Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
10 січня 2013 р. № 11889/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Зінченка А.В.,
при секретарі - Алавердян Е.А.
за участі представників сторін:
позивача - Острась С.В., Данильченка С.В.
відповідача - Лукьянцева С.О., Сафеніної А.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпексінвест» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ТОВ «Імпексінвест», звернувся до суду з позовом до Основ»янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Основ»янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС від 01.06.2012 року № 0001320153, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32280,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 8701,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 10.08.2012 року № 0002520153, яким підприємству збільшено податок на додану вартість на суму 32280,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4351,00 грн.
Свій позов позивач обґрунтував тим, що податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки їх видано Основ'янською МДПІ м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі незаконного та протиправного Акту перевірки, яку було призначено та проведено незаконно, факти, викладені в ньому - не відповідають дійсності, є надуманими, а висновки - є безпідставними, надуманими і необґрунтованими, а тому вказані податкові повідомлення-рішення слід скасувати.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували та вказали, що винесені Основ»янською МДПІ м. Харкова податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпексінвест» взято на податковий облік в державній податковій інспекції Червонозаводського району м. Харкова і станом на даний час перебуває на обліку в Основ»янській МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.
Судом також встановлено, що на підставі службового посвідчення УХК №015458, виданого ДПА у Харківській області, начальником відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету ОСОБА_5 відповідно до наказу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 24.02.2012р. №293 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача, з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником ТОВ "ПРОМТЕХНООПТ" (код ЄДРПОУ "092055) за період січень, березень, травень, червень, серпень, вересень, листопад 2011 року, за результатами якої було складено Акт від 03.03.2012р. №709/182/37092055 «Про результати документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпексінвест» (код ЄДРПОУ 31236774) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Промтехноопт" за період січень, березень, травень, червень, серпень, вересень, листопад 2011 року.
В ході проведеної перевірки було зроблено висновок про порушення товариством ч.1 ст.203, ст. 215,п.1 ст.216, ст. 228 , п. 198.3 та п. 198.4 ст. 198, п.201.4, 201.5, 201.6, 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 32280,0 грн.
В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що в ході проведення перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Промтехноопт», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій.
Судом при дослідженні матеріалів справи було встановлено, що між ТОВ «Імпексінвест» та ТОВ «Промтехноопт» 01.12.2010 р. був укладений договір № 01/12-10 на виконання робіт, згідно якого виконавець ТОВ «Промтехноопт» зобов'язується виконати укладку, сортирування та паллетирування продукції, заміну упаковки.
Судом також встановлено, що розрахунки здійснено у безготівковій формі на підставі податкових накладних, наданих у якості доказів до матеріалів справи.
Суд вважає за необхідним вказати, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість з 01.01.2011 року визначені положеннями статті 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).
Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, враховуючи вищенаведені первинні документи, суд вважає, що між сторонами - ТОВ «Промтехноопт» та ТОВ «Імпексінвест» було належно виконано умови зазначеного вище договору.
Суд також зазначає, що чинним законодавством України на платника податку не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальника товару та дотримання ним вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Чинне податкове зобов'язання не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.
Крім того, сам лише висновок податкового органу про неможливість реального здійснення ТОВ "Промтехноопт" фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, не має своїм наслідком нікчемність укладених цим суб'єктом господарювання правочинів і не може слугувати належним та достатнім доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування.
Зафіксоване в акті перевірки твердження відповідача про відсутність розумних економічних та інших причин для укладення спірного правочину, спростовується матеріалами справи, які свідчать про використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності позивача, здійснюваній з метою отримання прибутку.
Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень-рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.
Проте, в Акті перевірки ДПІ суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання ТМЦ у ТОВ «Промтехноопт», що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину.
Суд також звертає увагу, що податковий орган не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.
Суд також вказує, що контрагенти позивача у спірних правовідносинах на час видачі спірних податкових накладних зареєстровані як платники податку на додану вартість, тобто, у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України, мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, за якими позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ.
Таким чином, в ході перевірки відповідачем не було зафіксовано фактів, що свідчили б про безтоварність операцій або їх фіктивність.
З огляду на викладене, підстави для визнання договорів між позивачем та вказаними контрагентами нікчемним або недійсним у відповідача відсутні.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що зобов'язання за спірним договорами з ТОВ "Промтехноопт» позивачем були виконані в повному обсязі та належним чином: отримано певний обсяг товару, за який сплачено відповідну суму грошових коштів, позивачем нараховано та сплачено ПДВ на суму вартості товарів, що є підставою вважати такий договір укладеним, та таким, що має реальні правові наслідки.
На підставі висновків Акту перевірки Основ'янською МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2012 року №00011015309 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 32280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 8070,00 грн., і яке було отримано ТОВ "ІМПЕКСІНВЕСТ" 26.03.2012р.
Податкове повідомлення-рішення №00011015309 від 23 березня 2012 року було оскаржено ТОВ "ІМПЕКСІНВЕСТ" до ДПС у Харківській області скаргою вих. №01-05'04-12 від 05.04.2012р.
За результатами розгляду вказаної вище скарги ТОВ "ІМПЕКСІНВЕСТ" отримало з рішення про результати ляду скарги №2579/10/10.2-17 від 21.05.2012р., відповідно до якого ДПС у Харківській області скасувала податкове повідомленні-рішення-1 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) у розмірі 3719,00 грн., в іншій частині вказане повідомлення-рішення було залишено без змін.
Податкове-повідомлення-рішення також було оскаржено ТОВ "ІМПЕКСІНВЕСТ" до Харківського окружного адміністративного суду. В ході розгляду вказаної адміністративної справи Основ'янська МДПІ м. Харкова відізвала податкове повідомлення-рішення, направивши на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 року № 0002520153, яким підприємству збільшено податок на додану вартість на суму 32280,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4351,00 грн., разом з супровідним листом, а також надала копії вказаних документів до суду, в результаті чого в задоволенні позову ТОВ "ІМПЕКСІНВЕСТ" було відмовлено постановою суду від 13.08.2012р. по справі 2-а-7303/12/2070, оскільки за таких обставин став відсутнім предмет позову.
Також, в ході розгляду вказаної адміністративної справи, незважаючи на рішення про результати розгляду скарги №2579/10/10.2-17 від 21.05.2012р. ДПС у Харківській області, 15.06.2012р. підприємство отримало від Основ'янської МДПІ м.Харкова разом з супровідним листом №5020/10/15-9 від 01.06.2012р. ще одне податкове повідомлення-рішення №0001320153 від 01 червня 2012 року, видане Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість і основним платежем на суму 32280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8701,00 грн., тобто на загальну суму 40981,00 грн.
У супровідному листі №5020/10/15-319 від 01.06.2012р. від Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби зазначено, що "В ході проведення інвентаризації актів перевірок Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС виявлено заниження суми штрафної санкції по акту 03.03.2012р. №709/182/31236774 в розмірі 8070,00 грн." і "Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, в зв'язку з арифметичною помилкою було занижено розрахунок штрафних санкцій на суму 8701,00 грн., оскільки на думку Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, при виписуванні податкового повідомлення-рішення вони використали санкцію в розмірі 25% замість 50%, яка передбачена за повторне визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.
На час розгляду справи податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС №0001320153 від 01 червня 2012р. та №002520153 від 10 серпня 2012 року були чинними.
Згідно Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 985 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за N 1440/18735 (який був чинний на час спірних правовідносин) орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках:
а) якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію;
б) якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
в) якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби;
г) якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;
ґ) якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;
д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 розділу II Кодексу.
Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.
Тобто даним порядком не передбачено направлення платнику податків нового повідомлення-рішення замість попереднього у випадку «виявлення арифметичної помилки в ході проведення інвентаризації актів перевірок».
А тому податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС №0001320153 від 01 червня 2012р. винесено безпідставно та всупереч вимогам діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС №002520153 від 10 серпня 2012 року, то суд зазначає.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №002520153 від 10 серпня 2012 року та не надав належних доказів правомірності своїх висновків викладених у Акті перевірки.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, так як вони є документально та нормативно обґрунтованими, законними та правомірними.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпексінвест» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС №0001320153 від 01 червня 2012р. та №002520153 від 10 серпня 2012 року.
Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпексінвест» сплачений судовий збір у розмірі 776 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 12 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 15 січня 2013 року.
Суддя А.В. Зінченко
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2013 |
Оприлюднено | 16.01.2013 |
Номер документу | 28628570 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Зінченко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні