Рішення

від 10.01.2013 по справі 6/29/5022-313/2012(12/69-1207)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2013 р.Справа № 6/29/5022-313/2012 (12/69-1207)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за позовом Прокурора Бережанського району (вул. Пирогова, 5а, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500) в інтересах держави в особі Слов'ятинської сільської ради (с.Слов'ятин, Бережанський р-н., Тернопільська обл.)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Підгайці" (с. Голгоча, Підгаєцький район, Тернопільська область, 48024)

про зобов'язання ТзОВ "Мрія-Підгайці" звільнити самовільно зайняті земельні ділянки та стягнути 3927,52 грн. шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки..

За участю представників сторін:

Позивача -не з'явився

Відповідача -не з'явився

Прокурор -Халанич Г.М.

Суть справи:

Прокурор Бережанського району звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Слов'ятинської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія -Підгайці" про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 26,6 га, засіяні сільськогосподарськими культурами на території Слов'ятинської сільської ради та про стягнення на користь Слов'ятинської сільської ради шкоди в розмірі 26118грн.06коп., заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20 липня 2010 року порушено провадження у справі №12/69-1207 (суддя Френдій Н.А.).

У відзиві на позов та усних поясненнях представника, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність, оскільки спірну земельну ділянку ТОВ "Мрія Підгайці" не використовує.

За твердженням відповідача, перевірку та акти прийняті за її наслідками, оформлено з порушеннями норм законодавства, а тому обставини, встановлені такою перевіркою не доводять факту використання ТОВ "Мрія Підгайці" земельної ділянки без правовстановлюючих документів, від-так, підстави для нарахування шкоди відсутні.

Матеріали перевірки оскаржувались ТОВ "Мрія Підгайці" в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, за заявою відповідача, ухвалою від 31 серпня 2010 року термін розгляду справи №12/69-1207 було продовжено.

Ухвалою від 29 листопада 2011 року провадження у справі № 12/69-1207 зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011р. у справі №2-а-3106/10/1970.

У зв'язку з переведенням судді Френдій Н.А., яка слухала справу, на посаду судді господарського суду Харківської області, на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 09 квітня 2012 року після проведення повторного автоматизованого розподілу, справу № 12/69-1207 передано на розгляд судді Шумському І.П.

Ухвалою від 19 квітня 2012 року справу 12/69-1207 прийнято до провадження та присвоєно новий №6/29/5022-313/2012(12/69-1207).

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення, ухвалою від 19 листопада 2012 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 06 грудня 2012 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 10 січня 2013 року.

В процесі розгляду справи прокурор зменшив позовні вимоги та просив суд зобов'язати ТОВ "Мрія -Підгайці" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 4 га, яка знаходиться в межах населеного пункту на території Слов'ятинської сільської ради та про стягнення на користь Слов'ятинської сільської ради шкоди в розмірі 3927,52 грн., заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

Від Слов'ятинської сільської ради надійшов лист №02 від 03 січня 2013 року, за змістом якого позивач, зменшення прокурором позовних вимог підтримує повністю та просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Уповноважений представник відповідача, участь якого не визнавалась судом обов'язковою, після поновлення провадження в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

Зважаючи на достатність зібраних у справі доказів, неодноразову неявку в судове засідання представника відповідача, не зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, враховуючи встановлений ст.22 ГПК України обов'язок осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній документами.

В засіданні учасникам процесу роз'яснювались належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,29,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання, аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги дані у попередніх засіданнях пояснення представників сторін, думку прокурора, суд встановив наступне:

- 14 червня 2010 року інспектором управління Держкомзему в Бережанському районі проведено позапланову перевірку з питань дотримання директором ТОВ «Мрія Підгайці»вимог земельного законодавства, про що складено відповідний Акт .

За змістом акта від 14 червня 2010 року, ТОВ «Мрія Підгайці», серед іншого, самовільно (без правовстановлюючих документів) використовує земельну ділянку загальною площею 26,6 га земель запасу (сільськогосподарського призначення) Слов'ятинської сільської ради, чим порушено вимоги статей 125,126 Земельного кодексу України.

Приписом управління Держкомзему в Тернопільському районі №000600 від 14 червня 2010 року, директора підприємства зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства та повідомити про виконання припису до 14 липня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, припис управління Держкомзему в Бережанському районі від 14 червня 2010 року, відповідач залишив без виконання.

Самовільне зайняття ТОВ "Мрія Підгайці" земельної ділянки площею 26,6 га земель запасу (сільськогосподарського призначення) Слов'ятинської сільської ради (у т.ч. 4 га в межах населеного пункту с. Слов'ятин), стало причиною звернення прокурора до суду з позовом про відновлення порушених прав позивача.

Згідно з довідкою відділу Держземагенства у Бережанському районі Тернопільської області №187 від 21 грудня 2012 року, долученим до неї викопіюванням, частина спірних земельних ділянок площею 14 га та 8,6 га знаходяться за межами населеного пункту с. Слов'ятин і відносяться до земель запасу (сіножаті), а земельні ділянки площею 3га та 1 га знаходяться в межах населеного пункту с. Слов'ятин і відносяться до земель "ділянки для сінокосіння і випасання худоби" (пасовища).

Окрім того, прокурор також просив стягнути на користь позивача 3927,52 грн. шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Сума шкоди обрахована спеціалістами за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року.

Судом також з'ясовано, що матеріали перевірки, зокрема правомірність винесення припису №000600 від 14 червня 2010 року, було предметом розгляду адміністративної справи.

Так, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року у справі № 2-а-3106/10/1970, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі №36520/10/9104 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 жовтня 2012 року у справі №№/9991/9294/11, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Підгайці»до Управління Держкомзему у Бережанському районі про скасування припису № 000600 від 14 червня 2010 року відмовлено.

Під час розгляду адміністративного спору, суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій прийшли до висновку, що позапланова перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства ТОВ "Мрія Підгайці" проведена у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Судові рішення, в силу приписів ст. 254 КАС України, набрали законної сили і є чинними.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В силу приписів ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України, своє право на землі, що знаходяться в межах населеного пункту держава реалізує через відповідні органи місцевого самоврядування.

Зі змісту ст. 122 ЗК України вбачається, що право розпоряджатись землями які знаходяться в межах населеного пункту для усіх потреб належить сільським, селищним, міським радам.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь - які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України, визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Такий захист здійснюється, зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також відшкодування заподіяних збитків.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (п.3 ст.212 ЗК України).

Стаття 206 ЗК України встановлює правило, згідно з яким використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до Закону України "Про плату за землю" та діючого нині Податкового кодексу України, плата за землю справляється у вигляді земельного податку та орендної плати.

Щодо спірної земельної ділянки, одержувачем плати за землю є Слов'ятинський сільський бюджет.

Згідно з ст. 22 ЦК України, ст.ст.224,225 ГК України, збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

В силу приписів ч.1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В свою чергу, ч.1 ст. 224 ГК України, покладає на учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, обов'язок відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка здійснила самовільне зайняття земельних ділянок або вчинила інші неправомірні дії щодо землі (гл.24 ЗК України, п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обрахована у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, і незаперечена відповідачем, шкода завдана державі в особі Слов'ятинської сільської ради становить 3927,52 грн.

Як зазначалось вище, факт самовільного зайняття ТОВ "Мрія-Підгайці" земельної ділянки, у т.ч. площею 4га, що знаходяться в межах населеного пункту с. Слов'ятин, встановлено матеріалами перевірки.

Правомірність проведення перевірки та відповідність зроблених нею висновків фактичним обставинам та нормам закону підтверджено постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року у справі № 2-а-3106/10/1970, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі №36520/10/9104 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 жовтня 2012 року у справі №№/9991/9294/11.

Відповідно до роз'яснень, викладених у листі Вищого господарського суду України № 01-08/163 від 12 березня 2009 року "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", за змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 ГПК).

Доказів повернення самовільно зайнятих земельних ділянок відповідачем не представлено.

Суд приймає до уваги й ту обставину, що по суті заявленого позивачем і прокурором обрахунку шкоди в сумі 3927,52 грн. відповідач заперечень не подав.

З огляду на усе вищевикладене, позов про звільнення самовільно зайнятої ТОВ "Мрія-Підгайці" земельної ділянки площею 4га, що знаходяться в межах населеного пункту с. Слов'ятин та відшкодування шкоди в сумі 3927,52 грн., завданої самовільним землекористуванням, слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, ст.3, п.2 ст. 4, п.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", п.3 Інформаційного Листа Вищого господарського суду № 01-06/1175/2011 від 25 серпня 2011 року "Щодо судового збору", враховуючи зміст позовних вимог, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір підлягає стягненню з відповідача за ставками, встановленими для спорів майнового та немайнового характеру.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Підгайці" (с. Голгоча, Підгаєцький район, Тернопільська область, код 34041152) звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 4га, що знаходяться в межах населеного пункту с. Слов'ятин, Бережанського району, Тернопільської області і відносяться до земель "ділянки для сінокосіння і випасання худоби" (пасовища) передавши їх Слов'ятинській сільській раді (с.Слов'ятин, Бережанський район, Тернопільська область, код 14052489)

Видати наказ.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Підгайці" (с. Голгоча, Підгаєцький район, Тернопільська область, код 34041152)

- 3927,52 грн. заподіяної шкоди на користь Слов'ятинської сільської ради (с.Слов'ятин, Бережанський район, Тернопільська область, код 14052489, р/р 31413542700026 в ГУ ДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код одержувача 37737751)

- 2867,50 судового збору в дохід Держбюджету (Одержувач коштів: УДКСУ м. Тернопіль, Код ЄДРПОУ одержувача: 37977726, Номер рахунку: 31217206783002, МФО банку одержувача: 838012 Назва банку одержувача: ГУДКСУ у Тернопільській області, код класифікації доходів бюджету 22030001, Код ЄДРПОУ суду: 03500022, Призначення платежу: "Судовий збір", Код 03500022, Пункт 1, 2).

Видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 15 січня 2013 року

Суддя І.П. Шумський