 391 195,28 грн. встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 02.09.2008 №08/34 (далі - Договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" існують зобов'язання з поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" поставку навантажувача авто бетонозмішувача за накладною від 02.08.2010 №РН-0000201 на загальну суму 605 000,00 грн., крім того, встановлено факт існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" заборгованості з оплати вказаного товару та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврокомплекс-2007" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна" борг у розмірі 10 000,00 грн., а також судові витрати: 100,06 грн. витрат зі сплати державного мита та 5,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 630,05 грн. витрат на оплату послуг адвоката, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" борг у розмірі 105 000,00 грн., 23 406,00 грн. індексу інфляції, 42 113,97 грн. 20% річних, 22 813,44 грн. пені, судові витрати: 3 213,44 грн. витрат зі сплати державного мита, 190,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 202 32,45 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2011 у справі №38/315 залишено без змін.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

11.10.2011 господарським судом м. Києва видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 38/315.

Відділом державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі під час виконання наказу господарського суду у справі №38/315 від 11.10.2011 зазначену в наказі заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" стягнуто повністю, що підтверджується банківською випискою від 29.08.2012 на суму 216 988,18 грн., копію якої залучено до матеріалів справи.

Таким чином, грошове зобов'язання за Договором у повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" виконано 29.08.2012.

У даному провадженні позивач звернувся з вимогою про стягнення 20% річних за прострочення виконання вищевказаного грошового зобов'язання за період з 15.09.2011 (наступний день після періоду, стягнення 20% річних за який було предметом попереднього судового розгляду) по 29.08.2012 (фактичне виконання відповідачем грошового зобов'язання).

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначені норми законодавства, на те, що факт порушення відповідачем 1 грошового зобов'язання встановлений рішенням господарського суду від 11.10.2011 у справі № 38/315, яке набрало законної сили, на те, що за наявними в матеріалах справи доказами, судом встановлено, що грошове зобов'язання у повному обсязі виконано 29.08.2012, господарський суд дійшов висновку про наявність у позивача достатньо правових підстав для того, щоб заявляти вимоги до відповідача 1 про стягнення 20% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.09.2011 по 29.08.2012.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" (далі - замовник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - виконавець, відповідач 2) укладено договір про надання послуг від 20.06.2012 (далі - Договір послуг), відповідно до умов якого виконавець надає послуги замовникові щодо отримання від відповідача 1 (далі - боржник, відповідач 1) боргу у розмірі 216 988,18 грн., який знаходиться на примусовому стягненні у відділі державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі (пункт 1.1. Договору послуг).

Відповідно до пункту 2.1. Договору послуг, виконавець зобов'язується вжити дій щодо повернення боргу боржником замовнику до 15.07.2012.

У випадку порушення виконавцем пункту 2.1. Договору послуг та несплаті боржником суми боргу у встановлений у пункті 2.1. Договору послуг строк, виконавець несе солідарну відповідальність з боржником щодо оплати замовнику суми штрафної санкції, яка має бути сплачена боржником замовнику за Договором, укладеним між боржником та замовником, у відповідності до положень статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 5 % за період з 15.09.2011 (пункт 2.3. Договору послуг).

Пунктом 2.4. Договору послуг встановлено, що у випадку настання вищевказаних умов, замовник має право на власний вибір заявляти вимогу щодо оплати вказаної в пункті 2.4. Договору послуг суми штрафної санкції до виконавця і боржника одночасно або до кожного з них окремо.

Згідно пункту 4.4. Договору послуг, солідарний обов'язок виконавця за пунктом 2.4. Договору послуг виникає у виконавця лише у випадку надіслання замовником виконавцю письмової вимоги щодо сплати відповідної грошової суми.

До матеріалів справи додано копію листа позивача від 16.07.2012 до відповідача 2 з вимогою про виконання умов Договору послуг та копію листа - відповіді від 15.08.2012, яким відповідач 2 повідомив позивача, що на даний час продовжуються заходи щодо повернення позивачу боргу відповідача 1.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 2 зобов'язання перед позивачем за Договором послуг не виконане, що стало підставою для звернення позивача до суду з солідарним стягненням боргу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами та поясненнями представників сторін.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено в рішенні господарського суду м. Києва від 11.10.2011, відповідно до пункту 4 додаткової угоди до Договору, сторони домовились додати пункт 8 Договору стосовно того, що відповідач 1 зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20 % річних від простроченої суми.

Господарським судом м. Києва в рішенні від 11.10.2011 встановлено факт існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" заборгованості з оплати товару за Договором в сумі 115 000,00 грн.

На підставі пункту 4 додаткової угоди до Договору, позивачем заявлено до стягнення 20 % річних за період з 15.09.201 по 29.08.2012 на встановлену господарським судом суму боргу в розмірі 115 000,00 грн., що складає 22 054,79 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 20 % річних на суму боргу за період прострочення з 15.09.2011 по 29.08.2012 та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірними та відповідає обставинам справи.

З огляду на зазначене, наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем 2 пункту 2.1. Договору послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню у повному обсязі: з відповідача 1 підлягають стягненню 20 % річних у розмірі 20 952,06 грн., а також з відповідача 1 та з відповідача 2 солідарно підлягають стягненню 20 % річних у розмірі 1 102,73 грн.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування йому витрат з оплати послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входять, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська контора Василик і Євстігнєєв" (свідоцтво про реєстрацію адвокатського об'єднання від 09.08.2007 № 550) укладено Договір про надання адвокатських послуг від 01.09.2012 №003/12-ап. Відповідно до пункту 1.2. вказаного Договору, адвокатське об'єднання надає замовнику юридичні послуги, а саме: підготовка документів, що подаються до суду по справі; представництво позивача, виключно в господарському суді Київської області під час розгляду справи; збирання та отримання доказів, необхідних для належного представлення інтересів замовника під час розгляду справи господарським судом Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що Адвокатським об'єднанням "Адвокатська контора Василик і Євстігнєєв" та позивачем підписано акт приймання-передачі юридичних послуг від 19.12.2012, відповідно до якого Адвокатське об'єднання "Адвокатська контора Василик і Євстігнєєв" надало, а позивач прийняв юридичні послуги за договором від 01.09.2012 №003/12-ап у повному обсязі на суму 2 000,00 грн., позивачем 19.12.2012 на підставі договору від 01.09.2012 №003/12-ап перераховано Адвокатському об'єднанню "Адвокатська контора Василик і Євстігнєєв" 2 000,00 грн. за адвокатські послуги, що підтверджується копією квитанції від 19.12.2012 №k82/J/28, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки.

При розгляді питання щодо віднесення вказаної суми витрат на оплату послуг адвоката в судові витрати по даній справі, судом враховано пункт 11. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" та пункт 12. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Враховуючи вищевказане, судові витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідачів солідарно.

Щодо вимоги позивача про відшкодування йому у складі судових витрат вартості відправлень відповідачам позовних заяв у розмірі 28,56 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно абзацу 2 пункту 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» та пункту 27.4.2. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 №04-5/609 «Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України» (в якому абзац 2 пункту 1 залишено без змін) до інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, суд не вбачає підстав для включення вартості відправлень матеріалів позовної заяви відповідачам до складу судових витрат, а, відтак, і до відшкодування позивачу цих сум відповідачами.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів солідарно.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" (99014, м. Севастополь, Гагарінський район, Фіолентовське шосе, 8; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20686595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" (32100, Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці, вул. Пушкіна, 133, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33062158) 20 952 (двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 06 коп. 20% річних.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЗИДАТЕЛЬ" (99014, м. Севастополь, Гагарінський район, Фіолентовське шосе, 8; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20686595) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДШЛЯХМАШ - УКРАЇНА" (32100, Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці, вул. Пушкіна, 133, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33062158) 1 102 (одна тисяча сто дві) грн. 73 коп. 20% річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору та 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 14.01.2013.

Суддя С.О. Саванчук