Рішення

від 08.01.2013 по справі 5020-1254/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2013 року справа № 5020-1254/2012 За позовом приватного підприємства "С.О.Б.Р"

(99028, м. Севастополь, вул. П. Дибенко, 2, кв. 52)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-сеть"

(99038, м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 38/12)

про стягнення заборгованості у розмірі 17 416,64 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача - Старкова Л.В., довіреність б/н від 01.08.2012

представник відповідача -не з'явився

Суть спору:

Приватне підприємство "С.О.Б.Р" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-сеть" про стягнення заборгованості за договором на охорону об'єкта від 02.04.2012 у розмірі 22333,00 грн, з яких: 12 100,00 грн - сума основного боргу, 10 233,00 грн - неустойка.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати послуг, отриманих за договором на охорону об'єкта від 02.04.2012.

Ухвалою суду від 09.11.2012 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

24.12.2012 представник позивача зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 17 416,64 грн, з яких: 9 338,00 грн - сума основного боргу, 8078, 64 грн - неустойка.

Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 08.01.2012 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою його місцезнаходження, - пр. Жовтневої Революції 38/12, м. Севастополь, 99038, яка відповідає відомостям, що містяться у витягу з веб-сайту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштовий конверт разом з повідомленням був повернутий до господарського суду міста Севастополя з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Правом наданим статтею 69 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до роз'яснень пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 вищезазначеної постанови).

Враховуючи вищевикладені роз'яснення, суд вважає, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаір-сеть " про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку та його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2012 між приватним підприємством "С.О.Б.Р" (далі - ПП «С.О.Б.Р», виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаір-сет " (далі - ТОВ "Альтаір-сеть", замовник) укладено договір на охорону об'єкта (далі -Договір), предметом якого, відповідно до розділу 1, є надання та виконання робіт з охорони об'єкта замовника озброєними охоронцями виконавця (а.с. 21-23).

Пунктами 1.3, 1.4 Договору сторони визначили термін дії договору. Договір вступає в силу з 03.04.2012 та діє до 31.12.2012. У разі якщо кожна із сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання подальшого продовження співпраці, договір вважається продовженим на один рік на тих же умовах.

З розділу 1 Договору слідує, що охороні підлягає будівельний майданчик з розташованими на ньому об'єктами: споруджуваними багатоквартирними житловими будинками, розташованими за адресою: вул. Паркова, 14, 14-Д, 14-Б, будівельними матеріалами, обладнанням, спеціальними засобами, іншими матеріальними цінностями, що належать ТОВ "Альтаір-сеть" і підрядникам. Майно передається замовником під охорону виконавцю, факт передачі фіксується в спеціальному журналі і скріплюється підписами уповноважених осіб. Охорона виставляється в кількості двох осіб, для несення чергування при наступній розстановці:

- 1 пост - добовий;

- 2 пост - нічний з 19-00 до 07-00 (п. 1.2 Договору).

Розділом другим Договору сторони визначили власні права та обов'язки.

За надані послуги та виконані роботи по охороні замовник щомісячно, згідно акту наданих послуг, виплачує виконавцю суму в національній валюті України із розрахунку 14 500,00 грн у тому числі ПДВ, в місяць. Оплата проводиться за фактично отпрацьований час. ПП «С.О.Б.Р» є платником ПДВ (п. 3.1. Договору).

Оплата проводиться за надані послуги виконавцю не пізніше 5-го числа наступного місяця. За несвоєчасну оплату послуг або необґрунтовану відмову від їх оплати, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Сплачені штрафні санкції не звільняють замовника від уплати основної суми (п. 3.2 Договору).

У порушення умов договору, свої зобов'язання до теперішнього часу ТОВ «Альтаір-сеть» не виконало, не оплатило у повному обсязі отримані у травні 2012 року послуги, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 17 416,64 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом першим частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дані правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання договору на охорону об'єкту, предметом якого є надання послуг та виконання робіт, таким чином, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини якого регулюються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно із статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у травні 2012 року позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 10 838,00 грн, а відповідач отримав ці послуги, що підтверджується актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000101 від 21.05.2012, який підписаний та скріплений печатками представниками обох сторін (а.с.45).

Як вбачається з прибуткового касового ордеру № 70 від 19.09.2012, відповідачем отримані послуги з охорони за травень 2012 року були оплачені ним частково на суму 1500,00 грн (а.с. 25).

Доказів оплати відповідачем вартості отриманих послуг в повному обсязі ТОВ "Альтаір-сеть" суду не надано, у зв`язку з чим, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 9338,00 грн (10 838,00 грн - 1500,00 грн) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 8 078,64 грн за весь час прострочення.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України ).

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 3.2 Договору, за несвоєчасну оплату послуг або необґрунтовану відмову від їх оплати, замовних сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Сплачені штрафні санкції не звільняють замовника від уплати основної суми.

Відповідно до пункту 2 Інформаційного листу Вищого господарського суду України № 01-06/249 від 15.03.2011 застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови ВСУ від 06.12.2010 N 42/563; від 20.12.2010 N 06/113-38).

Судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 3-4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши надані позивачем розрахунок, суд не погоджується з ним, та вважає що відповідно до вимог чинного законодавства пеня повинна бути нарахована наступним чином:

пеня = сума боргу х подвійну облікову ставку НБУ : 366 днів х кількість днів прострочення;

Розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає 661,57 грн, з яких:

- за період з 06.06.22012 по 18.09.2012

466,39 грн (10 838,00 грн х подвійну облікову ставку НБУ (15%):366 днів х 105 день);

- за період з 19.09.2012 по 08.11.2012

195,18 грн (9338,00 грн х подвійну облікову ставку НБУ (15%):366 днів х 51день).

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 661,57 грн.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги приватного підприємства "С.О.Б.Р" підлягають частковому задоволенню, з товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-сеть" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 9 999,57 грн, з яких: 9 338,00 грн - сума основного боргу, 661,57 грн -пеня.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 924,08 грн (1 609,50 грн х 9 999,57 грн / 17 416,64 грн).

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-сеть" (99038, м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 38/12; ідентифікаційний код 31042683, р/р 2600901634704 в ПАТ АКБ «Аркада» м. Київ, МФО 322335, або з будь - якого іншого рахунку) на користь приватного підприємства "С.О.Б.Р" (99028, м. Севастополь, вул. П. Дибенко, 2, кв. 52, ідентифікаційний код 35953927, р/р 26000500050172 в АКІБ ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК, МФО 300614, або на будь-який рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 9 999,57 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн 57 коп), з яких: 9 338,00 грн - заборгованість за надані послуги, 661,57 грн -пеня, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 924,08 грн (дев'ятсот двадцять чотири грн 08 коп).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.01.2013.

Суддя Н.Г. Плієва

Розсилка:

1. приватне підприємство "С.О.Б.Р"

(99028, м. Севастополь, вул. П. Дибенко, 2, кв. 52) -простим

2. товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаір-сеть"

(99038, м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 38/12) - рекомендованим з повідомленням