Рішення

від 11.01.2013 по справі 5013/1475/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2013 р.Справа № 5013/1475/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Павленко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1475/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", м.Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім "Вікторія", Кіровоградська область, Ульяновський район, с. Шамраєве

про стягнення 436 300,27грн.

Представники сторін:

від позивача - Кучеренко О.М., довіреність № б/н від 26.10.2012р.;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" подано до господарського суду позовну заяву від 26.10.2012р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім "Вікторія" заборгованості в сумі 436 300,27 грн., з якої: 300 000,00 грн. сума коштів недопоставленого, але оплаченого товару, 76 000,00 грн. 10 % штрафу, 26 860,27 грн. 30 % річних, індекс інфляції в сумі 760,00 грн. та 32 680,00 грн. пені.

Поданий позов обґрунтовано тим, що відповідач, одержавши за договором поставки суму попередньої оплати, не передав товар в установлений договором строк та не повернув суму попередньої оплати.

Клопотанням від 28.12.2012 р. позивач виклав позовні вимоги в наступній редакції: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім "Вікторія" заборгованість в сумі 436 300,27 грн., а саме: штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого Товару, що складає 76 000,00 грн., суму 30% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами, що складає 26 860,27 грн., індекс інфляції за весь час прострочення 760,00 грн., неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення, що складає 32 680,00 грн., суму коштів недопоставленого, але оплаченого Товару в сумі 300 00,00 грн. (а.с. 49-50).

Відповідачем позов заперечено повністю, про що надано письмовий відзив, з тих підстав, що договірні правовідносини між сторонами відсутні, оскільки на третій сторінці копії договору, наданого позивачем до справи і на якому ґрунтуються позовні вимоги, відсутній підпис повноважної особи відповідача - ТОВ "Аграрний дім "Вікторія" (а.с. 42).

В судовому засіданні 11.01.2013 р. представник позивача позовні вимоги в редакції згідно клопотання від 28.12.2012 р. підтримав у повному обсязі; відповідач участі уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив.

Господарський суд враховує, що явка представників сторін в судове засідання є правом, якими сторони зобов'язанні користуватися добросовісно (ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

В силу приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлений про засідання суду (а.с. 27, 47) та скористався своїм правом з надання відзиву на позовну заяву.

Однак, уповноваженого представника відповідач в засідання суду не направив, причини вказаного суду не повідомив, жодних клопотань з приводу необхідності відкладення розгляду справи та обов'язковості прийняття участі в судовому засіданні представника до суду не подано.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на основі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 02.08.2012 р. укладено договір поставки №142529, за умовами якого ТОВ "Аграрний дім "Вікторія" (Постачальник) зобов'язався передати, а ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (Покупець) - прийняти і оплатити соняшник у кількості 2000.000 т (Товар) за ціною 3800,00 грн. на загальну суму 760000,00 грн. (а.с. 78-80).

Твердження відповідача про те, що вказаний договір не є укладеним між сторонами є безпідставним та таким, що не підтверджено матеріалами справи, оскільки такий висновок ґрунтується виключно на оцінці представником відповідача копії договору, долученого до справи за супровідним листом позивача від 20.11.2012 р. та з якого не вбачається підпис уповноваженого представника відповідача на третій сторінці договору (а.с. 28, 30-32).

Разом з цим, позивачем за супровідним листом від 28.12.2012 р. надано чітку копію договору поставки №142529 від 02.08.2012 р., з якого слідує, що кожна сторінка такого договору, включаючи останню сторінку, підписана обома сторонами (позивачем і відповідачем) та скріплена печатками підприємств (а.с. 78-80). В договорі узгоджено всі його істотні умови. Оригінал договору поставки №142529 від 02.08.2012 р. оглянуто судом в судовому засіданні.

Згідно договору поставки №142529 від 02.08.2012 р. сторони домовились, що Товар поставляється Покупцю партіями на умовах EXW франко-елеватор ТОВ "Голованівське ХПП" за адресою: Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Петровського, 32 (п. 2.1. договору). Поставка всієї партії Товару здійснюється в строк з 01.09.2012 р. по 12.09.2012 р. включно (п. 2.2. договору).

Оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі наступним шляхом (п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору):

попередня оплата у сумі 300 000,00 грн. - протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору та після отримання Покупцем від постачальника рахунку-фактури і документів, вказаних у п. 8.7. договору;

остаточний розрахунок за Товар - протягом 3 банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару.

Термін дії договору визначено з моменту його підписання обома сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.2. договору).

В силу положень статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення статті 266 Господарського кодексу України визначають, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Строки і порядок поставки встановлюються сторонами в договорі (ст. 267 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно положень Цивільного кодексу України про купівлю-продаж (ст. ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк; покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений договором строк.

Отже, договір поставки є двостороннім та оплатним, за яким в однієї сторони існує обов'язок поставити товар, а в іншої - прийняти такий товар та оплатити його ціну.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору поставки №142529 від 02.08.2012 р. згідно платіжного доручення №879 від 03.08.2012 р. перераховано на рахунок відповідача 300 000,00 грн. з призначенням платежу: "за соняшник зг рах СФ-0000007 від 02.08.2012р. дог 142529 від 02.08.2012 в т.ч. ПДВ (а.с. 17). Вказане платіжне доручення містить відмітку банку про перерахування коштів.

Відповідач у поданому відзиві на позов отримання зазначених коштів не заперечив, вказуючи на те, що дані кошти є коштами, отриманими без достатніх правових підстав (а.с. 42).

Однак, таке твердження відповідача є необґрунтованим, оскільки обставини укладення між сторонами договору встановлено вище, а призначення платежу, що зазначено в платіжному дорученні, відповідає умовам договору поставки №142529 від 02.08.2012 р.

Виходячи з положень статті 693 Цивільного кодексу України, за договором на покупця може покладатися обов'язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачена повна вартість товару або її частина.

Здійснена позивачем попередня оплата відповідає погодженим сторонами в пункті 3.2. договору поставки №142529 від 02.08.2012 р. умовам оплати Товару.

В свою чергу, відповідач зобов'язаний був поставити позивачеві обумовлений договором Товар та в установлені договором строки. Однак, вказаного відповідач не здійснив та Товар, що передбачений договором поставки №142529 від 02.08.2012 р. у передбачені договором строки позивачеві не поставив взагалі.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права слідує, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Вибір поведінки є правом покупця.

У пункті 3.4. договору поставки №142529 від 02.08.2012 р. сторони передбачили, що в разі недопоставки товару Постачальником, останній зобов'язаний, в незалежності від того чи був складений акт звірки, повернути кошти в розмірі вартості недопоставленого, але оплаченого товару на рахунок Покупця протягом 5 банківських днів.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів поставки відповідачем товару за договором поставки №142529 від 02.08.2012 р. або повернення суми попередньої оплати, позовні вимоги про стягнення 300 00,00 грн. підлягають задоволенню.

Порушення продавцем обов'язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України.

Так, за приписами частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 2 статті 536 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сторонами в пункті 5.4.1. договору поставки №142529 від 02.08.2012 р. передбачено, що в разі невиконання п. 3.4. договору Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 30% річних за користування грошовими коштами з моменту перерахування їх на розрахунковий рахунок Постачальника до дати виконання Постачальником умов, визначених п. 2.2. договору.

Зміст вказаного пункту фактично визначає розмір та порядок нарахування процентів річних за користування грошовими коштами, а не встановлює відповідальність у вигляді штрафу. Вказане слідує з того, що штраф, як одна із форм неустойки, за вимогами Господарського (ст. 231) та Цивільного (ст. 549) кодексів України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного або неналежно виконаного зобов'язання та не може мати іншої форми, зокрема форми річних.

З урахуванням викладеного, нарахування позивачем з 13.09. по 26.10.2012 р. 30% річних на підставі статті 536 Цивільного кодексу України, посилання на яку міститься у позові, відповідає вимогам законодавства.

Разом з цим, за положеннями ст. ст. 536, 693 Цивільного кодексу України та п. 5.4.1. договору, нарахування процентів річних має здійснюватися на сплачену суму попередньої оплати, а не на повну вартість непоставленого Товару, як нараховано позивачем.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню 30% річних, що нараховані в межах періоду нарахування позивачем з 13.09. по 26.10.2012 р. на суму попередньої оплати 300 000,00 грн., що становить 10 573,77 грн. Позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню частково.

Виходячи з умов пункту 3.4. договору поставки №142529 від 02.08.2012 р., яким встановлено обов'язок Постачальника у визначений термін повернути Покупцеві кошти в розмірі вартості недопоставленого, але оплаченого Товару, є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих за вересень 2012 р.

Однак, за положеннями статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні нараховуються на суму боргу, якою в даному випадку є сума попередньої оплати 300 00,00 грн.

Отже, розмір інфляційних, що підлягають стягненню з відповідача становить 300,00 грн. (300 00,00 грн. х 100,1/100-300 000,00 грн.).

В силу частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає порушення зобов'язання, як його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів господарських санкцій згідно статті 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф, пеню і неустойку.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, сторони мають право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій за порушення стороною договору свого зобов'язання.

Сторонами в пункті 5.2. договору поставки №142529 від 02.08.2012 р. передбачено відповідальність Постачальника за порушення терміну поставки товару у вигляді сплати неустойки в розмірі 0,1% за кожен день прострочки від вартості непоставленого (недопоставленого) товару та, крім неустойки - штрафу, якщо термін прострочки перевищує 3 календарних дні в розмірі 10% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару.

Наведені умови договору не суперечать змісту частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, яка передбачає неустойку, як окремий вид штрафних санкцій, тоді як викладення у частинах 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України змісту понять таких форм неустойки як штраф та пеня, не звужує предмету неустойки.

Крім того, право учасників господарських відносин встановлювати види відповідальності узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі викладеного, вимога про стягнення неустойки за порушення терміну поставки товару в розмірі 32 680,00 грн. за період з 13.09. по 26.10.2012 р., що нарахована від вартості непоставленого товару 760 000,00 грн. в розмірі 32 680,00 грн., та вимога про стягнення штрафу за перевищення терміну прострочки з поставки товару 3 календарних дні в розмірі 76 000,00 грн. (10% від 760 000,00 грн.) підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" підлягають задоволенню в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім "Вікторія" 300 000,00 грн. суми коштів недопоставленого, але оплаченого товару, 76 000,00 грн. штрафу, 10 573,77 грн. 30% річних, 300,00 грн. інфляційних та 32 680,00 грн. неустойки. У задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім "Вікторія" (26452, Кіровоградська область, Ульяновський район, с. Шамраєве, вул. Парижської Комуни, 171, ідентифікаційний код 32806144, р/р 260030135407 у ЗАТ "Сбербанк Росії", МФО 320627; р/р 26003310048601 в філії АБ "Південний" м. Кіровоград, МФО 383170) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (03025, м. Київ, вул. Кудряшова, 20, ідентифікаційний код 33776336, р/р 2600220678001 в ПАТ "Сіті Банк" м. Київ, МФО 300584) заборгованість в сумі 419 553,77 грн., з якої: 300 000,00 грн. сума коштів недопоставленого, але оплаченого товару, 76 000,00 грн. штрафу, 10 573,77 грн. 30% річних, 300,00 грн. інфляційних та 32 680,00 грн. неустойки, а також судовий збір в розмірі 8 391,07 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірник рішення направити товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім "Вікторія" за адресою: 27636, Кіровоградська область, Ульяновський район, с. Шамраєве, вул. Парижської Комуни, 171, оскільки його представник не був пристій в судовому засіданні.

Повне рішення складено 15.01.2013р.

Суддя В.В.Тимошевська