Рішення

від 23.11.2006 по справі 20-7/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"23" листопада 2006 р.

справа № 20-7/202

За позовом:          Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1

          (АДРЕСА_1)

до відповідача:          Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_2

          (АДРЕСА_2)

про         

стягнення вартості майна  в

розмірі 113676,72 грн.

Суддя Ілюхіна

Г.П.

Представники

сторін:

від позивача:          - ОСОБА_3, представник, довіреність

серії НОМЕР_1;

від відповідача:          - не

з'явився.

Суть спору:

25.09.2006 суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м.

Севастополя з позовними вимогами до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

про стягнення вартості майна в розмірі 113676,72 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги

статтями 15, 16, 400, 1000-1010 Цивільного кодексу України, статтями 20, 175,

295-305 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 27.09.2006

порушено провадження у справі.

Відповідач явку уповноважених

представників в попереднє 05.10.2006 та судові засідання 17.10.2006, 13.11.2006

та 23.11.2006 не забезпечив, вимоги ухвал суду від  27.09.2006, 17.10.2006 та 13.11.2006  не виконав, витребуваних документів, доказів,

відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином та своєчасно, рекомендованою кореспонденцією,

ухвалу суду отримав 02.10.2006 (а.с.26), про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи відкладався  в порядку статті 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Справа розглядається за наявними

матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України,

оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по

суті, так як позивачем надані докази, якими він обґрунтовує позовні вимоги, які

в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд, -

в с т а н о в

и в:

З`ясовані наступні обставини:

16.05.2005 між СПД ОСОБА_1

(Підприємець) та СПД ОСОБА_2 (Агент) укладено агентський договір, предметом

якого є послуги по укладенню угод з третіми фізичними та юридичними особами від

імені Підприємця по реалізації на користь підприємця музичного обладнання для

його передачі Покупцям після його оплати (а.с.8-9).

Згідно пункту 1.2. Договору,

найменування та кількість музичного обладнання, яке підлягає реалізації Агентом

на користь третіх фізичних та юридичних 

осіб на відплатній основі, визначається 

згідно витратним накладним, які оформлюються Підприємцем та приймаються

Агентом сумісно з музичним обладнанням.

Пунктами 2.4., 2.6., 2.7. Договору

встановлено, що Сторони, які домовляються, прийшли до згоди, що Агент виконує

договірні зобов'язання на свій страх та ризик, несе відповідальність за шкоду,

заподіяну музичному обладнанню з моменту його отримання, а також за збереження

грошових коштів, отриманих від реалізації музичного обладнання; Агент має право

укладати договори на реалізацію музичного обладнання від імені Підприємця за

ціною, яка вища за ціну продажу, яку встановлює Підприємець; Підприємець

підтверджує повноваження Агента за цим договором довіреністю на агентську

діяльність.

Розділом 3 Договору передбачені

права та обов'язки сторін, які домовляються.

Так, Агент зобов'язаний, зокрема,

повернути Підприємцю по закінченню строку дії цього договору довіреність та все

отримане для реалізації музичне обладнання; добросовісно виконувати договірні

зобов'язання; надавати звіт про виконання договірних зобов'язань; забезпечувати

збереження отриманого на реалізацію музичного обладнання та  отриманих грошових коштів; передавати

(перераховувати) в установлені цим договором строки грошові кошти, що отримані

від реалізації музичного обладнання; здійснювати по закінченню строку дії цього

договору або його припинення взаємозвірку зі складанням Акту взаємозвірки.

Агент, зокрема, має право укладати

договори на реалізацію музичного обладнання за ціною, яка вища за ціну продажу,

яку встановлює Підприємець (пункти 3.1., 3.2. Договору).

Підприємець зобов'язаний, зокрема,

прийняти від Агента по закінченню строку дії цього договору все попередньо

отримане Агентом музичне обладнання, звіти про хід виконання договірних

зобов'язань грошові кошти, отримані від реалізації музичного обладнання;

передати Агенту по витратній накладній музичне обладнання; здійснювати по

закінченню строку дії цього договору або його розірвання взаємозвірку

зобов'язань зі складанням Акту взаємозвірки.

Підприємець має право визначати

перелік музичного обладнання, яке підлягає реалізації Агентом за цим договором

(пункти 3.3., 3.4. Договору).

Відповідно до пунктів 6.2., 6.4.,

7.1., 7.3. Договору, Агент зобов'язаний повернути за свій рахунок та своїми

силами протягом 10 днів все отримане та нереалізоване музичне обладнання,

надати письмовий звіт про кількість реалізованого музичного обладнання у

випадку припинення цього договору з будь-яких підстав та провести взаємозвірку

взаємних зобов'язань з обов'язковим складанням Акту взаємо звірки.

Сторони, які домовляються, прийшли

до згоди, що цей договір може бути розірвано в односторонньому порядку; в цьому

випадку ініціатор розірвання договору зобов'язаний повідомити іншу договірну

сторону про припинення договору не менш ніж за один місяць до дати розірвання;

Агент в довільній формі  надає Підприємцю

письмовий звіт про кількість реалізованого музичного обладнання 10, 20, 30

числа кожного календарного місяця з одночасною передачею в готівковій формі або

перерахуванням в безготівковій формі отриманих від реалізації грошових  коштів.

Місцем надання звіту, складання

Акту взаємозвірок та підписання будь-яких додаткових угод та доповнень до цього

договору, сторони, які домовляються, прийшли до згоди вважати місцезнаходження

Підприємця: АДРЕСА_3.

Пунктом 10.1. Договору передбачено,

що Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до

31.12.2005. У випадку відсутності протягом п'яти днів до дати припинення строку

дії цього договору письмового повідомлення Підприємця про припинення цього

договору, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих

умовах.

23.05.2005, 25.05.2005, 17.06.2005,

14.07.2005, 02.08.2005, 30.09.2005 по видатковим накладним ІНФОРМАЦІЯ_1,

відповідно, позивач відпустив відповідачу музичну апаратуру на суму

113676,72грн. (а.с.14-20).

Позивач надав суду Звіт реалізатора

НОМЕР_2 на суму 68635,72грн., який по змісту, тексту, формі, сумі повністю

відповідає видатковій накладній НОМЕР_3, крім назви, і де підпис відповідача в

графі „прийняв”, а не „здав”, а там, де „відпустив” підпис відсутній

(а.с.11-13).

01.08.2006 позивач направив

відповідачу повідомлення в порядку пункту 6.4. Договору про припинення дії

договору з 03.09.2006 та вимогу про повернення нереалізованого музичного

обладнання, про надання письмового звіту про кількість реалізованого обладнання

та про проведення звірки взаєморозрахунків зі складанням відповідного Акту, про

повернення грошових коштів, отриманих від реалізації, надав докази його

отримання відповідачем (а.с.21-22, 44-46, 48).

Відповідач ухилився від проведення

звірки взаєморозрахунків, про що надані докази (а.с.41-43, 47).

Спір

виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Правовідносини

сторін регулюються статтями 20, 175, 193, 295-305  Господарського кодексу України, статтями 15,

16, 400, 1000-1010 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 20

Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач

має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси

зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема: присудження до виконання

обов'язку в натурі; відшкодування збитків.

Аналогічні положення містяться в статтях

15, 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 175

Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються

цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських

відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана

сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або

утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від

зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають

між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу

України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх

заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи

інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій,

передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння

відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтями 295-305

Цивільного кодексу України, комерційне посередництво (агентська діяльність)

є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг

суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом

посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта,

якого він представляє.

Агентські відносини виникають у

разі, зокрема, надання суб'єктом господарювання на підставі договору

повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій.

За агентським договором одна

сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні

(суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню

(надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Агентський договір укладається в

письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень

(представництва) комерційного агента.

Комерційний агент повідомляє

суб'єкта, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в

укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду.

Комерційний агент несе

відповідальність у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб'єкту, якого він

представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків,

якщо інше не передбачено агентським договором.

Агентський договір припиняється за

угодою сторін, а також у разі: відкликання повноважень комерційного агента

суб'єктом, якого він представляє, або відмови комерційного агента від

подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним

сторонами без визначення строку його дії; вибуття однієї із сторін договору

внаслідок її припинення або смерті; виникнення інших обставин, що припиняють

повноваження комерційного агента або суб'єкта, якого він представляє.

Статтею 400 Цивільного кодексу

України встановлено, що недобросовісний володілець зобов'язаний

негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право

відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього

майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку

заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Відповідно до статей 1000-1010

Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений)

зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя)

певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє

цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути

встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок

довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі

можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах

якої є чинним виключне право повіреного.

Договором доручення може бути

визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені

довірителя.

У договорі доручення або у виданій

на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які

належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути

правомірними, конкретними та здійсненними.

Повірений зобов'язаний вчиняти дії

відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від

змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг

попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на

свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені

відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Повірений зобов'язаний, зокрема:

- повідомляти довірителеві на його

вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;

- після виконання доручення або в

разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути

довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання

доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та

характером доручення;

- негайно передати довірителеві все

одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Довіритель зобов'язаний видати

повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором

доручення.

Довіритель зобов'язаний, якщо інше

не встановлено договором:

- забезпечити повіреного засобами,

необхідними для виконання доручення;

- відшкодувати повіреному витрати,

пов'язані з виконанням доручення.

Договір доручення припиняється на

загальних підставах припинення договору, а також у разі, зокрема: відмови довірителя

або повіреного від договору.

Довіритель або повірений мають

право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на

відмову від договору доручення є нікчемною.

Якщо повірений діє як підприємець,

сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про

відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо

триваліший строк не встановлений договором.

Якщо договір доручення припинений

до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен

відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо

повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній

ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення

після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору

доручення.

Судом в судовому засіданні

оглядались оригінали шістьох витратних накладних та оригінал Звіту реалізатора

від 30.09.2005 і встановлено, що всі накладні, крім накладної НОМЕР_3 містять

підпис особи, яка отримала музичне обладнання без засвідчення її печаткою, тому

невідомо, хто отримав матеріальні цінності.

Згідно листа Міністерства фінансів

України № 053-4154 від 06.11.2000 “Про доповнення до „Інструкції про порядок

реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання

цінностей“ відпуск цінностей фізичній особі не вимагає подання довіреності у

разі, якщо вона особисто одержує цінності від підприємства за наявності у особи

паспорта або іншого документа, що її засвідчує, та Свідоцтва про державну

реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, дані яких (номер, орган і дата

видачі) вказуються у первинних документах, якими підприємство оформлює

відпуск цінностей (накладна-вимога, товарно-транспортна накладна).

Якщо ж фізична особа доручає

одержати цінності іншій особі, наприклад працівникові, який перебуває з нею у

трудових відносинах, то разом із вказаними документами така особа повинна

подати довіреність, яка оформлюється відповідно до Цивільного кодексу України

із зазначенням в ній даних щодо Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта

підприємницької діяльності, або довіреність типової форми N М-2 або N М-2б з

підписом і печаткою фізичної особи.

Відпуск матеріальних цінностей

здійснено позивачем без дотримання „Інструкції про порядок реєстрації виданих,

повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженої

наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996, зареєстрованої в

Міністерстві юстиції України 12.06.1996 під № 293/1318 з урахуванням змін та

доповнень, тому накладні від 23.05.2005, 25.05.2005, 17.06.2005, 14.07.2005,

02.08.2005, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно, не мають доказового значення, і по ним

відсутні підстави для стягнення вартості отриманого музичного обладнання.

Відповідно до статей 33, 34

Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести 

ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Докази подаються сторонами та

іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті

докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути 

підтверджені  певними  засобами 

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів перерахування

вартості отриманого музичного обладнання чи його повернення в натурі не надав.

При викладених обставинах, позовні

вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення вартості музичного

обладнання по накладній НОМЕР_2, так як печатка СПД ОСОБА_2 засвідчує факт

отримання матеріальних цінностей, на якій міститься його індивідуальний

ідентифікаційний номер, договір припинив свою дію з 03.09.2006, в сумі 68635,72

грн.

Витрати позивача на оплату

державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу віднести на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог,

відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись

статтями 20, 175, 193, 295-305 

Господарського кодексу України, статтями 15, 16, 400, 1000-1010

Цивільного кодексу України, статями  33,

34, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, індивідуальний

ідентифікаційний номер НОМЕР_4, ІНФОРМАЦІЯ_2) на

користь Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний

ідентифікаційний номер НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_3) вартість

майна в сумі 68635,72грн., державне мито в сумі 686,36грн., витрати по сплаті

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 71,25грн.

Наказ видати

після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних

вимог в частині стягнення вартості майна в сумі 45041,00грн.  відмовити.

Суддя                                                         

                                           Г.П.

Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

28.11.2006