Рішення

від 15.01.2013 по справі 1328/4855/12

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 1328/4855/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"09" листопада 2012 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

при секретарі КОВАЛЬЧУК А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа управління Держкомзему в м.Львові, про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 11.06.2012р. звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1125га, яка розташована в АДРЕСА_1. В обґрунтування позову вказує на те, що на підставі договору дарування вона є власником будинку по АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0,1125га. Земельна ділянка належить матері ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.02.2012р. Будинком та земельною ділянкою після вчинення договору дарування користується позивачка. Оскільки вона набула права власності на будинок, то до неї переходить і право власності на земельну ділянку, на якій розміщений будинок.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, покликаючись на вказані у позовній заяві обставини. Просить задовольнити позов.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала.

Заслухавши пояснення представника позивачки, відповідачки, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про неприйняття визнання позву відповідачкою та відмову у задоволенні позову з таких мотивів.

За договором дарування від 07.05.2011р. позивачка ОСОБА_1 прийняла в дар від ОСОБА_4 житловий будинок під літ. «А-1», розташований в АДРЕСА_2

Як вказано в договорі, цей житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1125га, кадастровий номер 4610166300:08:003:0039.

Судом встановлено, що вказана земельна ділянка площею 0,1125га за договором купівлі-продажу від 04.12.1996р. була придбана ОСОБА_5 і на її ім'я 16.12.1996р. Брюховицькою селищною радою видано Державний акт на право приватної власності на землю.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Після її смерті дану земельну ділянку успадкував чоловік ОСОБА_6, який прийняв спадщину, однак не оформив своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Донька померлого ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті батька і їй Другою Львівською державною нотаріальною конторою видано Свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.02.2012. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,1125га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1. Вказане свідоцтво є правовстановлюючим документом.

Отже, у ОСОБА_2 у встановленому порядку виникло право власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст.346 ЦК України визначено підстави припинення права власності. Право власності може бути припинено у випадках, передбачених законом.

Позивачка у своїй позовній заяві покликається на ч.1 ст.328 ЦК України, яка передбачає набуття права власності на підставі правочину.

Однак власник земельної ділянки не вчиняв правочинів, спрямованих на відчуження цієї земельної ділянки в користь позивачки.

Також позивачка вважає, що відповідно до ст.120 ЗК України до неї, як особи, яка придбала житловий будинок, перейшло право власності на земельну ділянку, на якій він розташований, та на земельну ділянку у розмірах, необхідних для його обслуговування.

Таке твердження є безпідставним, оскільки ОСОБА_4, попередній власник будинку АДРЕСА_1, власником земельної ділянки за цією адресою не був. Відтак при даруванні будинку позивачці право власності на земельну ділянку до неї перейти не могло.

ОСОБА_4, як власник будинку, мав лише право користування земельною ділянкою, на якій цей будинок був розташований і яка була необхідна для обслуговування будинку.

Відтак, отримавши в дар будинок, позивачка набула права на користування відповідною земельною ділянкою. Цей право позивачки, як встановлено в судовому засіданні, не порушується та не оспорюється.

Суд вважає, що відсутні правові підстави для припинення в судовому порядку права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1125га, розташовану в АДРЕСА_1.

Суд не приймає визнання відповідачкою ОСОБА_2 позову, оскільки таке суперечить закону.

Відповідачка ОСОБА_2 не позбавлена можливості в позасудовому розпорядитися належною їй земельною ділянкою, оформивши на своє ім'я державний акт на право приватної власності на землю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом та уклавши відповідний правочин щодо цієї ділянки.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1125га, розташовану в АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Н. Л. Луців-Шумська