Постанова

від 10.01.2013 по справі 34/5005/8951/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2013 року Справа № 34/5005/8951/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Швеця В.В. (доповідача)

суддів: Павловського П.П., Науменко І.М.

при секретарі: Литвин А.П.,

за участю представників сторін:

ліквідатор: Бабаніна М.П., ліцензія №592967 від 27.10.2011 р.,

від скаржника "Оболонь":Микусевич О.М. представник, довіреність №1129 від 06.06.2011р.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та Публічного акціонерного товариства "Оболонь", м.Київ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 р. у справі № 34/5005/8951/2012

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-Сервіс", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 р. у справі № 34/5005/8951/2012 (суддя Примак С.А.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнат-Сервіс" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, до 06.02.2013. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-Сервіс" призначено арбітражного керуючого Бабаніну Марину Петрівну. З метою виявлення кредиторів, перевірки наявності грошових коштів на всіх рахунках, відкритих банкрутом, у банківських установах, зобов'язано ДПІ у Красногвардійському районі у строк до 06.12.12р. надати господарському суду та ліквідатору дані про рахунки, відкриті банкрутом, та наявність податкового боргу

Не погодившись з цією постановою, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі припинити.

У відзиві на апеляційну скаргу, ліквідатор - арбітражний керуючий Бабаніна М.П. просить відмовити Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби в задоволенні апеляційної скарги.

Публічне акціонерне товариство "Оболонь" також звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відзиві на апеляційну скаргу, ліквідатор - арбітражний керуючий Бабаніна М.П. просить відмовити Публічному акціонерному товариству "Оболонь" в задоволенні апеляційної скарги.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 надав відзив на апеляційні скарги, в якому просить відмовити скаржникам в задоволенні апеляційних скарг та розглянути апеляційні скарги за його відсутністю.

Державна податкова інспекція у Красногвардіському районі м.Дніпропетровська просить розглянути справу за відсутністю його представника.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська не підлягає задоволенню, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Оболонь" підлягає припиненню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 р. за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-Сервіс", за процедурою, передбаченою статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Згідно з п. 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи це - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього ж Закону відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Тому відповідно до вимог ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №831879-831881 Запис №7 державним реєстратором внесено інформація щодо відсутності боржника за юридичною адресою станом на 05.11.12р.

Крім того, при зверненні боржника із заявою про порушення справи про банкрутство за обставин, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", необхідно дотримуватись загальних умов щодо порушення справи про банкрутство, визначених нормами ч. 3 ст. 6 цього Закону, зокрема умови щодо безспірності кредиторських вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 наведеного Закону до заяви кредитора додаються виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Судом першої інстанції встановлено, що доказом безспірності грошових вимог кредитора до боржника на суму суму 120 000,00 грн. є виконавчий напис нотаріуса від 16.07.12р. про стягнення заборгованості за опротестованим векселем.

Згідно абз.6 ч.1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство повинна містити, крім інших відомостей, також виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Доказом неплатоспроможності є постанова Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 09.10.12р., згідно з якою грошові кошти на рахунках боржника відсутні, рухоме та нерухоме майно у боржника відсутнє.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ініціюючим кредитором ОСОБА_3 надані суду всі належні та допустимі докази, що дають підстави для порушення справи про банкрутство у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Доводи Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Публічне акціонерне товариство "Оболонь" в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто -сторони у справі про банкрутство.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, останній зобов'язаний звернутись у справу про банкрутство з відповідною письмовою заявою про визнання його грошових вимог до боржника, а також, подати докази, що їх підтверджують

Матеріали справи не містять доказів звернення Публічного акціонерного товариства "Оболонь" з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Оболонь" не набуло статусу кредитора боржника, а тому не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК України на підставі статей 91 ГПК України, як таке, що не підлягає вирішенню в господарських судах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Оболонь", м.Київ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 р. у справі № 34/5005/8951/2012, колегія суддів вважає за необхідне припинити згадане апеляційне провадження

Керуючись ст.ст. ст.80, 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 р. у справі № 34/5005/8951/2012 залишити без змін.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Оболонь", м.Київ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012р. у справі № 34/5005/8951/2012 припинити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В.Швець

Судді П.П.Павловський

І.М.Науменко

постанова складена в повному обсязі 14.01.2013 р.