Рішення

від 15.01.2013 по справі 913/41/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.13 Справа № 913/41/13-г

провадження № 28пд/5014/41/13-г

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка», м. Луганськ

до відповідача Луганської міської ради, м. Луганськ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Держкомзему в м. Луганську Луганської області, м. Луганськ,

Виконавчий комітет Луганської міської ради, м. Луганськ

Реєстраційна служба Луганського міського управління юстиції Луганської області, м. Луганськ

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347

за участю представників сторін:

від позивача: Смуругова О.В., представник за довіреністю № 78 від 04.12.2012;

від відповідача: Шинкарьова О.А., довіреність № И01/03-31/1781/0/2-12 від 19.03.2012, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів;

від третьої особи (Виконавчого комітету Луганської міської ради): Шинкарьова О.А., довіреність № И01/03-31/1782/0/2-12 від 19.03.2012, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів;

від третьої особи (Управління Держкомзему в м. Луганську Луганської області): представник не прибув;

від третьої особи (Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області): представник не прибув

суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської міської ради про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього згідно Договору про внесення змін у договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998, зареєстрованого 11.02.1998 № 2347, від 23.07.2008 (зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м. Луганська 28.01.2009 за № 040940200012), відповідно до Договору про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, наступного змісту:

«Договір

про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347

місто Луганськ 2013 рік

ЛУГАНСЬКА МІСЬКА РАДА , діюча на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Цивільного кодексу України, місцезнаходженням якої є: м. Луганськ, вулиця Коцюбинського, будинок № 14, ід. код 26070794, іменована далі як Орендодавець, від імені якого з питань укладання договорів оренди землі та внесення змін до них на підставі відповідної довіреності діє начальник УПРАВЛІННЯ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ З ПИТАНЬ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ Жадан Ірина Леонтіївна, паспорт ЕК 908798 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 03.09.1998р., що проживає за адресою: місто Луганськ, вулиця Коцюбинського, будинок №27, квартира №183, з однієї сторони , та

з другої сторони - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Агротехніка», місцезнаходженням якого є : м. Луганськ, кв. 60 лєт Образованія СРСР, 3/17, ід. код товариства 25356212 , від імені якого діє директор товариства Єгорова Лариса Олексіївна, які діють на підставі Статуту товариства, іменоване далі як Орендар

разом надалі Орендодавець та Орендар, іменовані як Сторони, уклали цей договір про нижченаведене:

1. Сторони на підставі рішення Господарського суду Луганської області від ____ № ____ домовилися внести наступні зміни до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього згідно Договору про внесення змін у договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 року, зареєстрованого 11.02.1998 № 2347, від 23.07.2008 року (зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м. Луганська 28.01.2009 за № 040940200012) (далі - Договір):

1.1 . У пункті 1.2. Договору дату « 23.01.2013» змінити на дату « 23.01.2028».

2. Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України зміни, внесені згідно цього договору до Договору, набирають чинності з моменту набрання законної сили рішення Господарського суду Луганської області від ___ № ____.

3. День набрання законної сили рішення Господарського суду Луганської області від ___ № ____ вважається днем укладання цього договору.

4. Цей договір є невід'ємною частиною Договору.

5. Всі інші умови Договору залишаються незмінними.

6. Витрати, пов'язані із укладенням цього договору несе Орендар.

7. Цей договір укладено у 5 примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Орендодавець: Луганська міська рада

Орендар: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Агротехніка».

Позивач також просить зазначити у резолютивній частині рішення суду, а саме у відповідних положеннях спірного договору дату та номер рішення суду, прийнятого за результатами вирішення спору.

Підставою свого позову позивач зазначив незгоду відповідача внести запропоновані позивачем зміни до вказаного вище договору.

За клопотанням позивача ухвалою господарського суду Луганської області від 03.01.2013 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Луганської міської ради, Управління Держкомзему в м. Луганську Луганської області та Реєстраційну службу Луганського міського управління юстиції Луганської області та справу призначено до розгляду у судовому засіданні 15.01.2013.

Відповідач та третя особа (Виконавчий комітет Луганської міської ради) не погодилися з позовними вимогами, про що зазначили у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх доводів відповідач та третя особа посилаються на те, що, оскільки до виключної компетенції Луганської міської ради відноситься регулювання земельних відносин, вносити зміни до договору без прийняття відповідного рішення неможливо.

Треті особи - Управління Держкомзему в м. Луганську Луганської області та Реєстраційна служба Луганського міського управління юстиції Луганської області до судового засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суд, враховуючи думку присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу та те, що явка третіх осіб не визнавалась обов'язковою, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників вказаних третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в:

Згідно рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 23.01.1998 № 38/15, зі змінами, внесеними до нього згідно рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 21.03.2003 № 88/6 у позивача в оренді перебувають земельні ділянки площею 0,0242 га та 0,0200 га за адресою: м. Луганськ, вул. Шелкового.

Стосовно вказаних земельних ділянок з позивачем на підставі вказаного рішення укладений Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього згідно Договору про внесення змін у договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998, зареєстрованого 11.02.1998 № 2347, від 23.07.2008 (зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м. Луганська 28.01.2009 за № 040940200012).

Згідно пункту 2 рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 23.01.1998 № 38/15, зі змінами внесеними до нього, земельні ділянки, які є предметом вищевказаного договору, надані позивачу терміном на 15 років. Згідно пункту 1.2. вказаного договору земельні ділянки, які є його предметом, надані позивачу в оренду терміном до 23.01.2013.

Позивачем відповідачу була подана заява від 04.12.2012 № 77 (вхідн. № 991 від 04.12.2012), в якій позивач просив внести зміни до пункту 1.2 Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього, та про укладання Договору про внесення змін до вказаного договору, проект якого був доданий до зазначеної заяви.

Так, позивач пропонував у пункті 1.2. вказаного договору дату «23.01.2013» змінити на дату « 23.01.2028», тобто продовжити термін дії вказаного договору на 15 років.

На вказану заяву позивача відповідач відповів листом від 21.12.2012 № И01/03-13/7782/0/2-12, в якому позивачу було повідомлено, що задовольнити його прохання, викладені в заяві, не передбачається можливим, оскільки внесення вищевказаних змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього, є недоцільним.

Таким чином, позивачу було відмовлено у внесенні вищевказаних змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього, за згодою сторін та в укладанні Договору про внесення змін до вказаного договору.

Враховуючи зазначене, посилаючись на приписи Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та інших актів законодавства, позивач звернувся до суду з позовною заявою про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього.

При розгляді даного позову суд приймає до уваги наступні обставини.

Відповідно до пункту 1.2. Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього, строк дії договору спливає 22.01.2013.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до вказаного договору від 04.12.2012 № 77 (вхідний відповідача № 991 від 04.12.2012).

Таким чином, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача про внесення змін до вказаного договору у період його дії, а тому є правомірним поставлення питання позивачем саме про внесення змін до вказаного договору, а ні про його поновлення відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції вказаної норми, що викладена згідно Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, в тому числі, у випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що Договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього, не встановлено, що він може бути змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, а тому суд дійшов до висновку, що необхідно керуватися законом, яким встановлений випадок, коли можливе внесення змін до договору у судовому порядку.

Таким законом є Закон України «Про оренду землі».

Так, статтею 30 вказаного закону встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 35 вказаного закону також передбачено, що спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону України «Про оренду землі» земельні спори щодо внесення змін до договорів землекористування вирішуються судом, при цьому внесення змін до договору оренди землі у судовому порядку здійснюється у разі, коли сторони договору оренди землі не досягли згоди щодо зміни умов договору за взаємною згодою сторін.

Судом встановлено, що відповідно до вказаних норм законодавства позивачем була подана відповідачу вищезазначена заява про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього; клопотання, викладені в цій заяві щодо продовження терміну дії вказаного договору терміном на 15 років, не були задоволенні відповідачем, про що свідчить лист від 21.12.2012 № И01/03-13/7782/0/2-12, в якому позивачу було повідомлено, що задовольнити його прохання, викладене в заяві, не передбачається можливим, оскільки внесення вищевказаних змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього, є недоцільним.

Таким чином, позивач та відповідач не досягли згоди щодо внесення вищезазначених змін до вказаного договору, за згодою сторін, а тому у позивача виникло право на звернення до суду відповідно до приписів вищевказаних норм законодавства.

Судом з'ясовано, що договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347 був укладений виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів, а договір про внесення змін у вказаний договір від 23.07.2008 (зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м. Луганська 28.01.2009 за № 040940200012), був укладений Луганською міською радою.

Відповідачем у позові позивача є Луганська міська рада.

Враховуючи вказане, суд зазначає наступне.

Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347 був укладений у період дії Земельного кодексу України від 1990 року, який втратив чинність з набранням чинності діючого на теперішній час Земельного кодексу України від 2001 року.

У статті 3 Земельного кодексу України від 18.12.1990, в редакції, яка діяла станом на момент укладання вказаного договору, було передбачено, що розпорядження землею здійснюють ради народних депутатів, в тому числі міські, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування (в тому числі в оренду, з урахуванням положень статті 8 вказаного кодексу). Вказаною нормою також було передбачено, що місцеві ради народних депутатів можуть передавати виконавчим органам місцевого самоврядування, до яких на момент укладання вказаного договору відносився виконавчий комітет Луганської міської ради народних депутатів, повноваження щодо передачі та надання земель.

З набранням чинності Земельного кодексу України від 25.10.2001, яким Земельний кодекс України від 18.12.1990 був визнаний таким, що втратив чинність, міські ради були позбавлені права передавати свої повноваження щодо передачі та надання земель, в тому числі в оренду, своїм виконавчим органам, а виконавчі органи міських рад здійснювати повноваження щодо передачі та наданню земель, в тому числі в оренду.

Так, відповідно до пункту 12 розділу Х Земельного кодексу України від 25.10.2001, у редакціях цієї норми, які діяли на момент набрання чинності вказаного кодексу та у період розгляду вищевказаної заяви позивача про внесення змін до вищезазначеного договору (тобто з моменту надання позивачем заяви від 04.12.2012 № 77 (вхідний відповідача № 991 від 04.12.2012) до моменту надання позивачу відмови у внесенні змін до вищевказаного договору згідно листа від 21.12.2012 № И01/03-13/7782/0/2-12), саме міські ради до розмежування земель державної та комунальної власності були уповноважені здійснювати повноваження щодо розпорядження такими землями, як ті, що є предметом Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, а отже вирішувати питання щодо внесення змін до договорів оренди землі.

У вказаній нормі, до набрання чинності Закону України N 5245-VI від 06.09.2012, який набув чинності з 01.01.2013, було передбачено наступне.

До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (абз. 1 вказаної норми).

Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації (абз. 2 вказаної норми).

До розмежування земель державної та комунальної власності Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим здійснює розпорядження землями за межами населених пунктів відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Надання та зміна цільового призначення земель водного фонду, історико-культурного, лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) здійснюється за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим (абз. 3 вказаної норми).

Відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз. 4 вказаної норми).

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що до виключної компетенції міських рад , належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України саме міські ради: відповідач, є суб'єктом, який, як орендодавець земельних ділянок, які є предметом Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього, зі свого боку, у період розгляду вищевказаної заяви позивача про внесення змін до вищезазначеного договору (тобто з моменту надання позивачем заяви від 04.12.2012 № 77 (вхідний відповідача № 991 від 04.12.2012) до моменту надання позивачу відмови у внесенні змін до вищевказаного договору згідно листа від 21.12.2012 № И01/03-13/7782/0/2-12) законом уповноважений вирішувати питання про внесення змін до вказаного договору за згодою сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Луганська міська рада правомірно зазначена позивачем в якості відповідача у його позові.

Крім того, з 01.01.2013 набув чинності Закон України N 5245-VI від 06.09.2012, яким вищевказаний пункт 12 розділу Х Земельного кодексу України був виключений із Земельного кодексу України.

Отже, відповідно до пункту 7 розділу II вказаного закону з дня набрання чинності зазначеного закону землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до пункту 3 розділу II вказаного закону з дня набрання чинності вказаним законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Відповідно до пункту у розділу II вказаного закону з дня набрання чинності вказаним законом у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Таким чином, відповідно до вказаного закону Луганська міська рада, яка є відповідачем у даній справі, є власником земельних ділянок, які є предметом Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього, а отже саме вона, а не виконавчий комітет Луганської міської ради, уповноважена вирішувати питання щодо внесення змін до договорів щодо користування земельними ділянками за згодою сторін.

Як судом було зазначено вище, договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347 був укладений у період дії Земельного кодексу України від 1990 року, який втратив чинність з набранням чинності діючого на теперішній час Земельного кодексу України від 2001 року.

Статтею 8 Земельного кодексу України від 1990 року було передбачено, що земля може надаватися в оренду в короткострокове користування - до трьох років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове - до п'ятдесяти років.

Вказаний договір був укладений 11.02.1998 терміном до 23.01.2013, отже майже на 15 років.

Таким чином, виходячи із вказаної норми Земельного кодексу України від 1990 року та умов вказаного договору, яким була передбачена довгострокова оренда, загальний термін якої відповідно до вказаного кодексу міг складати до 50 років.

Частиною 4 статті 93 Земельного кодексу України, в редакції яка діє на теперішній час, передбачено, що оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Отже, редакціями норм Земельного кодексу України станом на час укладання спірного договору і на теперішній час передбачена довгострокова оренда однаковим терміном, а саме терміном до 50 років.

Таким чином, позивач правомірно порушив клопотання про внесення змін до вказаного договору щодо продовження його терміну дії строком до 23.01.2028, отже майже на 15 років, оскільки загальний термін зазначеного договору буде складати майже 30 років і він не буде перевищувати термін довгострокової оренди - до 50 років.

Також суд приймає до уваги наступне.

Пунктом 3 розділу Х Земельного кодексу України від 25.10.2001, передбачено, що у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію вказаного кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям вказаного кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим кодексом.

Оскільки земельні ділянки, які є предметом Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, надані в оренду позивачу до введення в дію Земельного кодексу України від 25.10.2001, органом, (а саме виконавчим комітетом), повноваження якого з надання земельних ділянок з прийняттям вказаного кодексу змінені, то відповідно до вказаної норми, в якій закріплено право позивача на продовження строку оренди, позивач правомірно поставив перед відповідачем питання про продовження строку оренди земельних ділянок, які є предметом вказаного договору, отже про продовження терміну його дії.

Судом з'ясовано, що відповідно до вищевказаних норм законодавства позивачем була подана заява відповідачу про внесення змін до вищевказаного договору щодо продовження терміну його дії, яка не була задоволена відповідачем.

Ні Цивільний кодекс Україні, ні Земельний кодекс України, ні Закон України «Про оренду землі» не передбачають, в яких випадках одна сторона за договором оренди землі може відмовити іншій стороні за договором у внесенні змін до нього щодо продовження терміну його дії за згодою сторін.

В зв'язку з цим суд зазначає про наступне.

В якості підстави для відмови у внесенні вищевказаних змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього, у листі відповідача від 21.12.2012 № И01/03-13/7782/0/2-12 було зазначено лише про недоцільність внесення змін до вказаного договору.

Така відмова у внесенні змін до договору по строку його дії чинним законодавством не передбачена.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування, до яких відноситься відповідач, та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із положень вказаної норми, відмова відповідача у внесенні змін до вищевказаного договору повинна була бути аргументованою та ґрунтуватися на нормах чинних законів України.

Але у листі відповідача від 21.12.2012 № И01/03-13/7782/0/2-12 відсутнє посилання на будь-які норми законодавства, відповідно до яких була б обґрунтована недоцільність або неможливість внесення змін до вищевказаного договору щодо продовження терміну його дії.

Також судом приймаються до уваги наступні обставини.

Статтею 42 Конституції України передбачено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Статтею 6 Господарського кодексу України передбачено, що загальними принципами господарювання в Україні є, в тому числі, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Статтею 19 вказаного кодексу передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Статтею 43 вказаного кодексу передбачено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів (до яких відносяться і земельні ресурси), використання яких не обмежено законом.

Згідно статті 79 Господарського кодексу України господарські товариства, отже позивач, може здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За Договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, земельні ділянки, які є його предметом , надані позивачу для здійснення підприємницької діяльності, а саме для організації міні-ринку.

За ствердженням позивача, які не були спростовані представником відповідача, позивач належним чином виконує умови Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347 і що основним видом підприємницької діяльності позивача є його діяльність, яка ведеться ним на земельних ділянках, що є предметом вищевказаного договору.

Враховуючи зазначене, суд погоджується із доводами позивача стосовно того, що у разі не продовження терміну дії вищевказаного договору, підприємницька діяльність позивача може стати збитковою або припинитися взагалі, отже відмова відповідача продовжити дію вищевказаного договору є обмеженням підприємницької діяльності позивача, що є порушенням вищевказаних норм законодавства.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із положень вищевказаних норм законодавства, суд дійшов до висновку, що відмова відповідача, який має статус органу місцевого самоврядування, який повинен діяти відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, у внесенні змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, щодо продовження терміну його дії за згодою сторін, повинна була бути аргументованою та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства.

Враховуючи зазначене та виходячи із змісту листа від 21.12.2012 № И01/03-13/7782/0/2-12, судом встановлено, що оформлена листом відмова відповідача у внесенні вищевказаних змін до зазначеного договору не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Таким чином, відповідач необґрунтовано та незаконно відмовив позивачу у внесенні змін до вищевказаного договору за згодою сторін щодо продовження терміну його дії, чим порушив права позивача на здійснення підприємницької діяльності на земельних ділянках, які є предметом Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347 та права позивача на продовження вказаного договору та на користування вказаними земельними ділянками згідно закону.

Позивачем у судовому засіданні було пояснено, що за наданими йому роз'ясненнями представників Центру адміністративних послуг у м. Луганську клопотання про внесення змін до договорів землекористування юридичних осіб повинні бути викладені у заяві, яка повинна бути подана та оформлена відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», що відповідачем не було спростовано.

З наведеного випливає, що, оскільки відповідач вважає, що клопотання про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347 повинно оформлюватися відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», то своє рішення про внесення змін до вказаного договору, на підставі якого укладається договір про внесення змін до зазначеного договору за згодою сторін, він відносить до документів дозвільного характеру.

Подана позивачем заява від 04.12.2012 № 77 (вхідн. № 991 від 04.12.2012) відповідає формі заяви, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру».

Із змісту вказаної постанови слідує, що вона була прийнята відповідно до статті 7 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Статтею 4 вказаного закону визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

У пункті 114 додатку до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» передбачено, що до документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності відносяться рішення про передачу в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності.

На підставі вказаного рішення оформлюється правовстановлюючий документ на землю, а саме договір оренди землі.

Вказаним законом наведений перелік документів дозвільного характеру, до яких відповідно до законодавства продовж термінів їх дії можуть вноситися зміни, які (або рішення про внесення яких) окремо не зазначені у вказаному законі, як документи дозвільного характеру.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача про те, що оскільки відповідач при розгляді питання про внесення змін до будь-якого договору землекористування, у разі надання згоди на внесення змін до такого договору, вирішує його шляхом внесення змін до свого рішення про надання (передачу) земельної ділянки (в тому числі в оренду), яке відповідно до вказаного закону є документом дозвільного характеру, то і рішення про внесення змін до вказаного рішення є також документом дозвільного характеру.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що відповідач питання про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347 повинен був розглядати за правилами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Отже, відповідач повинен дотримуватися вимог вказаного закону, яким передбачене наступне.

Статтею 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», передбачено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються вичерпний перелік підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Статтею 4-1 вказаного закону передбачено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

У вказаній нормі також передбачено, що законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру, відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Судом встановлено, що відповідач у своєму листі від 21.12.2012 № И01/03-13/7782/0/2-12 не навів жодної підстави для відмови у внесенні змін до вищевказаного договору згідно зазначеної норми, у зв'язку з чим відмова відповідача у внесенні змін до вищевказаного договору є необґрунтованою та незаконною.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до відповідача Луганської міської ради про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами до нього, задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього згідно Договору про внесення змін у договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998, зареєстрованого 11.02.1998 № 2347, від 23.07.2008 (зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м. Луганська 28.01.2009 за № 040940200012) згідно наступного Договору:

«Договір

про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347

місто Луганськ 2013 рік

ЛУГАНСЬКА МІСЬКА РАДА , діюча на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Цивільного кодексу України, місцезнаходженням якої є: м. Луганськ, вулиця Коцюбинського, будинок № 14, ід. код 26070794, іменована далі як Орендодавець, від імені якого з питань укладання договорів оренди землі та внесення змін до них на підставі відповідної довіреності діє начальник УПРАВЛІННЯ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ З ПИТАНЬ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ Жадан Ірина Леонтіївна, паспорт ЕК 908798 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 03.09.1998р., що проживає за адресою: місто Луганськ, вулиця Коцюбинського, будинок №27, квартира №183, з однієї сторони , та

з другої сторони - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «Агротехніка», місцезнаходженням якого є : м. Луганськ, кв. 60 лєт Образованія СРСР, 3/17, ід. код товариства 25356212 , від імені якого діє директор товариства Єгорова Лариса Олексіївна, які діють на підставі Статуту товариства, іменоване далі як Орендар

разом надалі Орендодавець та Орендар, іменовані як Сторони, уклали цей договір про нижченаведене:

1. Сторони на підставі рішення Господарського суду Луганської області від 15.01.2013 № 913/41/13-г домовилися внести наступні зміни до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього згідно Договору про внесення змін у договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 року, зареєстрованого 11.02.1998 № 2347, від 23.07.2008 року (зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м. Луганська 28.01.2009 за № 040940200012) (далі - Договір):

1.1 . У пункті 1.2. Договору дату « 23.01.2013» змінити на дату « 23.01.2028».

2. Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України зміни, внесені згідно цього договору до Договору, набирають чинності з моменту набрання законної сили рішення Господарського суду Луганської області від 15.01.2013 № 913/41/13-г.

3. День набрання законної сили рішення Господарського суду Луганської області від 15.01.2013 № 913/41/13-г вважається днем укладання цього договору.

4. Цей договір є невід'ємною частиною Договору.

5. Всі інші умови Договору залишаються незмінними.

6. Витрати, пов'язані із укладенням цього договору несе Орендар.

7. Цей договір укладено у 5 примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Орендодавець: Луганська міська рада

Орендар: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «Агротехніка».

3. Управлінню Держкомзему в м. Луганську Луганської області, Реєстраційній службі Луганського міського управління юстиції Луганської області здійснити відповідні заходи у зв'язку із внесенням вищевказаних змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього згідно.

4 . Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України вищевказані зміни до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.02.1998 № 2347, зі змінами внесеними до нього , набирають чинності з моменту набрання законної сили цього рішення господарського суду Луганської області.

5. Стягнути з Луганської міської ради , м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б.14, ідентифікаційний код 26070794, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехніка" , м. Луганськ, кв. 60 лєт Образованія СРСР, 3/17, ідентифікаційний код 25356212, судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.01.2013.

Суддя І.В. Семендяєва