Рішення

від 10.01.2013 по справі 5011-31/17743-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №5011-31/17743-2012 10.01.13

за позовомМолодіжного інноваційного центру «Медіа-М», м.Київ доДепартаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ простягнення 96 517,45 грн.

Суддя Жагорнікова Т.О. Представники сторін: від позивача:Чиж А.В. (директор паспорт серія СН №201648); від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Молодіжний інноваційний центр «Медіа-М»(надалі -МІЦ «Медіа-М») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі -Департамент) про стягнення 96 517,45 грн. заборгованості по сплаті послуг проведення щорічних заходів спортивно-оздоровчого туризму за договором № 34 від 03.05.2012 р., а саме: 88 986,62 грн. - основного боргу, 4 449,33 грн. - пені та 1258,00 грн. - трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2012 р. порушено провадження у справі №5011-31/17743-2012 та призначено розгляд справи на 10.01.2013 р.

До початку судового засідання 10.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що заборгованість перед позивачем виникла не з вини відповідача, оскільки останній є державною неприбутковою установою та фінансується з місцевого бюджету. Кошти з місцевого бюджету на оплату за договором своєчасно не надійшли. Крім того, від відповідача надійшла заява про розгляд справи без уповноваженого представника відповідача.

До початку судового засідання 10.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи на вимогу ухвали суду.

В судовому засіданні 10.01.2013 р. представник позивача надав додаткові документи до матеріалів справи, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2012 р. між МІЦ «Медіа-М»(Виконавець) та Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (Замовник) (яке було перейменовано у Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з п. 2.9 Рішення Київської міської ради від 15.03.2012 р. №198/7535. Зміни до Положення про Головне управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), були внесені згідно розпорядження КМДА від 16.11.2012 р. №2058) було укладено Договір №34 про надання послуг з проведення щорічних заходів спортивно-оздоровчого туризму (наділі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору на виконання завдання 3.3.2 програми розвитку туризму у м. Києві до 2015 року, Виконавець зобов'язується протягом 11-13 травня 2012 року надавати послуги з проведення щорічних заходів спортивно-оздоровчого туризму, а саме провести XV відкритий міський зліт туристів м. Києва, присвячений 67-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945р. та Дня Києва (далі -Послуги), а Замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Обсяг послуг визначається вимогами Замовника, що погоджені Виконавцем та викладені у Додатку №1 до Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).

Виконавець повинен надати Замовнику послуги, згідно переліку, визначеному в Додатку №1 (Обсягу послуг/Кошторис) до Договору та Затвердженого Положенням про XV відкритий міський зліт туристів м. Києва (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість послуг, надання яких передбачено цим Договором, визначається у Додатку №1 (Кошторису) до цього Договору і складає 88 926 (вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять шість гривень) 62 коп., без ПДВ (замовник не є платником ПДВ -код не прибутковості 006).

Розрахунок за надані послуги здійснюється на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу на строк до 30 (тридцяти) днів після підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг та надання звіту про проведену роботу згідно з Додатку №1. (п. 4.1 Договору).

У пункті 4.2 Договору визначено, що у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Виконавець зобов'язується надавати послуги з 11-13 травня 2012 року та з моменту підписання угоди розпочати підготовчу роботу з організації надання послуг (п. 5.1 Договору). Замовник протягом 3 (трьох) днів від дня отримання Акту приймання-передачі наданих послуг, зобов'язаний направити Виконавцю підписані Акти приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від надання послуг (п. 5.4 Договору).

Згідно з п. 6.3.1 Договору виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором. Забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленими розділом 2 цього Договору. ( п.6.3.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.1.1 Договору Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги. Приймати надані послуги згідно з Актами приймання-передачі наданих послуг.

На виконання умов Договору у період з 11 по 13 травня 2011 року позивачем було надано відповідачу послуги з проведення щорічних заходів спортивно-оздоровчого туризму на загальну суму 88 986,62 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг від 17.05.2011 р., Актом звірки взаєморозрахунків станом на 26.12.2012 р. підписаними сторонами та листом відповідача №059/4-3842 від 11.07.2012 р., яким останній підтверджує наявність заборгованості.

Зауважень щодо наданих послуг, відповідач позивачу не висував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо здійснення проплати за надані послуги. Факт відсутності оплати за надані послуги підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 26.12.2012 р. підписаними сторонами та листом відповідача №059/4-3842 від 11.07.2012 р., а також підтверджений представником відповідача у відзиві на позов.

Договір є договором про надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 96 517,45 грн., з яких 88 986,62 грн. основного боргу, 4 449,33 грн. пені та 1258,00 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому стверджує, що на час розгляду спору ним не було отримано бюджетне фінансування на свій реєстраційний рахунок, а тому з його сторони відсутнє прострочення виконання зобов'язання по оплаті продукції. В обґрунтуваннч заперечень посилався на п. 4.2 Договору відповідно до якого, у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Оскільки на рахунок відповідача не надходило грошових коштів з бюджету міста Києва згідно з бюджетним призначенням, тому відповідач вважає, що не настав строк виконання зобов'язання, у зв'язку з ненастанням відкладальної обставини. Відповідач зазначає, що звертався до Головного фінансового управління з проханням щодо виділення коштів, але коштів отримано не було.

Суд не приймає заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, та важає що вони є безпідставними, необґрунтованими, та такими що не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать чинному законодавству, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане строком до 30 днів після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг, тобто до 16.06.2011 р. (17.05.2011 р. + 30 днів).

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України визначено, що після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Відповідач стверджує, що на час розгляду спору ним не було отримано бюджетне фінансування за Договором на свій реєстраційний рахунок, а тому з його сторони відсутнє прострочення виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги.

Однак у пункті 4.1 Договору сторонами чітко погоджено строк оплати за надані позивачем послуги на умовах відстрочки платежу на строк до 30 днів з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за Договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі Державного казначейства України.

Умова п. 4.2 Договору, що розрахунок за надані послуги здійснюється при наявності коштів на реєстраційному рахунку, не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за надані послуги, у погоджений сторонами строк. Отримання бюджетного фінансування на здійснену за надану позивачем послугу не можна розглядати як подію, яка неминуче настане, в розумінні абзацу 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №47/81 від 31.08.2011 р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до рішення Європейського судом з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України»від 18.10.05 року, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє заперечення відповідача, щодо не оплати за надані послуги за відсутності бюджетних коштів на реєстраційному рахунку відповідача, оскільки на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України»від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.05.2012 р. у справі №11/446 та Інформаційному листі Вищого господарського суду від 13.07.2012 р. за № 01-06/908/2012 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»).

Отже, відповідач мав здійснити розрахунки з позивачем за надану послуги за Договором від17.05.2012 до 16.06.2012 включно.

Враховуючи те, що відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачем Договору у нього виникли безумовні зобов'язання виконання умов останнього та оплати наданих послуг, при цьому чинним законодавством не передбачено звільнення відповідача, яка є бюджетною установою, від виконання своїх зобов'язань в зв'язку з відсутністю фінансування.

За таких обставин, позовні вимоги Молодіжного інноваційного центру «Медіа-М»про стягнення з Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заборгованості у розмірі 88 986,62 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 449,33грн. та 3% річних у розмірі 1258,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 17.06.2012 р. по 05.12.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.3 Договору за несвоєчасну оплату, згідно п.п 4.1-4.3 та за порушення строків прийому наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, що діяла на період, за який сплачується пеня але не більше 5% від суми договору, якщо це не пов'язано із затримкою бюджетного фінансування.

Оскільки судом встановлено, що не отримання відповідачем бюджетного фінансування за Договором не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, сума пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України становить 6 272,83 грн., але зважаючи приписи п. 7.2 Договору, сума пені не може перевищувати 5 % від суми Договору, тому суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 4 449,33 грн. (5% від 88 986,62 грн.)

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду, від 17.07.2012 р., № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 258,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 17.06.2012 р. по 05.12.2012 р.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Молодіжного інноваційного центру «Медіа-М»основного боргу у розмірі 88 986,62 грн., пені у розмірі 4 449,33 грн. та 3% річних у розмірі 1 258,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82-85, 49 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Молодіжного інноваційного центру «Медіа-М» задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01025, м. Київ, вул. В. Житомирська, 15-А; ідентифікаційний код 33695540) на користь Молодіжного інноваційного центру «Медіа-М»(04111, м. Київ, вул. В. Піка, 24, кв. 5; ідентифікаційний код 25958891) заборгованість у розмірі 88 986 (вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 62 коп., 4 449 (чотири тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 33 коп. -пені, 1 258 (одна тисяча двісті п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 1 930 (одна тисяча дев'ятсот тридцять) грн. 35 коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 15.01.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова