Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-11897/12/0170/10

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 р. Справа №2а-11897/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючої судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Ялтинського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення 2644,82 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Ялтинський міський центр зайнятості - звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 2644,82 гривень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим 25.10.2012 відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду, про що сторони повідомлені належним чином та завчасно.

Позивач, будучи належним чином та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи завчасно та належним чином відповідно до вимог ст. 33 КАС України за останньою відомою адресою, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв щодо неможливості розгляду справи за його відсутністю до суду не надав.

Суд, з урахуванням думки клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, приймаючі до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не з'явившихся учасників процесу.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Ялтинський міський центр зайнятості є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249, являється республіканським органом виконавчої влади.

Судом встановлено, що Ялтинський міський центр зайнятості, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами є органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, судом встановлено, що Ялтинський міський центр зайнятості, являючись суб'єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до даних персональної картки № НОМЕР_1 відноситься до застрахованих осіб, які мають право на матеріальне забезпечення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач відповідно до ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" має право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п. 3 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна у Ялтинському міському центрі зайнятості у період з 30.01.2007 року до 25.01.2008 року, що підтверджується реєстраційною персональною карткою № НОМЕР_1 (а.с. 6), довідкою-розрахунком (а.с. 12).

У заяві від 23.01.2007 року ОСОБА_1 просить надати статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до вирішення питання про її працевлаштування".

В заяві від 30.01.2012 року відповідач зазначила про відсутність роботи, зарплатні та інших доходів, зобов'язання у випадку працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру та іншої діяльності, яка надає дохід, повідомити Ялтинський міський центр зайнятості.

Суд зазначає, що у витягу із наказів "Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та нормативними актами щодо їх застосування" від 29.01.2008 року зазначено, що Наказом від 30.01.2007 року № НТ070130 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 30.01.2007 року; Наказом від 30.01.2007 року № НТ070130 відповідачу призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності"; Наказом від 30.01.2007 року № НТ070130 розпочато виплати допомоги по безробіттю з 30.01.2007 року.

Наказом від 28.01.2008 року № НТ080128 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із закінченням строку виплати відповідно до пп."12" п. 1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 25.01.2008 року.

Наказом від 28.01.2008 року № НТ080128 ОСОБА_1 знято з обліку відповідно до п. 20 "Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг СЗ відповідно до абзацу 9 пп.1 п. 20 Порядку з 25.01.2008 року.

Суд зазначає, що під час перебування на обліку в Центрі зайнятості та отримання допомоги на безробіття, ОСОБА_1 з 10.12.2003 року була зареєстрована як фізична особа - підприємець (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - а.с. 10), що було виявлено при проведенні звірки даних Ялтинського міського центру зайнятості та Державного реєстратора 13.08.2010 року.

Ялтинський міський центр зайнятості надіслав ОСОБА_1 претензію вих. № 03/05-21 від 04.01.2012 року із вимогою повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2644,82 гривень (а.с. 11).

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення вимог вказаних у ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ОСОБА_1., під час перебування на обліку як безробітна не повідомила Ялтинський міський центр зайнятості про те, що вона являється фізичною особою - підприємцем.

Згідно з п 6, та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що станом на 03.12.2012 року відповідачем сума боргу до Ялтинського міського центру зайнятості не повернена, що підтверджується розрахунком суми соціальних виплат, отриманих незаконим шляхом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.12.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а в повному обсязі постанова складена 14.12.2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 суму незаконно отриманого матеріального забезпечення в період безробіття у розмірі 2644 (дві тисячі шістсот сорок чотири) гривень 82 копійок на користь Ялтинського міського центру зайнятості - ЄДРПОУ 20708770, МФО 824026, банк: ГУ ДКУ в АР Крим на р/р 37175001000332.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.