Рішення

від 08.01.2013 по справі 5006/29/97/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.01.13 р. Справа № 5006/29/97/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега», м.Тернопіль

до Відповідача: Приватного підприємства «Явис-М», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 9 013,44грн., пені у сумі 688,97грн.

за участю:

від позивача: Орлова О.Я. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега», м.Тернопіль (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Явис-М», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 9 013,44грн., пені у сумі 688,97грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №549 від 14.12.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега», договору поставки №549 від 14.12.2010р., додатку до договору, видаткових накладних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 203, 204, 212, 214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

08.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку №209 від 20.11.2012р. за підписом генерального директора та головного бухгалтера, яка свідчить про відсутність інших правовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега» та Приватним підприємством «Явис-М» з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами, окрім правовідносин, що виникли з Договору поставки №5490 від 14.12.2010р. Також надано довідку №20-06/385-181 від 20.11.2012р. з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар.

Представник Позивача у судове засідання 08.01.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83074, м.Донецьк, вул.Вільнюська, 3/9

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега» (Постачальник) та Приватним підприємством «Явис-М» (Покупець) було укладено договір поставки №549, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупцеві косметичні засоби, харчові добавки, предмети санітарії та гігієни, (надалі-товар) згідно з заявками Покупця в асортименті та по цінам, вказаним в видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених даним Договором.

Згідно п.1.2 договору поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які подаються Покупцем та погоджуються Постачальником. Заявка обов'язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості товару.

У пункті 2.1 договору Сторони встановили, що Постачальник проводить відпуск товару Покупцю по цінах, котрі вказані в Специфікації. Ціни в специфікаціях вказуються у гривнях. Постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку переглядати специфікацію, у випадку зміни біржового курсу Євро до гривні більше, ніж на 2% з дня підписання попередньої Специфікації. При цьому він зобов'язаний надати Покупцю нову Специфікацію не пізніше ніж на 7 календарних днів, до введення нової Специфікації в дію.

Відповідно п.3.1 договору Поставка товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту подання Покупцем заявки в порядку передбаченому п.1.3 даного Договору та погодження її Постачальником. Покупець має право самостійно забрати товар зі складу Постачальника, в такому випадку Сторонами додатково погоджують умови поставки.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо умов оплати товару:

- Покупець зобов'язаний провести оплату за кожну партію поставленого товару на умовах передоплати або у визначений строк після отримання товару. В тому випадку, якщо товар оплачується Покупцем на умовах інших ніж передоплата, Сторони погоджують умови оплати в додаткових угодах до даного Договору (п.4.1 Договору);

Згідно п.8.4 договору у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар передбачених п.4.1 даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення.

Даний Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 17 713,44грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №DON00002003 від 08.06.2011р. на суму 12 181,85грн. строк оплати до 07.07.2011р.;

- №DON00002004 від 08.06.2011р. на суму 648,65грн. строк оплати до 08.07.2011р.;

- №DON00002443 від 06.07.2011р. на суму 3 656,41грн. строк оплати до 06.08.2011р.;

- №DON00002444 від 06.07.2011р. на суму 1 226,53грн. строк оплати до 06.08.2011р.;

Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень. Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності №1 від 12.01.2011р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена часткова оплата за поставлений товар у сумі 8 700,00грн., що підтверджується довідкою з банку №20-06/385-181 від 20.11.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 9 013,44грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №549 від 14.12.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 17 713,44грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена часткова оплата за поставлений товар у сумі 8 700,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 9 013,44грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 9 013,44грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Приватного підприємства «Явис-М».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.8.4 договору у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар передбачених п.4.1 даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 688,77грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега», м.Тернопіль до Приватного підприємства «Явис-М», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 9 013,44грн., пені у сумі 688,97грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Явис-М» (83074, м.Донецьк, вул.Вільнюська, 3/9, ЄДРПОУ 35035676, р/р 26001193071900 в «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега» (вул.Гайова, 48 «а», м.Тернопіль, 46020, ЄДРПОУ 21139268, р/р 26002962508728 у Відділенні №1 ПАТ «ПУМБ» в м.Тернополі, МФО 334851) заборгованість у розмірі 9 013,44грн., пеню у сумі 688,77грн., судовий збір у сумі 1 609,47грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 08.01.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 14.01.13р.