Рішення

від 16.01.2013 по справі 5006/37/159/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.13 р. Справа № 5006/37/159/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСИ», м. Донецьк, ідентифікаційний код 20358287

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод підіймально-транспортного обладнання», м. Донецьк, ідентифікаційний код 37087129

про: стягнення за договором оренди №37/12 від 01.08.2012р. заборгованості з орендної плати у розмірі 11740 грн. та з експлуатаційних послуг у розмірі 1078,11 грн., пені у сумі 331,92 грн. та 100% річних у розмірі 2218,91 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Доненко Г.О. (за довіреністю від 14.01.2013р.);

від Відповідача - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 16.01.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСИ», м. Донецьк (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод підіймально-транспортного обладнання», м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення за договором оренди №37/12 від 01.08.2012р. заборгованості у розмірі 12818,11 грн., пені у сумі 331,92 грн. та 100% річних у розмірі 2218,91 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №37/12 від 01.08.2012р. зі сплати орендної плати та експлуатаційних послуг, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування передбачених умовами договору пені і 100% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №37/12 від 01.08.2012р., акт приймання-передачі, рахунки на оплату. лист від 19.10.2012р., лист-претензія від 19.10.2012р., правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.43-76).

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.а.с.45, 46), станом на 03.01.2013р., достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Згідно правової позиції, викладеної в п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., таке повідомлення вважається належним.

У судовому засіданні 16.01.2013р. представник Позивача підтримав заявлені вимоги, наполягаючи на вирішенні спору в цьому засіданні незважаючи на відсутність Відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень №37/12 (а.с.а.с.8-14), згідно п.п. 1.1., 1.3. та 3.2 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення у будівлі, розташованій за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 169, загальною площею 117,40 кв.м., виключно для розміщення офісу, строком дії до 31.10.2012р.

Положеннями п.5.1 договору сторонами визначено, що орендна плата за користування орендованим приміщенням за місяць оренди розраховується наступним чином:

Орендна плата = Площа приміщення х Орендну ставку, де:

- площа приміщення - площа орендованого приміщення відповідно до умов договору п.1.1.,

- орендна ставка за місяць складає 50 грн., у тому числі ПДВ (20%) = 8,33 грн., за один кв.м. орендованих приміщень на дату укладання договору. Всього сума орендної плати за місяць складає 5870 грн., у тому числі ПДВ (20%) = 978,33 грн.

Встановлену в п.5.1. орендну плату Орендар зобов'язаний сплачувати щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця (п.5.3.). Також Орендар здійснює компенсацію 100% комунальних та експлуатаційних витрат, понесених Орендодавцем (електроенергія, опалення, водозабезпечення, вивезення твердих побутових відходів та утримання об'єкту оренди та при будинкової території), які відповідно до п.п. 5.4, 5.5, 5.6, 5.7 договору сплачуються не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним на підставі виставлених Орендодавцем рахунків.

Пунктом 10.2 договору передбачена відповідальність Орендаря за порушення строків сплати орендної плати та інших платежів у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої НБУ за період нарахування штрафних санкцій, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 100% річних від суми заборгованості.

01.08.2012р. за актом приймання-передачі (а.с.а.с.15-18) Позивач передав Відповідачу об'єкт оренди.

В період орендних правовідносин Позивачем виписувалися Відповідачу рахунки на оплату послуг (а.с.а.с.19-22): за компенсацію комунальних послуг за вересень і жовтень 2012р. на загальну суму 1078,11грн. за оренду приміщення за вересень і жовтень 2012р. на загальну суму 11740грн., доказів вручення яких до матеріалів справи не надано. В свою чергу, на підтвердження фактичного надання Відповідачеві відповідних комунальних і експлуатаційних послуг Позивач надав: рахунок (акт виконаних робіт) №3284 від 06.09.2012р. (а.с.58) на суму 47,58грн. - за водопостачання і прийняття стоків у вересні 2012р. згідно договору №3284 від 01.01.2010р. (а.с.76); акти здачі-прийняття наданих послуг від 30.09.2012р. і 31.12.2012р. (а.с.а.с.59, 60) на загальну суму 259,18грн. - за вивезення ТБО у вересні і жовтні 2012р. згідно договору №В-00262 від 01.10.2011р. (а.с.а.с.61, 62); рахунки за електричну енергію за вересень і жовтень 2012р. з електропостачання, у тому числі, і за адресою місцезнаходження об'єкту оренди (а.с.а.с.63-66) - згідно договору №2630 від 21.09.2010р. (а.с.а.с.69-75); договір №375 від 01.08.2011р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкової території (а.с.а.с.67, 68).

Водночас, доказів фактичного понесення Позивачем витрат з оплати відповідних послуг та розрахунок їх частки, що підлягає компенсації Відповідачем згідно умов п.п.5.4.-5.7. договору до справи не надано.

В свою чергу, в перебігу орендних правовідносин Відповідач згідно представленої виписки з банківського рахунку (а.с.54) 20.09.2012р. перерахував Позивачеві на підставі виставленого рахунку 6477,58грн., які у відповідності до складеного Орендодавцем акту звірення розрахунків станом на 28.12.2012р. (а.с.47) у сумі 5870грн. зараховані в рахунок орендної плати за серпень 2012р., а в сумі 607,58грн. - в рахунок оплати та експлуатаційних послуг за серпень 2011р.

22.10.2012р. Позивач надіслав (а.с.25) Відповідачеві лист №121 від 19.10.2012р. (а.с.24), у якому вимагав сплатити наявну станом на 19.10.2012р. заборгованість з орендної плати за вересень і жовтень 2012р. в сумі 11740грн. та з компенсації комунальних та експлуатаційних витрат за вересень 2012р. в сумі 609,43грн. до 25.10.2012р. Згідно довідки кур'єрської служби (а.с.26) означений лист був отриманий Відповідачем 29.10.2012р.

У зв'язку із незадоволенням вказаних претензійних вимог Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, нарахувавши додатково на суму заборгованості пеню і 100% річних за період прострочення.

Відповідач своєї позиції до відома суду не довів та процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання акту звірення розрахунків (а.с.47), надісланого Позивачем на виконання вимог суду (а.с.а.с.49, 50). Як вбачається з наданої довідки №179 від 02.01.2013р. (а.с.51) за підписом директора і головного бухгалтера Позивача, заявлена до стягнення сума заборгованості після порушення провадження у справи не погашена.

Суд розглядає справу в контексті всіх позовних вимог, оскільки їх об'єднання цілком відповідає приписам ст.58 Господарського процесуального кодексу України - пов'язаність підставами виникнення та даними доказами (порушення грошових зобов'язань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді сплати пені та 100% річних.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з компенсації вартості спожитих комунальних і експлуатаційних послуг узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №37/12 від 01.08.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Водночас, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше 10 числа оплачуваного місяця - відповідно до умов п. 5.3 договору оренди №37/12 від 01.08.2012р., а також - з відшкодування понесених Орендодавцем витрат зі сплати вартості наданих комунальних та експлуатаційних послуг - на підставі виставленого рахунку згідно п.5.4, 5.5, 5.6, 5.7. договору - не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не надано належних у розмінні ст. 34 цього Кодексу доказів повного виконання грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за вересень і жовтень 2012р. у загальній сумі 11740 грн. або їх (грошових зобов'язань) припинення у інший передбачений діючим законодавством спосіб.

Вказані обставини дають суду підстави стверджувати про наявність порушення Відповідачем відповідних грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, та вважати самого Відповідача таким, що прострочив їх виконання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, а також 100% річних передбачених п.10.2 договору оренди №37/12 від 01.08.2012р, нараховані на заборгованість, за весь час її прострочення.

Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України визначає одним з наслідків, встановлених законом або договором, порушення зобов'язання сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 10.2. договору оренди №37/12 від 01.08.2012р. вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину про забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З урахуванням викладеного, суд перевіривши відповідність наданих Позивачем розрахунків (а.с.3) умовам договору і встановленим обставинам за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", дійшов висновку про можливість стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості з орендної плати в розмірі 11740грн. та нарахованих на неї пені в сумі 317,55грн. та 100% річних в сумі 2117,05грн.

Частковість задоволення вимог щодо стягнення нарахувань на суму заборгованості зумовлено недоліками у розрахунках Позивача, викликаними передчасним арифметичним спрощенням чисел та неналежного визначення кількості днів прострочення в межах вказаного періоду.

Відносно решти позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування вартості сплачених комунальних та експлуатаційних послуг в сумі 1078,11грн. і нарахованих на неї пені в розмірі 14,37грн. та 100% річних в сумі 96,06грн. позиція суду полягає такому:

Аналіз положень п.п.5.3. - 5.7. договору оренди, якими визначені умови здійснення відповідних платежів, дають суду підстави для однозначного висновку про те, що обов'язок Відповідача зі сплати відповідних коштів виникає за наявністю наступної сукупності умов:

- фактичне надання відповідних послуг третіми особами;

- фактична оплата таких послуг Орендодавцем - несення відповідних витрат;

- виставлення Орендодавцем рахунку на відшкодування вартості оплачених ним послуг.

Наразі, як вбачається із наявних матеріалів справи, Позивачем лише надано докази надання відповідних послуг їх постачальниками без визначення і розрахунку при цьому частки, що підлягає компенсації Відповідачем. В свою чергу, доказів понесення витрат Позивачем з сплати таких послуг, яків (витрати) і підлягають компенсації, так само, як і доказів виставлення (отримання Орендодавцем) відповідних рахунків, суду не представлено - отриманий Відповідачем 22.10.2012р. лист №121 від 19.10.2012р. не є рахунком та містить згадку лише відносно суми комунальних та експлуатаційних витрат за вересень 2012р.

Відсутність доказів наявності всіх визначених положеннями п.п.5-3 - 5.7. умов для виникнення обов'язку з компенсації стягуваних сум комунальних і експлуатаційних послуг за вересень і жовтень 2012р. зумовлює у світлі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України відмову у задоволенні відповідних позовних вимог через недоведеність наявності порушеного права на отримання таких коштів.

За відсутності доведеного факту заборгованості, яка за змістом ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України є підставою і базою нарахування заявлених 100% річних та пені, суд відмовляє і в вимогах про стягнення означених нарахувань.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Зайво сплачений залишок судового збору у розмірі 1680грн. згідно ст.47 Господарського процесуального кодексу України та п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню Позивачеві на підставі відповідної ухвали

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСИ», м. Донецьк (ідентифікаційний код 20358287) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод підіймально-транспортного обладнання», м. Донецьк (ідентифікаційний код 37087129) про стягнення за договором оренди №37/12 від 01.08.2012р. заборгованості з орендної плати у розмірі 11740 грн. та за експлуатаційні і комунальні послуги у розмірі 1078,11 грн., пені у сумі 331,92 грн. та 100% річних у розмірі 2218,91 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод підіймально-транспортного обладнання», м. Донецьк (ідентифікаційний код 37087129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСИ», м. Донецьк (ідентифікаційний код 20358287) заборгованість за договором оренди №37/12 від 01.08.2012р. з орендної плати у розмірі 11740грн., пеню у сумі 317,55грн. та 100% річних у розмірі 2117,05грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод підіймально-транспортного обладнання», м. Донецьк (ідентифікаційний код 37087129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСИ», м. Донецьк (ідентифікаційний код 20358287) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1387,07грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.01.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2013р.

Суддя Попков Д.О.