Рішення

від 15.01.2013 по справі 5020-1304/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року справа № 5020-1304/2012

За позовом Прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна, будинок 16) ,

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

до Приватного підприємства «ТТТ»

(99003, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Мечнікова, будинок 8-А,

ідентифікаційний номер 24497494)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головного управління Держземагентства у місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Демидова, 13)

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Прокурор - Почка А.А., посвідчення № 005826 від 25.09.2012;

Позивач (СМР) - Капустін Д.М., довіреність № 0315/7 від 02.01.2013;

Відповідач (Приватне підприємство "ТТТ") - не з'явився;

Третя особа (Головне управління Держземагентства у місті Севастополі) - не з'явився.

Суть спору:

Прокурор Гагарінського району міста Севастополя» в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства «ТТТ» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 19.04.2007 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою від 26.11.2012 позовну заяву прийнято до провадження судом.

У судове засідання 15.01.2013 третя особа явку уповноважених представників не забезпечила, до його початку у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надала письмові пояснення по суті спору, вказавши, що вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог, з огляду на неналежне виконання обов'язків з боку відповідача за договором, а також третя особа просила розглядати справу за відсутністю її уповноваженого представника (вх. 283/13 від 10.01.2013).

У судове засідання 15.01.2013 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином - за адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (99003, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Мечніикова, будинок 8-А, ідентифікаційний номер 24497494) .

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що поштова кореспонденція ПП «ТТТ», яка направлялась судом адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була повернута відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Прокурор та представник позивача вважали за можливе розглядати справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.

Прокурор у судовому засіданні 15.01.2013 виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити з підстав, вказаних в ньому.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2007 року між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та Приватним підприємством «ТТТ» (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір) (арк.с. 7-15) за змістом якого Орендодавець, відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1034 від 08.11.2006 надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування виробничо-складської бази з віднесенням цих земель до категорії земель виробництва, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташовану за адресою: м.Севастополь, Камишове шосе 6-В, площею 1,110 га (п. 1.1, 2.1 Договору).

Договір укладений строком на 25 років (п. 3.1).

Відповідно до пункту 4.1 Договору, річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у відповідності до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 1348 від 14.10.2003, у розмірі 2,5 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно розрахунку складає:

а) на період будівництва: 939335 х 0,025 = 23483,38 грн.;

б) на наступний період: 4696674 х 0,025 = 117416,85 грн.;

Означений розрахунок річної орендної плати корегується щорічно відповідно до п. 4.5 Договору (п. 4.3 Договору).

Орендна плата за землю сплачується Орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду (податкової) місяця, в національній валюті України на спеціальний бюджетний рахунок міста у районному фінансовому управлінні за місцем розташування земельної ділянки. Нарахування розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції, розмір річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку в строк до 01 лютого поточного року у залежності від щорічно індексованої грошової оцінці земельної ділянці (п. 4.4, 4.5 Договору).

Відповідно до пункту 9.2.2 Договору Орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно вносити орендну плату відповідно до розділу 4 Договору та щорічно до 20 січня надавати Орендодавцю довідку про платежі за орендною платою за рік, що сплинув, засвідчену податковою інспекцією; після припинення або розірвання цього Договору повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, придатному для його використання за цільовим призначенням.

Згідно з п. 7.1 Договору після припинення дії договору Орендар у місячний термін повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому того, в якому він отримав його в оренду.

Згідно з положеннями пункту 12.3 дія договору припиняється шляхом його розірвання: - за взаємною згодою сторін; - за рішенням суду за вимогою однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та інш.; - за іншими підставами, визначеними законом.

Орендодавець може розірвати договір в односторонньому порядку, зокрема, у випадку несплати орендарем протягом трьох місяців орендної плати в повному обсязі (п. 12.4 Договору).

За змістом п. 13.1 Договору за невиконання зобов'язань за договором оренди земельної ділянки сторони несуть відповідальність відповідно до Законів України та цього Договору.

Згідно з п. 13.7 Договору у випадку, якщо Орендар протягом строків, визначених у Договорі не виконав частину або усі умови та обов'язки, обумовлені в ньому, то договір розривається з вини та за рахунок Орендаря в порядку, визначеному у цьому Договорі.

19.04.2007 між сторонами за Договором був укладений Акт приймання-передачі земельної ділянки (арк.с. 16), згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, площею 1,110 га за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе 6-В.

Судом встановлено, що позивач (Орендодавець) свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме передав земельну ділянку орендарю.

Однак, відповідач свої обов'язки за договором виконував неналежним чином.

За даними ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя від 25.11.2011 №2874/9/24-014 у орендаря утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 120175,28 грн. з 01.07.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.07.2012 у справі №2а-768/12/2770 за позовом Прокурора Гагарінського району міста Севастополя в інтересах ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя ДПС до Приватного підприємства «ТТТ» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, позов було задоволено, стягнуто з ПП «ТТТ» загальну суму боргу по орендній платі за землю в розмірі 273813,28 грн. в дохід місцевого бюджету Гагарінського району міста Севастополя (арк.с. 22).

Враховуючи означене, судом встановлено, що відповідачем були порушені істотні умови договору оренди земельної ділянки, а саме п.п «з» п. 9.2.2 в частині своєчасного внесення орендної плати згідно з розділом 4 Договору.

22.05.2012 Севастопольською міською Радою було прийнято рішення №3152 про розірвання з ПП «ТТТ» договору оренди від 19.04.2007, зареєстрованого 12.06.2007 під №040765900098, земельної ділянки, площею 1,110 га, розташованої у місті Севастополі, Камишове шосе 6-В, наданої для будівництва та обслуговування виробничо-складської бази (арк.с. 20).

02.08.2012 Севастопольська міська Рада, у порядку статті 188 Господарського кодексу України, направила на адресу ПП «ТТТ» лист-пропозицію №03-15/3202 про розірвання договору разом з угодою про дострокове розірвання договору оренди та актом прийому-передачі земельної ділянки для підписання, враховуючи порушення з боку орендаря обов'язків за договором оренди від 19.04.2007 (арк.с. 21).

Відповідь на пропозицію про розірвання договору орендарем надана не була.

Порушення істотних умов договору оренди стало причиною для звернення прокурора в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Вислухавши пояснення прокурора та позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін виникли з договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому регулюються нормами Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі". Крім того, застосуванню до спірних правовідносин підлягають загальні норми Цивільного кодексу України, які розкривають зміст зобов'язання, регулюють питання виконання зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань, а також визначають загальний порядок розірвання договорів.

Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Виходячи зі змісту статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади м. Севастополя належить до повноважень Севастопольської міської Ради.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким законом є Закон України „Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України „Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла станом на час укладення спірного договору оренди землі) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом, на підставі рішення Севастопольського міської Ради від 08.11.2006 № 1034 між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди земельної ділянки від 19.04.2007.

Статтею 206 Земельного кодексу України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 Закону України „Про оренду землі").

Статтею 24 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Водночас, згідно з пунктом „в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Судом встановлено, що за умовами Договору Орендар, серед іншого, зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату відповідно до розділу 4 цього Договору (підпункт „з" пункту 9.2.2 Договору).

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

В свою чергу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 32 Закону України „Про оренду землі" та пункту 12.3 Договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання стороною обов'язків, передбачених договором.

Відповідно до п. 12.4 Договору Орендодавець може розірвати договір в односторонньому порядку у випадку, зокрема, несплати орендарем протягом трьох місяців орендної плати в повному обсязі (арк.с. 13).

Судом встановлено, що заборгованість за орендною платою у відповідача перед позивачем створилася з 01.07.2011, тобто більш ніж 3 місяця.

Систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою (пункт „д" статті 141 ЗК України).

Пунктом 2.23 розділу 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України „Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Наявність заборгованості з орендної плати у відповідача підтверджується даними Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя від 25.11.2011, а також постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.07.2012 у справі №2а-768/12/2770 (арк.с. 22).

Відповідно до підпункту 2.20 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями) у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору , та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів належного та повного внесення орендної плати орендарем суду не надано.

Отже, судом встановлено порушення істотних умов договору з боку відповідача, що є підставою для розірвання Договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено дотримання з боку позивача положень статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору (арк.с. 21).

За викладених обставин, вимога прокурора про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 19.04.2007 є обґрунтованою, відповідає способам захисту цивільного права, визначеним статтею 16 Цивільного кодексу України та підлягає задоволенню.

Згідно з частинами другою та третьою статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Абзацом першим статті 34 Закону України „Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Підпунктом „л" пункту 9.2.2 Договору встановлений обов'язок Орендаря повернути Орендодавцю земельну ділянку після припинення чи розірвання Договору, у стані, пригідному для його використання за цільовим призначенням.

Таким чином, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку Севастопольській міській Раді, яка є похідною від вимоги про розірвання договору, також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір від 19.04.2007 оренди земельної ділянки, площею 1,110 га, розташованої у місті Севастополі, Камишове шосе 6-В, наданої для будівництва та обслуговування виробничо-складської бази, укладений між Севастопольською міською Радою та Приватним підприємством «ТТТ», зареєстрований 12.06.2007 під №040765900098.

3. Зобов'язати Приватне підприємство «ТТТ» (99003, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Мечнікова, будинок 8а, ідентифікаційний номер 24497494) повернути Севастопольській міській Раді (ідентифікаційний код 24872845; 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3) земельну ділянку площею 1,110 га, розташовану у місті Севастополі, Камишове шосе 6-В, шляхом підписання акту прийому-передачі.

4. Стягнути з Приватного підприємства «ТТТ» (99003, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Мечнікова, будинок 8а, ідентифікаційний номер 24497494) на користь Державного бюджету України (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001 , код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 1073,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.01.2013.

Суддя підпис Погребняк О.С.