Рішення

від 10.01.2013 по справі 122/6577/2012

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/6577/2012

10.01.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Деменка С.В.,

при секретарі - Мороченець Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок затоплення квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок затоплення квартири.

Свої доводи мотивували тим, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Відповідачка є власником квартири №121 цього ж будинку, розташованої над квартирою позивачів. 17.11.2006р. гарячою водою з квартири відповідачки їх квартира була затоплена, про що було складено акт представниками ЖЕУ. Внаслідок залиття водою, були пошкоджені стелі, стіни в кухні, коридорі, ванній кімнаті, дитячій, туалеті, залі квартири, чим спричинено матеріальну шкоду в сумі 4.020 грн. Залиттям квартири також було спричинено моральну шкоду, яку позивачі оцінили в 5.000 грн.

Уточнивши в ході судового розгляду справи свої позовні вимоги та збільшивши їх розмір, позивачі просили остаточно стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі 13.732 грн. та моральну шкоду в розмірі 15.000 грн.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5 підтримав уточнений позов у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Позивач ОСОБА_1 та третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутності, підтримали заявлені позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи сповіщалася належним чином.

На підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку, на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачі є співвласниками АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 04.10.1994р. (т.1 а.с.20).

Згідно до довідки ЖЄО Центрального району м. Сімферополя від 18.01.07р., ОСОБА_3 постійно прописана та є власником АДРЕСА_2 (т.1 а.с.22). Той факт, що на момент затоплення квартири позивачів ОСОБА_3 була власником зазначеної квартири, також підтверджується свідоцтвом про право власності на житло (т.1 а.с.120,121).

Відповідно до акту, складеного техніками та сантехніком ЖЕУ-1 від 23.11.2006р., сталося залиття АДРЕСА_1 з кв. №121 вказаного будинку. Затопленням пошкоджено: прихожа - темні плями на стелі, намоклі шпалери, набряклий лінолеум; кухня - мокрі плями на стелі, вологі шпалери, що відклеїлися від стіни; ванна кімната - вологі плями; туалет - вологі плями; дитяча кімната - вологі шпалери, що відклеїлися від стіни, лінолеум, що набряк та відійшов від підлоги; зал - вологі плями на стелі, вологі шпалери, що відклеїлися від стіни. Відповідно до акту, залиття квартири № 117 сталося з халатності жильців кв.121 будинку. Зазначений акт містить підписи осіб, що його склали та затверджений начальником ЖЕУ-1. Тому суд приймає його в якості належного доказу (т.1 а.с.7).

Згідно з висновками судової будівельно-технічної експертизи № 1365 від 07.07.2008 року, затоплення квартири АДРЕСА_1, відповідно до акту ЖЕУ-1 від 23.11.2006 року, сталося внаслідок залиття гарячою водою із квартири №121 цього ж будинку, внаслідок халатності. Вартість ремонтно-відновлювального ремонту в АДРЕСА_1 складає 13.327 грн. У зв'язку з відсутністю акту, складеного робітниками ЖЕУ-1 щодо фіксації залиття кв. № 121 - 17.11.2006 року, та у зв'язку з тим, що з моменту припустимої дати залиття квартири пройшов значний проміжок часу, встановити , мав, чи ні місце факт затоплення квартири № 121 з квартири № 125 по АДРЕСА_1, та чи було затоплення квартири №121 з квартири №125, не надається можливим (т.1 а.с.132-147).

Частиною 3 ст.386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Деліктні зобов'язання ґрунтуються на принципі генерального делікту, відповідно до якого кожному заборонено заподіювати шкоду майну або особі і жодне заподіяння шкоди іншому є протиправним, якщо особа на це не уповноважена.

Положеннями ст.ст.10,11,60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може грунтуватися на припущеннях. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В підтвердження своїх вимог позивачами був наданий належним чином складений та завірений акт від 23.11.2006р. про залиття їх квартири гарячою водою з квартири відповідачки №121, яка знаходиться безпосередньо над квартирою ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Висновки зазначеного акту ніякими доказами не спростовані та підтверджуються висновками судової будівельно-технічної експертизи № 1365 від 07.07.2008 року.

Частиною 2 ст.1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, цією статтею передбачається вина заподіювача шкоди та обов'язок доказування відсутності вини покладається на нього.

Деліктне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законом принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладений обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Натомість, належних та допустимих доказів в підтвердження відсутності вини відповідачки, на думку суду, в матеріалах справи не міститься.

Акт комісії ЖЕУ-1 від 20 серпня 2007р. (т.1 а.с.92) про наявність численних слідів в квартирі ОСОБА_3 від залиття з квартири №125, що розташована над нею, складений майже через рік після затоплення квартири позивачів, суперечить висновкам проведеної експертизи та, на думку суду, ніяким чином не підтверджує той факт, що залиття квартири позивачів сталося не з вини ОСОБА_3, а внаслідок залиття мешканцями квартири №125 декількох квартир, розташованих поверхами нижче, у тому числі квартири №121 (ОСОБА_3) та квартири №117 (ОСОБА_1, ОСОБА_2.). Крім того, як вбачається з даного акту, всі пошкодження стосуються стін та стелі, ніяких слідів затоплення підлоги виявлено не було.

В судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_6 яка пояснила, що підпис в заяві від 16.08.2007р. (т.1 а.с.72) їй не належить, зазначений текст вона не писала. Приблизно в 2007р. до неї прийшла ОСОБА_3 та лише попросила вказати правильно її прізвище, ім'я, по батькові, що вона і зробила. Пояснила, що насправді вона кілька разів затоплювала ОСОБА_3, однак ні разу вода не потрапляла до квартири позивачів.

Факт відсутності будь-яких претензій з боку позивачів до ОСОБА_6 підтвердив в судовому засіданні представник ОСОБА_5

Крім того, затоплення квартири позивачів внаслідок залиття мешканцями квартири №125 декількох квартир, розташованих поверхами нижче, у тому числі квартири №121 (ОСОБА_3) та квартири №117 (ОСОБА_1, ОСОБА_2.), суперечить фактичним обставинам справи, встановленим судом.

Відповідно до ст.33 ЦПК України залучення до справи інших осіб в якості співвідповідачів допускається лише за клопотанням позивача. Позивачі обрали в якості належного відповідача власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3, що не суперечить вимогам діючого законодавства. Відповідно до вимог ст.ст.319,322 ЦК України, власність зобов'язує, та саме на власнику лежить тягар утримання майна. Представник ОСОБА_5 наполягав в судовому засіданні на стягненні шкоди саме з ОСОБА_3 та клопотань про залучення до участі у справі інших осіб в якості співвідповідачів не заявив, незважаючи на обговорення цього питання судом. Про стягнення шкоди саме з відповідачки фактично просив в надісланій до суду заяві також і позивач ОСОБА_1

З урахуванням встановлених судом обставин справи, суд вважає, що позов заявлений до належного відповідача.

За зазначених обставин, позовні вимоги позивачів щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, в розмірі, встановленому висновком проведеної експертизи - 13.327 грн.

Статтею 23, ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено відшкодування моральної шкоди у разі пошкодження чи знищення майна та встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Суд погоджується з доводами позивачів про те, що їм було спричинено моральну шкоду пошкодженням майна.

Враховуючи характер та обсяг майнових втрат позивачів, глибину їх душевних страждань, а також виходячи з вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3.000 грн. на кожного позивача.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України. Також з відповідачки підлягають стягненню витрати за проведення експертизи в розмірі 1407,60 грн., оскільки ОСОБА_3, за клопотанням якої було призначено експертизу, її вартість не сплатила (т.1 а.с.130-131).

Керуючись ст.ст. 23, 319, 322, 386, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 27, 30, 31, 57, 58, 59, 60, 88, 143, 169, 209, 212-215, 218, 224-233 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок затоплення квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди - 13.327 (тринадцять тисяч триста двадцять сім) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди - 3.000 (три тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди - 3.000 (три тисячі) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 49 (сорок дев'ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 49 (сорок дев'ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1407 (одна тисяча чотириста сім) грн. 60 коп. (р/р 35224001000218, ОКПО 26225794, Банк - УДК в АРК , МФО 824026, отримувач - Крим НДІСЕ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: С. В. Деменок