Рішення

від 10.01.2013 по справі 19/5014/3121/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.13 Справа № 19/5014/3121/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Лукас Альтернатива", м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Марс", м.Красний Луч Луганської області

про стягнення заборгованості за договором поставки №Т-940148 від 01.05.2011 в сумі 274764 грн. 74 коп., пені в сумі 2540 грн. 51 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - представник за довіреністю Єрмоленко Є.В., довіреність б/н від 20.09.2012;

від відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №Т-940148 від 01.05.2011 в сумі 281765 грн. 57 коп., пені в сумі 2540 грн. 51 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.12.2012 розгляд справи відкладений на 10.01.2013.

У зв'язку з хворобою судді Косенко Т.В., був проведений перерозподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог ст.2 1 Господарського процесуального кодексу України та даний позов переданий на розгляд судді Єжовій С.С.

Позивач заявою б/н від 10.01.2013 повідомив, що відповідач частково повернув товар на суму 7000 грн. 83 коп., а тому сума боргу складає 274764 грн. 74 коп.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до пп.3.11 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про „доповнення" або „уточнення" позовних вимог, або заявлення „додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Враховуючи викладене, суд вважає заяву позивача б/н від 10.01.2013 заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, предметом розгляду по справі є заборгованість в сумі 274764 грн. 74 коп. та пеня в сумі 2540 грн. 51 коп.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14830220 місцезнаходженням відповідача є: Мікрорайон 3, б.16, м.Красний Луч Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Лукас альтернатива" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Марс" (покупець, відповідач) 01.05.2011 був укладений договір поставки №Т-940148 з протоколом розбіжностей, які в подальшому були узгоджені сторонами (а.с.15-21) (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти товар (товари) в супермаркети торгової мережі покупця, згідно заявкам покупця і в строк, узгоджений в додатку №1 розділ „Графік поставки", а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього визначену грошову суму (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору адреси поставок в супермаркети торгової мережі, вказані в додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

„Протокол узгодження асортименту і цін" вказаний в додатку №2 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3).

Відповідно до п.3.1 договору покупець, після прийняття товару і необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дня поставки.

У п.3.2 договору сторони визначили, що поставка товару постачальником здійснюється відповідно з замовленням покупця. Постачальник зобов'язаний вказувати у всіх документах, які стосуються поставки наступну інформацію, яка також може бути вказана в замовленні: номер замовлення; номер супермаркету покупця (згідно додатку 1); дата замовлення; найменування, номер штрих-коду і кількість товару, що поставляється; найменування і номер постачальника (згідно додатку №1).

За порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, покупець сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки, що не звільняє покупця від виконання зобов'язань згідно договору поставки (п.3.19 договору).

Згідно п.4.1 договору ціна на товар формується на підставі протоколу узгодження асортименту і ціни, узгодженого з покупцем, з обов'язковим вказанням у ньому номера штрих-коду товару. Ціна може бути змінена виключно за попереднім узгодженням з покупцем, не менше ніж за 5 календарних днів до наступної поставки товару покупцю.

Відповідно до п.7.1 договору перехід права власності на товар здійснюється в момент підписання покупцем товарно-транспортної і видаткової накладних.

На виконання вказаних умов договору позивач поставляв відповідачу обумовлений в протоколі узгодження асортименту і ціни (а.с.22-26) товар за видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач вказаний товар оплатив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 274764 грн. 74 коп., за стягненням якої позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.3.1 договору в редакції протоколу розбіжностей сторони визначили строк оплати товару протягом 30 календарних днів з дня поставки, який відповідачем не дотриманий.

Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджується відповідними видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи і підписані представниками відповідача та скріплені печаткою підприємства.

Як досліджено судом під час розгляду справи, в кожній видатковій накладній зазначено повне найменування асортименту товару, який поставляється, його кількість та ціна. Крім того, в кожній накладній мається посилання на договір та зазначена адреса магазину, в якій поставляється товар. Судом також було досліджено кожну видаткову накладну і встановлено, що зазначені в ній адреси магазинів відповідача збігаються з адресами магазинів, які зазначені в додатку №1 (а.с.14) до договору поставки №Т-940148.

Таким чином, враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору поставки, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №Т-940148 від 01.05.2011 в сумі 274764 грн. 74 коп.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений договором строк поставлений товар не оплатив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.3.19 договору сторони передбачили, що за порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, покупець сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки, що не звільняє покупця від виконання зобов'язань згідно договору поставки.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 14.11.2012 по 05.12.2012 в сумі 2540 грн. 51 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з урахуванням заяви позивача б/н від 10.01.2013.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, враховуючи заяву позивача б/н від 10.01.2013, йому необхідно повернути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 140 грн. 02, про що слід винести відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 10.01.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Лукас Альтернатива" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Марс" задовольнити повністю .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Марс", Мікрорайон 3, б.16, м.Красний Луч Луганської області, код 30092111, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лукас Альтернатива", вул.Оборонна, б.109А, м.Луганськ, код 37522825 заборгованість в сумі 274764 грн. 74 коп., пеню у сумі 2540 грн. 51 коп., судовий збір у сумі 5546 грн. 10 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 15.01.2013.

Суддя С.С. Єжова