Ухвала

від 10.01.2013 по справі 05-12/19/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98           

---

УХВАЛА про повернення заяви про порушення справи про банкрутство "10" січня 2013 р.05-12/19/13 Господарський суд Хмельницької області у складі: Суддя  Баула Л.П., розглянувши матеріали за позовом Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі смт. Летичів до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Митківці" с.Митківці Летичівського району про визнання банкрутом                                                                  ВСТАНОВИВ: УПФУ в Летичівському районі звернулася до суду з заявою про визнання банкрутом  сільськогосподарського виробничого кооперативу „Митківці” з посиланням на положення ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В поданій заяві кредитор зазначає, що  СВК „Митківці” ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33910954, с. Митківці, Летичівський район, Хмельницька область - є суб'єктом господарської діяльності , включений до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та зареєстрований Летичівською районною державною адміністрацією. Станом на 26.12.2012 року заборгованість СВК „Митківці” становить 4699,15 грн. в т. ч. пеня - 1056.56 грн. та штрафні санкції 3642,59 грн..  В підтвердження вказаної заборгованості заявником надано Постанову Господарського суду Хмельницької області від 20.09.2007 року по справі № 13/6042-А та виконавчий лист Господарського суду Хмельницької області від 20.09.2007 року за № 13/6042-А. Як на підставу звернення з заявою про порушення справи про банкрутство СВК „Митківці”  в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заявник посилається на припинення фінансово-господарської діяльності та відсутність майнових активів боржника. Зазначене на думку заявника підтверджується повідомленням Хмельницького бюро технічної інвентаризації від 24.12.2012 р. б/н, довідкою інспекції державного технічного нагляду від 24.12.2012 р.. Довідкою відділу земельних ресурсів за № 04-02-01/1144 від 24.12.2012 р.. Довідкою відділу статистики у Летичівському районі від 20.12.2012 року за №30-01-14/735 встановлено, що фінансова звітність СВК «Митківці» була подана станом на 31.12.2009 року. Довідкою Митковецької сільської ради від 22.02.2010 року за № 43-18 встановлено, що дане підприємство припинило господарську діяльність 04.03.2007 року. Зазначені обставини, на думку заявника, дають підставу зробити висновок, що у СВК „Митківці” наявні всі підстави для порушення справи про банкрутство відносно нього, як такого, що припинило свою господарську діяльність. Вирішуючи питання про прийняття поданої заяви та можливість порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом приймається до уваги таке: За загальним правилом, справа  про  банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом (ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”). Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає особливий порядок банкрутства відсутнього боржника. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 наведеного Закону України у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. З огляду на викладене, заява про порушення справи  про  банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав (аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику в справах про банкрутство"). Окрім, зазначених у статті 52 Закону особливостей, обов'язковою умовою порушення справи про банкрутство відсутнього боржника визначена ст.1 та ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” наявність  безспірних вимог до боржника. Згідно з частиною 8 ст. 1 Закону "безспірними" є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. За змістом Закону, вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. З урахуванням того факту, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження цією службою. Згідно частин 8, 10 ст.7  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора (кредиторів) мають бути додані відповідні документи, зокрема: рішення господарського суду, яким розглядались вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів. До заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових  платежів),  мають бути  додані  докази  вжиття  заходів   до отримання  заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи  щодо  стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження”, зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами  Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і додати докази цього до своєї заяви. При цьому, у якості доказу наявності безспірних вимог до боржника та вжиття  заходів до отримання  заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку заявником додано до матеріалів поданої заяви постанову Господарського суду Хмельницької області по адміністративній справі № 13/6042-А від 20.09.2007р., якою задоволено позов УПФУ в Летичівському районі про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3753,02 грн. та пені в розмірі 1090,06 грн.. Судом враховується, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Грошове зобов'язання відповідно до положень цієї статті - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009р. № 15,  в п. 14 вказано, що при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. При цьому до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду. До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Така правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України  від 29.05.2010р. у справі № Б 29/122-09-10 та від 3.08.2010 року у справі № Б-39/248-09.  З врахуванням викладеного вбачається, що до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), стягнута з боржника на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області по адміністративній справі №13/6042-А від 20.09.2007р., якою задоволено позов УПФУ в Летичівському районі про стягнення з СВК ”Митківці” штрафних санкцій в розмірі 3753,02 грн. та пені в розмірі 1090,06 грн. . Відповідно до ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів  з  дня  надходження  повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, в тому числі з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону. Згідно з вимогами п. 3 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя  повертає  позовну  заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Оскільки, до заяви УПФУ в Летичівському районі не додано належних і достатніх доказів, які б підтверджували наявності  інших  ознак, що дають підставу для порушення справи в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не додано доказів наявності безспірних вимог до боржника та вжиття  заходів до отримання  заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, заява про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню на підставі ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та  п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Частиною другою ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, частиною третьою ст.63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення  заяви  не перешкоджає повторному зверненню з нею  до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.  Керуючись  ч. 1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  п. 3 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, Суд -             У х в а л и в:           Заяву Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі про порушення справи про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу „Митківці”, с. Митківці Летичівського району  повернути заявнику без розгляду.   Додаток: заява і додані до неї матеріали на 36-ти аркушах. Суддя                                                                                                                           Л.П. Баула Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - заявнику, 3 - боржнику.