Рішення

від 11.12.2012 по справі 2-о-239/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.12.2012

Справа № 2-о-239/12

Провадження № 2-о/1015/175/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Равлюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа -Вигівська сільська рада Коростенського району Житомирської області, про встановлення факту постійного проживання, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа - Вигівська сільська рада Коростенського району Житомирської області, про встановлення факту постійного проживання.

Свої вимоги заявник мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла його мати ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина на: земельну ділянку площею 4,33 га, кадастровий номер 1822381000:03:000:0014, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Вигівської сільської ради Коростенського району Житомирської області; житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та присадибну ділянку площею 0,60 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; майновий пай КСП «1 Травня», що знаходиться: АДРЕСА_2

За життя померла склала на ім'я заявника заповіт, посвідчений 03 лютого 2000 року секретарем виконавчого комітету Вигівської сільської ради Коростенського району Житомирської області ОСОБА_3 за реєстровим № 1. Згідно з цим заповітом ОСОБА_2 все своє майно, що їй буде належати на день смерті, заповіла ОСОБА_1

На час відкриття спадщини заявник постійно, тобто більше півроку, проживав разом із спадкодавицею без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, і цим самим фактично прийняв спадщину. Це було спричинено тим, що мати хворіла, постійно потребувала догляду та допомоги по домашньому господарству.

У зв'язку з вказаним фактом його постійного проживання заявник не звернувся до нотаріуса у визначений ст. 1260 ЦК України строк із заявою про прийняття спадщини після смерті моєї матері, так як вважав, що й так прийняв спадщину. Однак, коли постала необхідність в отриманні ним свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, йому стало відомо, що він не зможе звернутись до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав без надання доказів свого постійного проживання зі спадкодавицею, так як в іншому разі нотаріус змушений буде відмовити йому у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском ним встановленого законодавством строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Посилаючись на викладене вище та норми закону, заявник просив суд встановити факт, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, постійно проживав на час відкриття спадщини з померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.

У судове засідання заявник не з'явився, направив свого представника, яка заяву підтримала, просила задовольнити її в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Заінтересована особа Вигівська сільська рада Коростенського району Житомирської області в судове засідання свого представника не направила, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Попереджені про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показів свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що заявник дійсно більше півроку перед смертю своєї матері проживав з нею за адресою: АДРЕСА_1, доглядав за нею, допомагав по господарству, а потім після її смерті поховав її та утримував її майно.

Заслухавши пояснення представника заявника та покази свідків, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 виданим 05 жовтня 2009 року.

Померла була матір'ю заявника, що вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 Серії НОМЕР_3, виданого 30 квітня 1956 року.

За час життя померла склала на ім'я заявника заповіт, посвідчений 03 лютого 2000 року секретарем виконавчого комітету Вигівської сільської ради Коростенського району Житомирської області ОСОБА_3 за реєстровим № 1. Згідно з цим заповітом ОСОБА_2 все своє майно, що їй буде належати на день смерті, заповіла ОСОБА_1

На час смерті ОСОБА_2 належали: земельна ділянка площею 4,33 га, кадастровий номер 1822381000:03:000:0014, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Вигівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим 25 травня 2004 року; житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та присадибну ділянку площею 0,60 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Вигівської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 705/02-26 від 25 жовтня 2012 року; майновий пай КСП «1 Травня», що знаходиться: АДРЕСА_2 що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, виданого 03 липня 2007 року.

Відповідно до довідки Вигівської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 706/02-26 від 25 жовтня 2012 року заявник з 01 березня 2009 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року постійно проживав з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, вів з нею спільне господарство та провів після її смерті похоронний обряд.

Згідно з довідкою Вигівської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 707/02-26 від 25 жовтня 2012 року заявник проводив поточний ремонт житлового будинку та обробляв земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, з ІНФОРМАЦІЯ_3 року по час видачі довідки.

З огляду на витяг зі Спадкового реєстру № 32239819 від 02 листопада 2012 року спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заводилась.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Виходячи зі змісту ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання -адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 234 ЦПК України визначено, що судом може бути встановлено факти, що мають юридичне значення, тобто такі, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

З урахуванням проаналізованих правових норм в розрізі встановлених обставин у справі суд приходить до наступних висновків.

Обставини, викладені у заяві ОСОБА_1, повністю знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, що є підставою для задоволення цієї заяви.

Спір про право відсутній, так як заявник являється єдиним спадкоємцем, заперечення від заінтересованої особи або від будь-яких інших осіб не надійшли.

Встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення, тому що у разі встановлення факту його постійного проживання зі спадкодавицею на час її смерті він зможе звернутись до нотаріальних органів та оформити спадщину як такий, що прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

А отже, суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог ОСОБА_1, тобто встановлення факту, що він постійно проживав на час відкриття спадщини з померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.

Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги рекомендації Верховного суду України, викладені у Постанові Пленуму № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову, практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», керуючись ст.ст. 1218, 1260, 1268 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 4, 10, 15, 60, 209, 212-215, 234-235, 256-257, 259 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа -Вигівська сільська рада Коростенського району Житомирської області, про встановлення факту постійного проживання -задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, постійно проживав на час відкриття спадщини з померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

СУДДЯ А.Я.Волчко