Рішення

від 10.01.2013 по справі 5010/1505/2012-2/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 р. Справа № 5010/1505/2012-2/83 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівей", вул. Промислова, 23А, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МКБ Станіслав", вул. Військових ветеранів, 14, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості у сумі 257 376,54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Савчук Василь Романович - представник, (довіреність №б/н від 13.12.12)

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівей" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МКБ Станіслав" (далі Відповідач) про стягнення 257 376,54 грн. заборгованості, в тому числі 250000 грн. боргу за поставлене обладнання, 6147,12 грн. пені та 1229,42 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, витребуваних документів не подав, подав до канцелярії суду клопотання вх.№222/13 від 10.01.2013р. про відкладення розгляду справи, оскільки представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МКБ Станіслав" перебуває у відрядженні.

Представник позивача щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував, пояснив, що відповідач навмисне затягує процес, недобросовісно користується своїми правами.

Суд дане клопотання Відповідача відхилив та звертає увагу Відповідача на те, що відповідно до ст. 28 ГПК України, надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 3.6. пункту 3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника позивачем не доведена.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, якщо суд дійде висновку про можливість вирішення спору в даному судовому засіданні .

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи вже 20.12.12 відкладався на 10.01.13 на підставі ст. 77 ГПК України

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу промислового обладнання №230512/01 від 24.05.12, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність та поставити Покупцю, а Покупець зобов"язується прийняти у власність та оплатити Обладнання, а саме: мобільний комплекс для виробництва бетону "SKAKO MOB 40" і сплатити за нього Продавцю грошову суму, встановлену п.3.1. цього договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що вартість обладнання за цим договором складає 565000 грн. Згідно п.3.2 Договору оплата покупцем ціни обладнання здійснюється у безготівковій формі на банківський рахунок продавця згідно графіку оплат (додаток №1), який є невід"ємною частиною цього договору

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу мобільний комплекс для виробництва бетону "SKAKO MOB 40", що підтверджується наявними в матеріалах справи актом прийому-передачі обладнання від 26.06.12, накладною №2606/01 від 26.06.12 та довіреністю №181/07 від 25.06.12 (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи). Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отримане обладнання в сумі 315000 грн., заборгованість станом на день звернення до суду становила 250000 грн.

Додатком №1 до Договору купівлі-продажу промислового обладнання №230512/01 від 24.05.12 визначений графік оплати обладнання, а саме:

- 113000 грн. 25.06.12;

- 113000 грн. 20.07.12;

- 113000 грн. 20.08.12;

- 113000 грн. 20.08.12;

- 113000 грн. 20.09.12;

- 113000 грн. 20.10.12.

Відповідач повністю не сплатив вказані кошти у термін, визначеним графіком, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, -відповідно до положень статті 530 цього кодексу. Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач належних заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо повної оплати отриманого обладнання не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 250000 грн. заборгованості за переданий товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Частково обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення пені та 3% річних, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано .

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем грошових зобов"язань за цим договором, передбачених п.п.3.1., 3.2. договору покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. Суд самостійно здійснив перерахунок пені та 3% річних, з врахуванням чого обгрунтований розмір пені становитиме 6130,32 грн., а 3 % річних відповідно - 1226,07 грн. (розрахунки здійснені судом додаються). В решті стягнення пені та 3 % річних слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 250000 грн. основного боргу, 6130,32 грн. пені та 1226,07 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 5147,13 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193,230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610-612, 614, 625, 629, 655, 663, 692 Цивільного кодексу України, ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівей" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКБ Станіслав" про стягнення 257 376,54 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКБ Станіслав" (вул. Військових ветеранів, 14, м. Івано-Франківськ, 76018, код 37183482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівей" (вул. Промислова, 23А, м. Івано-Франківськ, 76000, код 33645826) - 250000 (двісті п"ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 6130 (шість тисяч сто тридцять) грн. 32 коп. пені, 1226 (одну тисячу двісті двадцять шість) грн. 07 коп. - 3% річних та 5147 (п"ять тисяч сто сорок сім) грн. 13 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.01.13

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"