Рішення

від 27.04.2012 по справі 1628/587/12

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1628/587/12

Провадження №2/1628/167/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2012 року м. Хорол

Хорольський районний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді -Коновода О.В.

при секретарі Вовк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі місцевого суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь»; за участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання загальних зборів співвласників недійсним, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь»; за участю третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання загальних зборів співвласників недійсним.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що він ОСОБА_1, є співвласником Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь»та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, розмір його внеску до статутного фонду КП «Хорольська фабрика «Промінь»становить 3933, 34 грн. , що від загального розміру статутного фонду складає 65%.

18 січня 2012 року від Державного реєстратора Хорольської районної державної адміністрації Штомпеля A.B. позивач дізнався, що співвласник КП «Хорольська фабрика «Промінь»гр. ОСОБА_6 надала для державної реєстрації протокол загальних зборів співвласників від 11 січня 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_6 обрано директором КП «Хорольська фабрика «Промінь».

ОСОБА_1 вказує, що 12 грудня 2011 року, загальними зборами співвласників Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь»було призначено на обрану посаду директора - ОСОБА_16, згідно п.7.2. статуту підприємства, строком на 5 років. Рішення загальних зборів співвласників оформлене протоколом № 1 від 12.12.2011 року. На загальних зборах співвласників були присутні ОСОБА_1, ОСОБА_17, ОСОБА_5 ОСОБА_6 була запрошена, але не з'явилася. В ОСОБА_1 були доручення, які завірені нотаріально, від інших співвласників, а саме -ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2 Таким чином, загальні збори співвласників є легітимними, оскільки на них присутні 13 з 14 осіб. Рішенням загальних зборів співвласників від 12.12.2011 року ОСОБА_6 звільнено з обраної посади директора підприємства.

Позивач вважає, що протокол від 11 січня 2012 року загальних зборів співвласників КП «Хорольська фабрика «Промінь»є недійсним та протиправним з наступних підстав: його, як співвласника підприємства не запросили на загальні збори співвласників, що є порушенням Статуту підприємства; порушено порядок ведення зборів, зокрема на зборах не приймали участь інші співвласники підприємства, про що написано заяву до прокуратури м. Хорол;

Статтею 12 ЗУ "Про підприємства України" 01.01.2004 року встановлено, що в Україні може діяти підприємство такого виду, як колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону підприємство діє на підставі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу.

У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

З 01.01.2004 року набрав чинності Господарський кодекс України, згідно із Прикінцевими положеннями якого втратив чинність Закон України "Про підприємства в Україні".

Відповідно ж до частини першої статті 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства різних видів, в тому числі підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності).

Діючим законодавством не встановлено особливостей щодо діяльності колективних підприємств. Тому, на них поширюються загальні вимоги, які встановлені для підприємств.

Таким чином, статутом колективного підприємства має бути визначений порядок прийняття ним рішень. Основним документом, що регулює діяльність колективного підприємства, є статут.

В статуті колективного підприємства закріплені юридичні гарантії додержання прав співвласників, які здійснюються шляхом застосування процедурно-процесуальних правил, а саме визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки співвласників, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України. Вищим керівним органом підприємства є Загальні збори співвласників майна (далі- Загальні збори).

Згідно п.7.1. статуту КП «Хорольська фабрика «Промінь»управління підприємством здійснюється на основі принципу самоврядування, участі кожного співвласника у вирішення питань роботи підприємства.

Таким чином, відповідно до Статуту КП «Хорольська фабрика «Промінь»невід'ємним законним правом співвласників колективного підприємства є його участь у вирішенні питань діяльності підприємства, зокрема у вирішення кадрових питань стосовно призначення директора підприємства.

Недотримання вимог статуту колективного підприємства щодо повідомлення співвласників про скликання загальних зборів та порядку прийняття рішення може бути підставою для визнання прийнятих на зборах рішень недійсними, оскільки це істотно впливає на здійснення співвласниками колективного підприємства своїх прав та, відповідно, прийняття зборами рішень.

Крім того, вказує позивач, порушено порядок ведення зборів, оскільки на зборах співвласників береться до уваги всі пропозиції та зауваження співвласників, тоді як зауваження і заяви співвласників, в тому рахунку і ОСОБА_1, не розглядалися та не відтворені в протоколі від 11 січня 2012 року, що є порушенням чинного законодавства, так як, протокол загальних зборів - це детальне відтворення подій, що відбуваються на зборах.

Також, протоколом загальних зборів трудового колективу від 11 січня 2012 року позивача ОСОБА_1, як співвласника підприємства було позбавлено частки в статутному фонді підприємства. Однак, такі дії ОСОБА_1вважає неправомірними, оскільки відповідно до статті 355 Цивільного Кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно зі статтею 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Згідно Статуту КП Хорольська фабрика «Промінь», де сказано, що в разі припинення трудових відносин з підприємством співвласникові підприємства в шестимісячний строк виплачується вартість його частки в майні підприємства. Тобто, правовим наслідком припинення трудових відносин був вихід зі складу співвласників колективного підприємства.

Однак, з втратою чинності Законом України "Про підприємства України" 01.01.2004 р. змінився і правовий режим майна колективних підприємств. Адже ні ГК України, ні ЦК України, ні інші законодавчі акти не встановлюють будь-яких обмежень щодо участі у спільній частковій умовою про наявність трудових правовідносин.

Згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно зі статтею 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Таким чином, співвласники майна КП Хорольська фабрика «Промінь» мають право володіти, користуватися та розпоряджатися належними їм частками у спільному майні підприємства, але, здійснюючи своє право, вони зобов'язані не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право (яке не є абсолютним) співвласників підприємства на придбання частки, що відчужуються іншими його співвласниками шляхом купівлі-продажу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав повністю та прохав суд визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників КП «Хорольська фабрика «Промінь»оформлене протоколом від 11 січня 2012 року.

Представник позивача адвокат ОСОБА_19 заявлений позов ОСОБА_1 підтримав повністю та вказав, що є всі підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників КП «Хорольська фабрика «Промінь», яке оформлене протоколом від 11 січня 2012 року.

Представник відповідача КП «Хорольська фабрика «Промінь»адвокат -Коряк А.В. заявлений позов не визнав та вказав, що протокол від 11 січня 2012 року є законним та відсутні підстави для визнання його недійсним.

Треті особи залучені судом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в письмових заявах до суду проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують, просять їх задовольнити, оскільки вони не були присутні на загальних зборах КП «Хорольська фабрика «Промінь»і про проведення цих зборів їх ніхто не повідомляв.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, хоча вчасно та належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Суд врахувавши позицію осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.

Відповідно положень до статті 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до статті 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом. В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.

Відповідно до статті 97 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 98 ЦК України визначає загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно положень статті 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки.

Стаття 63 ГК України передбачає залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: …підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

Відповідно до статті 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

У відповідності з ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 11 січня 2012 року протоколом загальних зборів трудового колективу, працюючих співвласників /власників/ засновників КП «Хорольська фабрика «Промінь»було виключено із списку реєстраційної картки Державного реєстру юридичних осіб та підприємств 13 осіб, мотивуючи тим, що на день зборів вони не є працівниками КП «Хорольська фабрика «Промінь», а саме громадян: ОСОБА_21, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

Крім того, цими ж зборами було продовжено /призначено/ на посаду директора КП «Хорольська фабрика «Промінь»гр. ОСОБА_6, тобто фактично було усунуто ОСОБА_16 з посади директора КП «Хорольська фабрика «Промінь», якого 12.12.2011 року загальними зборами співвласників КП «Хорольська фабрика «Промінь»було обрано на посаду директора, згідно статуту підприємства, строком на 5 років.

Загальними зборами співвласників КП «Хорольська фабрика «Промінь», протокол №2 від 27.07.1994 року було затверджено статут Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь». Вказаний статут юридичної особи було зареєстровано Виконавчим комітетом Хорольської районної ради народних депутатів рішенням №100 від 18.10.1994 року.

Судом встановлено, що основним документом, яким керується юридична особа -КП «Хорольська фабрика «Промінь»є його статут та закони України, і до виниклих між сторонами спірних правовідносин, суд буде застосовувати положення Сатуту Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь».

Відповідно до Статуту колективного підприємства пункту 4.4 Співвласником майна підприємства є кожний член організації орендарів -товариства покупців та фізичні особи, прийняті до згаданої організації створеного трудовим колективом, що прийняли участь у викупі підприємства.

Судом встановлено та сторонами не оспорюєтться, що ОСОБА_1, є співвласником Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь»та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, розмір його внеску до статутного фонду КП «Хорольська фабрика «Промінь»становить 3933,34 грн., що від загального розміру статутного фонду складає 65%.

Відповідно до Статуту колективного підприємства пункт 4.7 співвласнику -працівнику, який припинив трудові відносини з підприємством виплачується вартість вкладу.

Пункт 4.8 Статуту КП вказує, що мають право залишатися співвласниками при припиненні трудових відносин з підприємством: особи у разі виходу на пенсію по старості або інвалідності.

Пункт 4.9 Статут юридичної особи вказує, що за письмовою згодою співвласника, йому може бути виплачена його вартість вкладу, що склалася на день звільнення.

Відповідно до змін внесених до Статуту КП «Хорольська фабрика «Промінь», які затверджені зборами співвласників протоколом №1 від 26.02.2002 року і зареєстровані Виконавчим комітетом Хорольської міської ради рішенням №146 від 28.03.2002 року та які є невід'ємною частиною Статуту, /пункт. 4.9/ вказано, що за бажанням співвласників -пенсіонер має право розпорядитись своїм паєм, тобто продати його підприємству чи іншій особі, залишившись пенсіонером підприємства діючого чи створеного. Пункт 8.3. «Права та обов'язки»вказує, що співвласник підприємства має право подати заяву про вихід із співвласників колективу, самостійно розпоряджатись своїм паєм, тобто передати співвласникові підприємства чи іншій особі з дозволу Ради підприємства.

В судовому засіданні особи, що беруть участь у справі не надали суду доказів надання письмової згоди 13 осіб на виплату вартості їх вкладу та доказів подання співвласниками /учасниками/ колективного підприємства КП «Хорольська фабрика «Промінь»заяв про вихід із співвласників колективу підприємства.

Пункт 4.10 Статуту вказує, що частка власності ви бувшого співвласника /при її наявності/ по рішенню Ради підприємства продається члену колективу, що є власником, або при відсутності такого, розподіляється серед співвласників на кінець звітного періоду /кварталу, року/.

Пункт 4.11. Статуту визначає, що співвласником має право стати працівник підприємства, який відпрацював не менше 5 років та виявив бажання у письмовій формі купити вільну частку власності. Рішення затверджується загальними зборами співвласників.

Відповідно до змін до статуту КП «Хорольська фабрика «Промінь»п. 4.11… Рішення затверджується загальними зборами співвласників.

В судовому засіданні не було підтверджено те, що особи співвласники які були включені до нового списку власників - засновників КП «Хорольська фабрика «Промінь»від 11.01.2012 року працювали та працюють на даному підприємстві і чи взагалі вони є членами трудового колективу.

02.03.2012 року судом було зроблено офіційний запит стосовно, осіб, які приймали участь та були присутні на загальних зборах КП «Хорольська фабрика «Промінь»від 11.01.2012 року із зазначенням їх статусу та надати відповідні та належні докази, які підтверджують їх статус.

На час розгляду справи судом, інформації від відповідача КП Хорольська фабрика «Промінь», не було отримано. Тобто відповідач не підтвердив і не спростував наявність або відсутність на загальних зборах КП Хорольсмька фабрика «Промінь»осіб /всього 27 чоловік/ із зазначенням їхнього статусу на зборах.

Пункти 7.1.-7.3 Статуту юридичної особи КП «Хорольська фабрика «Промінь»визначають, що управління підприємством здійснюється на основі принципів самоврядування, участі кожного співвласника у вирішенні питань роботи підприємства.

Вищим органом управління є загальні збори співвласників підприємства. На загальних зборах відкритим або таємним голосуванням обирається Рада підприємства, ревізійна комісія і голова Ради /директор підприємства/ строком на 5 років.

Загальні збори проводяться не рідше 2 разів на рік. Рішення зборів приймається простою більшістю голосів відкритим або таємним голосуванням і оформляється протоколом. Загальні збори правомочні приймати рішення, якщо на них присутні не менше як 2/3 співвласників підприємства.

Згідно змін до статуту КП «Хорольська фабрика «Промінь»п.7.3 вказує, що загальні збори проводяться раз на рік.

Відповідно до прав та обов'язків членів КП, співвласник підприємства має право брати участь управлінні справами підприємства.

Цих положень Статуту не було дотримано при проведенні зборів трудового колективу, працюючих співвласників /власників/, засновників КП «Хорольська фабрика «Промінь»11.01.2012 року.

Заслуговує на увагу позиція позивача та його представника стосовно обов'язкової участі у зборах як позивача та третіх осіб, позаяк вони є членами /співвласниками/ підприємства на момент проведення загальних зборів, тому мали брати у них участь.

Сама по собі не присутність на зборах від 11.01.2012 року позивача, який із його пояснень не був присутній на зборах та не брав участі в голосуванні та третіх осіб, які також не були присутні на зборах і не брали участь у голосуванні, тобто в управлінні підприємства КП «Хорольська фабрика «Промінь», та їх виступ на них, призвело до породження правових наслідків для позивача та третіх осіб, і разом з тим є підставою для визнання зборів незаконними.

Вищим органом управління колективного підприємства відповідно до Статуту колективного підприємства є загальні збори, які правомочні за умови присутності більше 2/3 співвласників підприємства.

Як встановлено судом та вбачається із протоколу загальних зборів від 11.01.2012 року /а.с.12-15/ позивач ОСОБА_1, як співвласник юридичної особи та треті особи на час проведення загальних зборів колективного підприємства "Хорольська фабрика «Промінь»11.01.2012 року не брали у них участі.

Вказаних обставин сторони не заперечують.

Суд також бере до уваги, як підставу визнання вказаних загальних зборів недійсними присутність на них осіб, які за статутом КП не були співвласниками підприємства, тобто не працювали або працюють на підприємстві до проведення спірних зборів. І відповідно не мали правових підстав приймати участь в проведенні оспорюваних загальних зборів.

Тому посилання позивача ОСОБА_1 та його представника в судовому засіданні на те, що без відома дійсних членів /співвласників/ колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь»були проведенні вказані загальні збори підприємства суперечить вимогам Статуту та діючому законодавству.

Аналізуючи положення Статуту колективного підприємства "Хорольська фабрика «Промінь», затвердженого загальними зборами підприємства та зареєстровано у виконавчому комітеті Хорольської міської ради, відповідно до пункту 4.4. Співвласником майна підприємства є кожний член організації орендарів -товариства покупців та фізичні особи, прийняті до згаданої організації створеного трудовим колективом, що прийняли участь у викупі підприємства; та Пункт 4.9 Статут юридичної особи вказує, що за письмовою згодою співвласника, йому може бути виплачена його вартість вкладу, що склалася на день звільнення, із змінами Статуту, /пункт. 4.9/ вказано, що за бажанням співвласників -пенсіонер має право розпорядитись своїм паєм, тобто продати його підприємству чи іншій особі, залишившись пенсіонером підприємства діючого чи створеного.

Статут колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь»не передбачав випадків, коли членство в підприємстві не зберігається за його членами, в тому числі пенсіонерів.

Відповідно до статуту та Закону України «Про підприємства в Україні», який діяв на час правовідносин лише член підприємства має право брати участь в управлінні підприємством, а відповідно до Статуту колективного підприємства пункт 4.7 співвласнику - працівнику, який припинив трудові відносини з підприємством виплачується вартість вкладу, хоча мається застереження /пункт 4.4/, що мають право залишатися співвласниками при припиненні трудових відносин з підприємством: особи у разі виходу на пенсію по старості або інвалідності. Пункт 4.9 вказує на те, що за письмовою згодою співвласника, йому може бути виплачена його вартість вкладу, що склалася на день звільнення.

Позивач ОСОБА_1 та треті особи на час проведення оскаржуваних загальних зборів фактично та юридично були членами трудового колективу цього колективного підприємства, а тому є правові підстави для задоволення позовних вимог.

Наведене свідчить про те, що Статут підприємства передбачає саме припинення трудових відносин з Підприємством і лише з підстав, передбачених законодавством (в даному випадку КЗпП ), а не виключення із числа співвласників.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, те що, особливістю колективного підприємства є те, що власниками його майна можуть бути тільки члени організації орендарів -товариства та фізичні особи, об"єднані поняттям „трудовий колектив підприємства", що прийняли участь у викупі підприємства.

Отже, фізичні особи повинні безпосередньо працювати на даному підприємстві. Із змісту ч.4 ст.23 Закону України „Про власність" випливає, що виплата вартості вкладу працівникові колективного підприємства пов"язується лише із припиненням трудових відносин з цим підприємством, а не виключення із числа співвласників.

Суд вважає право позивача ОСОБА_1 та інших засновників /учасників/ при проведенні загальних зборів трудового колективу 11.01.2012 року порушеним, тому є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На думку суду, протокол загальних зборів трудового колективу, працюючих співвласників /власників/ засновників КП «Хорольська фабрика «Промінь»від 11.02.2012 року, спрямований на набуття, зміну, припинення прав і обов'язків усіх співвласників КП і є правочином.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною, правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою, Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Так на момент розгляду справи судом, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців /а.с.16-19/ та інформації наданої Державним реєстратором Хорольської РДА /а.с.33-36/ 18.01.2012 року ОСОБА_6 призначено керівником /директором/ КП «Хорольської фабрики «Промінь». Стосовно відомостей про зміну складу засновників юридичної особи гр. ОСОБА_6 роз'яснено, що надані документи не відповідають вимогам п.3 ст. 29 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Тобто протокол загальних зборів трудового колективу, працюючих співвласників /власників/ засновників КП «Хорольська фабрика «Промінь»від 11.01.2012 року виконаний частково.

У відповідності ст. 358, 361 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності

Відповідно до ч.2 ст.321 Цивільного кодексу України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно зі ч.3 ст. 62, ст. 65 ГК України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Оцінюючи зібрані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що протокол від 11 січня 2012 року загальних зборів трудового колективу, працюючих співвласників /власників/ засновників КП «Хорольська фабрика «Промінь»суперечить статуту Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь», а тому прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, аналізуючи пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, суд встановив незаконність проведених 11.01.2012 року загальних зборів трудового колективу, працюючих співвласників /власників/ засновників КП «Хорольська фабрика «Промінь»від 11.02.2012 року, які оформлені протоколом від 11.01.2012 року, оскільки:

- загальні збори проведені в невизначений день, а в день визначений одноосібно ОСОБА_6, без повідомлення дійсних співвласників /учасників/ юридичної особи КП;

- протокол загальних зборів КП «Хорольська фабрика «Промінь»від 11.01.2012 року містить у собі неправдиву інформацію щодо кількості присутніх на зборах працівників;

- загальні збори від 11.01.2012 року були неповноважними приймати рішення через відсутність на даних зборах необхідної кількості учасників, що визначена статутом;

- особи присутні на загальних зборах 11.01.2012 року були неповноважні ухвалювати жодного з рішень вказаних у протоколі загальних зборів КП „Хорольська фабрика «Промінь»від 11.01.2012 року.

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено порушення вимог закону та статуту при скликанні вищого органу управління КП „Хорольська фабрика «Промінь», відсутність формування порядку денного, визначення часу та дати проведення загальних зборів, а також виявлено порушення при прийнятті загальними зборами рішень. Оскільки такі порушення є істотними і є порушенням прав позивача на управління, рішення загальних зборів КП „Хорольська фабрика «Промінь»оформлене протоколом б/н від 11 січня 2012 року, слід визнати недійсними в цілому.

На виконання вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідач не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень, зокрема, не навів доказів на підтвердження того, що рішення зборів було прийняте у відповідності до статуту та чинного законодавства та за участю повноважних, працюючих співвласників/ власників/ засновників КП «Хорольська фабрика «Промінь».

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру відомості про державну реєстрацію особи на підставі рішення суду.

Відповідно до приписів статті 88 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, суд вважає за необхідне стягнути з КП «Хорольська фабрика «Промінь» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплати судового збору грошові кошти в сумі 214,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.10,60, 61, 209, 212, 213, 214, 215, 217, 218 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст.ст.15,16,80,87,88,98 Цивільного кодексу України, ст.ст. 62,63,65 Господарського кодексу України, ст. 41 Конституції України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь»; за участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання загальних зборів співвласників недійсним, задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь»/юридична адреса: 37800, Полтавська область, м. Хорол, вулиця Кременчуцька 19/, оформленого протоколом від 11 січня 2012 року.

Стягнути з Колективного підприємства «Хорольська фабрика «Промінь»(м. Хорол, вул. Кременчуцька, 19, код ЄДРПОУ 02971392) на користь ОСОБА_1 214,60 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі до Хорольського районного суду в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, що брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: