Постанова

від 10.01.2013 по справі 13202/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"10" січня 2013 р. Справа № 2а-13202/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрієць М.О.,

за участю представника позивача - Нежельської О.С.,

представника відповідача - Канаєвої К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Алгоритм") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.10.2012 року № 0008532305 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Алгоритм" з податку на додану вартість на суму 2732828, 75 грн., в тому числі 2186263, 00 грн. за основним платежем та 546565, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він не згоден із висновками відповідача, викладеними в акті перевірки від 26.06.2012 р. № 2188/2305/31060274 про порушення ним п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2012 р. на загальну суму 2186333 грн. Оскільки такі висновки мотивовані виключно на підставі висновків Ковельської ОДПІ, викладених в акті перевірки ТОВ «Профілакторій»№ 256/22-36102271 від 28.05.2012 року.

Як вказує позивач, на підставі акту перевірки від 26.06.2012 р. № 2188/2305/31060274 ДПІ у Дзержинському районі було складено податкове повідомлення-рішення № 0006112305 від 23.07.2012 року, яким позивачу було донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3279499, 50 грн., яке за результатами адміністративного оскарження було скасовано частково вищестоящим органом державної податкової служби та в силу статті 60 Податкового кодексу України є відкликаним з дня отримання ТОВ «Алгоритм» податкового повідомлення -рішення від 10.10.2012 року № 0008532305.

Вважає правомірним віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною йому ТОВ «Профілакторій»за операцією з реалізації нерухомого майна останнього, іпотекодержателем та продавцем якого виступив позивач ТОВ «Алгоритм»через невиконання ТОВ «Профілакторій»зобов'язань по сплаті позивачу за договором купівлі-продажу цінних паперів № 11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011 року. А тому вважає неправомірним оскаржуване податкове повідомлення-рішення та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на позов в яких вказав, що при винесенні податкового повідомлення - рішення від 10.10.2012 року № 0008532305 він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказав, що податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту перевірки від 26.06.2012 р. № 2188/2305/31060274 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" (код ЄДРПОУ 31060274) по взаємовідносинам з ТОВ «Профілакторій», код 36102271 за січень 2012 року».

Зокрема, відповідач зазначив, що ним був отриманий акт про результати документальної виїзної перевірки ТзОВ «Профілакторій»№ 256/22-36102271 від 28.05.2012 року. Згідно висновків Ковельської ОДПІ викладених в Акті перевірки ТзОВ «Профілакторій»№ 256/22-36102271 від 28.05.2012 року:

1) ТзОВ «Профілакторій»не забезпечено виконання умов Договору купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011 року за №11-Б-325/Д-1, передбачених пунктами 2. 3 даного Договору, а саме: розрахунки за цінні папери в термін до 16 вересня 2011 року не проведені; дії щодо перереєстрації прав власності на ЦП в зазначені терміни не вчинені, чим порушено ст. 526, 530 Цивільного Кодексу України;

встановлено порушення ТОВ «Алгоритм»Договору поруки №ПР-ИУ-А-П- 00107-11 від 17.08.2011 року та Договору з надання послуг поруки №У-А-Пр-001/08-11 від 17.08.2011р. невиконанням зобов'язань у терміни по основному Договору, тобто встановлені Договором купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011р. (здійснення повного розрахунку за цінні папери в термін до 16 вересня 2011 року) та чим порушено ст. 526, 530 Цивільного кодексу України;

встановлено відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Вказане свідчить, що такі дії ТОВ «Алгоритм» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача з посиланням на п. п. 1, 2 статті 215 ЦКУ, статті 203, 228 ЦКУ;

ТОВ «Профілакторій», виходячи з укладених угод, виступає вигодо формуючим суб'єктом, тобто суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента (ТОВ «Алгоритм») та формує податкову вигоду вигодонабувачу, яким є ТОВ «Алгоритм»;

5) встановлено, що зв'язки між ТОВ «Інновіда-Україна», ТОВ «Алгоритм»та ТОВ «Декуріон»є взаємозалежними, а посадові особи яких є афілійованими особами про свідчить одна адреса місцезнаходження м. Харків, пров. Університетський, 1;

6) встановлено відсутність у ТОВ «Алгоритм»основних засобів.

Крім того, відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки протокол загальних зборів учасників ТзОВ «Профілакторій»при прийняті рішення щодо затвердження договору купівлі-продажу цінних паперів із ТОВ «Інновіда-Україна»та уповноваження його підписання директором ОСОБА_3 не представлено, а відтак директором ТзОВ «Профілакторій»ОСОБА_3 цей договір укладено від свого власного імені, що не відповідає вимогам статуту товариства, Крім того, документів щодо відшкодуванню витрат на відрядженню ОСОБА_3, який проживає у м. Вінниця, а ТОВ «Профілакторій»знаходиться у м. Ковель, до м. Харкова для підписання цього договору не надано.

Таким чином, при перевірці позивача ДПІ у Дзержинському районі встановила, що по ТОВ «Профілакторій»відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р. з ТОВ «Алгоритм»(код ЄДРПОУ 31060274) на поставку товарів (виконаних робіт) на загальну суму 13118000, 0 грн. (в т.ч. сума ПДВ 2186333, 33 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено при судовому розгляді справи ТОВ "Алгоритм»", є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.07.2000 року та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15506502 станом на 29.12.2012 р. (а.с. 136-165) та є платником ПДВ, що також підтверджується копією свідоцтва № 28306074 від 25.09.2002 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 148).

18.06.2012 року відповідачем було проведено перевірку позивача за результатами якої було складено акт від 26.06.2012 р. № 2188/2305/31060274 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" (код ЄДРПОУ 31060274) по взаємовідносинам з ТОВ «Профілакторій», код 36102271 за січень 2012 року», в якому міститься висновок про порушення ним п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2012 р. на загальну суму 2186333 грн. (а.с. 16-34).

На підставі акту перевірки від 26.06.2012 р. № 2188/2305/31060274 ДПІ у Дзержинському районі було складено податкове повідомлення-рішення № 0006112305 від 23.07.2012 року, яким позивачу було донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3279499, 50 грн. та рішенням Державної податкової служби в Харківській області про результати розгляду скарги від 03.10.2012 р. № 4946/10/10.2-17 було скасовано а частині збільшення грошового зобов'язання на суму основного платежу 70, 00 грн. та на суму штрафних санкцій в розмірі 564600, 75 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно п.п. 60.1.3 п. 60.1. ст. 60 Податкового кодексу України якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі, то таке повідомлення рішення або податкова вимога вважаються відкликаними

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п. 60.4. ст. 60 Податкового кодексу).

15.10.2012 року ТОВ «Алгоритм»було отримано податкове повідомлення -рішення від 10.10.2012 року № 0008532305 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Алгоритм" з податку на додану вартість на суму 2732828, 75 грн., в тому числі 2186263, 00 грн. за основним платежем та 546565, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) із розрахунком штрафних санкцій (а.с. 14, 15).

Судом встановлено, що між ТОВ «Профілакторій»(покупець) та ТОВ «Інновіда -Україна»(продавець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011 року за №11-Б-325/Д-1, згідно якого продавець передає у власність покупця іменні інвестиційні сертифікати на загальну суму 13115000, 00 грн., а останній зобов'язується їх прийняти та оплатити (а.с. 125=126).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2012 року по справі № 5023/2523/12 за позовом ТОВ «Профілакторій»до ТОВ «Інновіда-Україна»про визнання недійсним договору (суддя Аріт К.В.), яке набрало законної сили, в позові відмовлено в повному обсязі. Цим рішенням Господарським судом Харківської області було встановлено, що не вбачається в діях посадових осіб ТОВ «Профілакторій»та ТОВ «Інновіда-Україна»по укладанню та виконанню договору купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011 року умислу на вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Матеріалами справи підтверджується, що спірний договір був укладений з додержанням вимог ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України. Зміст договору купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011 року не суперечить положенням Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, в обумовлений цим договором правочин був спрямований на реальне настання передбачених ним правових наслідків. Таким чином, договір купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011 року не суперечить вимогам ст. ст. 203,215, 228 Цивільного кодексу України (а.с. 152-157).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено обставини.

Між ТОВ «Профілакторій»та ТОВ «Інновіда -Україна»в забезпечення виконання ТОВ «Профілакторій»обов'язків по Договору купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011 року за №11-Б-325/Д-1 був укладений Договір іпотеки від 01.09.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий №798 , предметом якої є розташовані на земельній ділянці за адресою :Волинська обл., м. Ковель, вул. Володимирівська, 143, будівля профілакторію А-3, площею 3097,0 кв.м., трансформаторна підстанція Б-1, площею 40,7 кв.м., сарай з овочесховищем В-1, площею 177,3 кв.м. та убиральня Г-1, площею 2,8 кв.м. (далі - Договір іпотеки)(а.с. 82-85).

В забезпечення виконання ТОВ «Профілакторій»обов'язків по Договору купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011 року за №11-Б-325/Д-1 та на виконання Договору про надання послуги по наданню поруки від № У-А-Пр-001/08-11 від 17.08.2011 р., укладеного між ТОВ «Профілакторій та ТОВ «Алгоритм»(а.с. 69-70), між ТОВ «Алгоритм»як поручителем та ТОВ «Інновіда-Україна»(кредитор) був укладений договір поруки від 17.08.2011 року № ПР-ИУ-А-П-001/07-11 (а.с. 67-68).

У січні 2012 року ТОВ «Алгоритм»виконало за боржника - ТОВ «Профілакторій»умови Договору купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011 року за №11-Б-325/Д-1, а саме: сплачено грошові кошти у розмірі 13115000, 00 грн. на користь ТОВ «Інновіда-Україна», що підтверджується платіжними дорученнями № СО111L142J від 11.01.2012 року на суму 7105000, 00 грн., без ПДВ; № С0111L193W від 11.01.2012 року на суму 3618240.00 грн. без ПДВ; № С0111L1А6Z від 11.01.2012 року на суму 2363170.16 грн. без ПДВ; № 339 від 13.01.2012 року на суму 28589.84 грн., без ПДВ (а.с. 88-91).

Відповідно до п.3 ч.1 статті 512 Цивільного кодексу України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Таким чином, з дати виконання нашим підприємством обов'язків ТОВ «Профілакторій»за договором купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011 року за №11-Б-325/Д-1 до позивача перейшли всі права кредитора щодо обов'язку боржника за основним договором, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Відповідно до частини першої статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про іпотеку»відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

18 січня 2012 року був укладений договір про внесення змін до договору іпотеки від 01.09.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, реєстровий № 26, був підписаний також іпотекодавцем - ТОВ «Профілакторій», згідно якого сторони домовилися, зокрема, передати новому кредитору - ТОВ «Алгоритм»усі права та обов'язки первісного кредитора як іпотекодержателя за договором іпотеки (а.с. 78-81).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Профілакторій»двічі був повідомлений про порушення умов основного договору, спочатку Первісним кредитором - ТОВ «Інновіда-Україна», листом №29/0911 від 29 вересня 2011 року (а.с. 145), листом ТОВ «Алгоритм»№19/01 від 19.01.2012 року (а.с. 144).

На лист ТОВ «Алгоритм»№19/01 від 19.01.2012 року було одержано відповідь за № 25/1 від 25.01.2012 р., згідно якої ТОВ «Профілакторій»повідомляє про те, що не має можливості перерахувати в адресу ТОВ «Алгоритм»грошові кошти у розмірі 13115000,00 грн. в строк до 20.02.2012 року у зв'язку з тим, що перебуває у важкому фінансовому становищі; не заперечує проти звернення стягнення на предмет іпотеки у будь-який спосіб передбачений законодавством України та Договором іпотеки від 01.09.2012 року та відмовляється від переважного права придбання предмета іпотеки у разі його продажу Іпотекодержателем від власного ім'я (а.с. 149).

Станом на 29.01.2012 р. заборгованість ТОВ «Профілакторій»перед позивачем погашена не була, що підтверджується даними бухгалтерського обліку, а саме аналізом субконто по контрагенту ТОВ «Профілакторій»по рахунку 3772 (а.с. 146).

30 січня 2012 року по акту приймання-передачі іпотекодавець ТОВ «Профілакторій», передав предмет іпотеки, а саме: будівлю профілакторію А-3, площею 3097,0 кв.м., трансформаторну підстанцію Б-1 площею 40,7 кв.м., сарай з овочесховищем В-1, площею 177, 3 кв.м., убиральню Г-1, площею 2,8 кв. м. ТОВ «Алгоритм»для продажу від імені ТОВ «Алгоритм»(а.с. 65).Зазначені об'єкти нерухомого майна були оприбутковані ТОВ «Алгоритм»на забалансовому рахунку 024, що підтверджується карткою рахунку 024 за січень 2012 року (а.с. 143).

Право на продаж іпотекодержателем предмету іпотеки від свого імені передбачено статтями 36, 38 Закону України «Про іпотеку»та є одним з способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок

виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотеко держателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на

підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя міститься у пункті 13 Договору іпотеки від 01.09.2011 року.

Згідно статті 38 Закону України «Про іпотеку»дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Відповідно до акту приймання-передачі від 30.01.2012 року нерухомого майна згідно Договору іпотеки від 01.09.2011 року на поставку нерухомого майна для продажу ТОВ «Профілакторій»виписано в адресу ТОВ «Алгоритм»податкову накладну від 30.01.2012 р. за №4 на загальну суму 13118000, 00 грн. (а.с. 87), яка включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 46-47), а сума податку на додану вартість включена до податкового кредиту січня 2012 року та відображена у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.

В подальшому отримане на реалізацію нерухоме майно було реалізоване позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Декуріон», що підтверджується копіями договору купівлі-продажу від 30.01.2012 року (а.с. 71-75), витягу з Державного реєстру правочинів (а.с. 76-77), акту приймання-передачі нерухомого майна до договору купівлі-продажу від 30.01.2012 р. (а.с. 66).

Згідно п.п. 14.1.15. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

Відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платникові податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування (п.п. 14.1.31. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.191. статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно п.п «а»п. 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Враховуючи, те, що ТОВ «Алгоритм»не здійснювалося набуття права власності на предмет іпотеки, оподаткування даної операції податком на додану вартість здійснено за правилами п. 189.4 статті 189 ПКУ, згідно з абзацом 2 якої встановлено, що дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу, тобто по першій з подій. В даному випадку першою подією стало постачання предмета іпотеки іпотекодержателю для продажу його від імені іпотекодержателя третій особі, яке відбулося 30.01.2012 року.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податков періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Слід також зауважити, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ПК України не визнає за податковими органами компетенції на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначався Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та ПК України, які не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Відповідно ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.11 р.): 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З вищевказаного слід зробити висновок про те, що законодавець з 01.01.11 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, а тому повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених суб'єктом господарювання за тими критеріями ознак, що містяться в акті, належать виключно до прерогативи судових органів.

Окрім того, відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, що перелічені у ч. 1 ст. 228 ЦК України. Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі правочини, вчинені позивачем з контрагентом, кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, ДПІ, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених правочинів. Проте відповідач по даній справі розцінив як доведений факт нікчемності правочинів і на цій підставі виключив з податкового кредиту позивача відповідні суми ПДВ.

Суд вказує на те, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Алгоритм" збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами та наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

На момент вчинення господарських операцій ТОВ «Профілакторій»зареєстровано юридичною особою та перебувало у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відповідною довідкою № 15506734, станом на 29.12.2012 року (а.с. 137-142).

Факт реєстрації контрагента позивача на час здійснення господарських операцій із позивачем, платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва № 100148808 від 03.11.2008 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 147), а також той факт, що підприємство ТОВ «Профілакторій»на момент складання на адресу позивача податкової накладної було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Суд зазначає, що у зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафної (фінансової) санкції.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення - рішення від 10.10.2012 року № 0008532305 як такого, що винесене з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.10.2012 року № 0008532305 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" з податку на додану вартість на суму 2732828, 75 грн. (два мільйони сімсот тридцять дві тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 75 копійок), в тому числі 2186263, 00 грн. (два мільйони сто вісімдесят шість тисяч двісті шістдесят три гривні) за основним платежем та 546565, 75 грн. (п'ятсот сорок шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять гривень 75 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.