Рішення

від 10.01.2013 по справі 5023/5086/12 (н.р. 5023/053/12)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р. Справа № 5023/5086/12 (н.р. 5023/053/12)

вх. номер 5086/12

Суддя Господарського суду Харківської області Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Захарченко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Третьяков О.В., дов. № 99 від 16.10.12 р.;

відповідача - не з*явився

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного АТ "Харцизький трубний завод", м. Харцизьк

до ТОВ "Харківтрансмашпроект", м. Харків

про стягнення 22514,40грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Харцизький трубний завод" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Харківтрансмашпроект" 22514,40грн. безпідставно набутих грошових коштів. Свої вимоги обгрунтовує невиконанням відповідачем зобов*язань за договором № 10-08 від 05.06.2008р., посилаючись при цьому на ч.2 ст.1212 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.02.2012р. по справі № 5023/053/12 в позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р. рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2012р. по справі № 5023/053/12 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

24.10.2012р. Вищим господарським судом України винесено постанову, якою частково задоволено касаційну скаргу ПАТ "Харцизький трубний завод", скасовано рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2012р. по справі № 5023/053/12 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р., а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Справі присвоєно новий номер 5023/5086/12 (н.р. 5023/053/12).

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У відзиві на позов поданому до суду 27.11.2012р. відповідач проти вимог позивача заперечує в повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що 02.07.2008р. позивач перерахував аванс у розмірі 22514,40грн., однак у вказаний в договорі № 10-08 строк роботи виконані не були, у зв*язку з чим, починаючи з 27.09.2008р. у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення перерахованого ним авансу. Враховуючи, що строк повернення відповідачем авансу не встановлений, то перебіг позовної давності за цим зобов*язанням почався від дня, коли у позивача виникла право вимагати повернення авансу, тобто з 27.09.2008р., та сплив через три роки, тобто 26.09.2011р., за таких підстав, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05.06.2008 року між ВАТ «ХАРЦИЗЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (позивач, замовник) та ТОВ «Харківтрансмашпроект» (відповідач, виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 10-08 (надалі - Договір).

Згідно протоколу загальних зборів ВАТ «ХАРЦИЗЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» від 12.04.2011 р. № 33А-21, ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ХАРЦИЗЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» перейменовано у ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ХАРЦИЗЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» відповідно до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 161357.

Відповідно до умов укладеного Договору, замовник доручає, а виконавець зобов*язується розробити "Робочий проект з організації дільниці з переробки металевої стружки у брикети на ВАТ "ХТЗ". Пунктом 1.2. Договору сторони встановили термін виконання робіт - 60 робочих днів після сплати авансу та надання вихідних даних в повному обсязі.

Пунктом 2 Договору сторони встановили вартість робіт та порядок розрахунків: вартість дорученої виконавцю роботи згідно протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №1 ) та кошторису (Додаток №2) складає 45028,80 грн. (сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 80 коп.), у тому разі ПДВ - 7504,80 грн. (сім тисяч п'ятсот чотири гривні 80 коп.). Оплата за даним Договором здійснюється замовником грошовими коштами у національній валюті України. Аванс у розмірі 50% від вартості робіт, що складає 22514,40грн. (двадцять дві тисячі чотирнад цять гривень 40 коп.), у тому разі ПДВ - 3752,40 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят дві гривні 40 коп.) замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10-ти календарних днів пі сля отримання рахунку. Остаточна оплата виконується замовником не пізніше 10 календарних днів після підписання акту зда чі - приймання робіт.

На виконання умов Договору та взятих на себе зобов*язань, платіжним дорученням № 341228 від 02.07.2008 року ПАТ «ХТЗ» перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Харківтрансмашпроект» зазначений у Договорі аванс в розмірі 22514,40грн., але станом на момент звернення позивача з позовом до суду замовлені роботи не виконано.

23 травня 2008 року з супровідним листом № 2.3.2.-3/521 позивачем на електронному носії на адресу відповідача направлені вихідні дані, необхідні для виконання предмету Договору. На зазначеному супровідному листі є відмітка про одержання даного листа ТОВ «Харківтрансмашпроект» (дата одержання - 27.05.2008 р.). Однак листом № 66 від 22.08.2008 року відповідач запросив додаткові матеріали щодо геологічних вишукувань, та наполягав, що без зазначених вишукувань подальша розробка проекту неможлива. При цьому листом № 2.3.2- 3/999 від 01.09.2008 р. ПАТ «ХТЗ» зауважило, що відповідач не виконав належним чином п.1 Протоколу від 10.07.2008 року і тільки після його виконання буде розглянуто необхідність виконання геологічних вишукувань.

Листом № 68 від 05.09.2008 р. відповідач наполягав на наданні геологічних вишукувань, тому з супровідним листом № 2.3.2-3/1038 від 09.09.2008 року позивачем були надані наявні матеріали щодо зазначеного питання. Листом № 73 від 18.09.2008 року відповідач підтвердив отримання матеріалів та повідомив про початок розробки проекту.

Однак відповідач через певний час знову наголосив на недостатність наданих вишукувань та наполягав на проведенні нових (лист № 83 від 21.10.2008 р.).

Позивач, листом № 2.3.2-3/1258 від 14.11.2008 року зауважив про необґрунтованість необхідності проведення нових вишукувань та, враховуючи що строк дії Договору спливає 31.12.2008 року, а відповідач так і не приступив до виконання своїх зобов'язань, запропонував достроково розірвати Договір за згодою сторін з поверненням раніше виплаченого авансу. При цьому зазначений лист було двічі направлено відповідачу, 17.11.2008 року та 24.12.2012 року. Однак на зазначені листи відповіді від відповідача не надходило.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 1.5-23/07Б-180 від 11.03.2009 року з вимогою повернення суми перерахованого авансу, однак відповіді від відповідача на претензію також отримано не було.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами ч.2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч.7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Крім того, у відповідності до норм ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до ч.3 ст. 1212 ЦК України, положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

При цьому слід зазначити, що у відповідності до п.2 ст.1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, зважаючи, що строк дії Договору, а відповідно й час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору, сплив 31.12.2008р. (п.8.1 Договору), відповідач, після закінчення строку дії Договору володіє набутими грошовими коштами без достатніх правових підстав, у зв*язку з чим суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 22514,40грн. обгрунтованими, належним чином підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов від 27.11.2012р., суд визанє за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що аванс в розмірі 22514,40грн. як безпідставно набуте майно є у володінні відповідача саме після дати закінчення строку дії Договору, адже саме закінчення строку дії Договору поєднано з фактом закінчення господарських зобов'язань сторін, що виникли на основі цього договору.

Таким чином, підстава у відповідності до якої відповідач набув грошові кошти, враховуючи відсутність зустрічного виконання умов Договору з боку відповідача, відпала саме з моменту закінчення строку дії Договору.

Отже, право вимоги від відповідача повернення перерахованого авансу як безпідставно набутих грошових коштів виникло у позивача з 01.01.2009 року.

Зважаючи на те, що позивач направив позов до суду 28.12.2011 року, враховуючи вимоги ст.ст. 257, 261 ЦК України, він звернувся до суду в межах встановленого трирічного строку без порушення строків позовної давності, у зв*язку з чим заперечення відповідача викладені у відзиві на позов є безпідставними та не приймаються судом до уваги.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1411,50грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 530, 612, 629, 631, 693, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТРАНСМАШПРОЕКТ" (61037, місто Харків, вул. Плеханівська, б. 126/1; Код ЄДРПОУ 32952014; в тому числі п/р 26009701337101 у ХФ КБ «Експобанк» м. Харків, МФО 351964) на користь Публічного акціонерного товариства «ХАРЦИЗЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (86703, Донецька обл., м. Харцизьк, вул. Патона, 9; Код ЄДРПОУ 00191135; в тому числі п/р 26006962481948 у ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 22514,40грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.01.2013 року.

Суддя Присяжнюк О.О.