Ухвала

від 10.01.2013 по справі 5023/5568/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" січня 2013 р. Справа № 5023/5568/12

вх. № 5568/12

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Яковенко К.І.

За участю:

ініціюючого кредитора - Нежута С.М., дов. № 7531-07/08 від 10.12.2012 р.

Розглянувши справу

за заявою УПФУ в Вовчанському районі, м. Вовчанськ

до ВАТ "Білоколодязький ремонтно-механічний завод", смт. Білий Колодязь

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Кредитор УПФУ у Вовчанському районі Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення страви про банкрутство ВАТ "Білоколодязький ремонтно-механічний завод" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В заяві кредитор зазначає, що боржник має безспірну заборгованість перед ним в загальній сумі 8390,08 грн. та не надає до податкової інспекції звіти про свою фінансову діяльність.

Ухвалою суду від 18.12.2012 р. було відкладено розгляд справи, зобов'язано УПФУ у Вовчанському районі Харківської області надати суду повний та обґрунтований розрахунок суми безспірних грошових вимог, зазначених в заяві із зазначенням складових суми (суми основного боргу, відсотків, пені тощо), копії неоплаченого розрахункового документу, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, реквізити розрахункових документів про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку/ків боржника та дату його/їх прийняття банківською установою боржника до виконання із зазначенням дати прийняття; постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2007 р. по справі № АС-05/16-07; докази відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення за виконавчим листом від 10.12.2007 р. по справі № АС-05/16-07; пропозиції щодо кандидатури ліквідатора з числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражний керуючий.

24.12.2012 р. до канцелярії господарського суду від УПФУ у Вовчанському районі Харківської області надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2007 р. № 22-а-273/07. Клопотання було задоволено судом, надана постанова залучена до матеріалів справи.

Представник кредитора в судовому засіданні підтримав свою заяву про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Розглянувши надану суду заяву кредитора і додані до заяви кредитора документи, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання грошових зобов'язань.

Разом з тим, як встановлено судом, кредитором до боржника визначено грошове зобов'язання у розмірі 8390,08 грн., яке залишилось невиконаним відповідно виконавчого листа № АС-05/16-07 від 10.12.2007 р. на загальну суму 10205,20 грн. З матеріалів справи вбачається, що вказане зобов'язання було визнано постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2007 р. по справі № АС-05/16-07, відповідно якої з боржника було стягнуто суму відсотків у розмірі 10205,20 грн., нарахованих згідно договору про розстрочення № 11 від 27.04.2011 р.

За змістом ст. 67 Конституції України, розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється законом.

Таким загальним законом, що діяв до 01.01.2011 р. був Закон України "Про систему оподаткування".

Стаття 2 Закону України "Про систему оподаткування" (далі -Закон) визначала, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Ідентичне поняття податку та збору визначено ст. 6 "Податкового Кодексу України" (далі -Кодекс), що почав діяти з 02.01.2011 р.

Відповідно до ст. 1 Закону будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно зі ст.ст. 14, 15 Закону та ст.ст. 9, 10 Кодексу в Україні визначено перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), що є переліком вичерпним.

Проте, ні раніше діючий Закон України "Про систему оподаткування", ні "Податковий Кодекс України" не відносить суму штрафів, пені і фінансових санкцій, в т.ч. і відсотків, що сплачуються до бюджетів загальнодержавного та місцевого рівні за порушення податкового законодавства, до категорії податків, зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні", пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону про банкрутство визначено поняття грошового зобов'язання, яке має суттєві відмінності від поняття "податковий борг" згідно з ст. 1 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", що діяв до 01.01.2011 р. та від поняття "грошового зобов'язання платників податків", яке визначено у діючому на цей час п. 14.1.39 ст. 14 Податкового Кодексу України.

Згідно з ст. 1 Закону про банкрутство передбачено, що до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), яка визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Крім того, абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитором боржника є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також органи державної податкової служби, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння... податків, зборів (обов'язкових платежів).

Отже, в зв'язку з тим, що визначені заявником (кредитором) УПФУ в Вовчанському районі Харківської області в заяві про порушення справи про банкрутство грошові вимоги до боржника складаються лише з фінансових санкцій (відсотків), останні не зараховуються до складу грошових зобов'язань при порушенні справи про банкрутство боржника, і, як наслідок, не можуть покладатися в підставу кредиторських вимог до боржника у відповідності до положень ст. 1 Закону про банкрутство, оскільки нараховані відсотки не є податком, збором (обов'язковим платежем).

За таких обставин, провадження у даній справі порушено без наявності правових підстав, з якими Закон про банкрутство пов'язує можливість ініціювання справи про банкрутство, у тому числі і за ст. 52 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Отже, в якості підстав припинення провадження у справі, як вважає суд, можуть застосовуватися норми ст. 80 ГПК України. Згідно з ч. 1-1 ст. 80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Норми ст.40 Закону про банкрутство містять перелік підстав припинення провадження у справи про банкрутство, але на думку суду такий перелік не є вичерпним, оскільки в силу ст.4-1 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Отже у якості підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, зокрема, ВАТ "Білоколодязький ремонтно-механічний завод" можуть також застосовуватися норми ст.80 ГПК України.

Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Враховуючи вищевикладене, а також те, що кредитором не надано суду достовірних документальних доказів, які підтверджують безспірність вимог УПФУ, що є достатніми підставами для порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору.

Керуючись ст.ст. 1, 5, 11, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32-34, 43, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 5023/5568/12 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Білоколодязький ремонтно-механічний завод" (ідентифікаційний код 00901619).

2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2012 р.

3. Дану ухвалу направити: кредитору, боржнику, відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області, державному реєстратору, ВДВС головного управління юстиції в Харківській області, Вовчанському відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, Вовчанській МДПІ.

Суддя Савченко А.А.