Рішення

від 13.11.2006 по справі 20-2/234

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"13" листопада 2006 р.

справа № 20-2/234

За позовом товариства з

обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Каскад”

(99029, м. Севастополь, вул.

Соловйова, 6)

до відповідача суб'єкту

підприємницької діяльності ОСОБА_1

                          (АДРЕСА_1)

про стягнення 21 897,69 грн.,

Суддя Шевчук

Н.Г.

Представники:

від позивача -Уварова

С.П., довіреність № 10/2006 від 07.04.2006;

від відповідача -

ОСОБА_2., довіреність б/н від 10.11.2006.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою

відповідальністю „Торгівельна компанія „Каскад” звернулось у господарський суд

з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення

заборгованості за договором НОМЕР_1 у сумі 21 897,69 грн., з яких основна

заборгованість -20 789,31 грн., пеня - 942,64 грн.,  3% річних -165,74 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги

тим, що відповідачем належним чином не виконувались договірні зобов'язання щодо

оплати отриманого за договором товару.

Відповідач у відзиві на позовну

заяву проти позовних вимог заперечує та вважає, що договір постачання укладений

з порушенням вимог статей 631, 632, 638 Цивільного кодексу України у зв'язку з

чим не є доказом по справі. У судовому засіданні 13.11.2006 відповідач проти

стягнення основної заборгованості за договором у розмірі 20 789,31 грн. не

заперечує

Клопотання позивача про накладення

у порядку забезпечення позову арешту на майно та грошові кошти на рахунках

відповідача з урахуванням норми статті 66 Господарського процесуального кодексу

України судом залишене без задоволення як необґрунтоване і безпідставне у

зв'язку з відсутністю доказів в підтвердження викладених в клопотанні обставин.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2006 товариство з обмеженою

відповідальністю „Торгівельна компанія „Каскад”   (далі -ТОВ „ТК „Каскад”) та суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1) уклали договір НОМЕР_1

(далі -Договір). Відповідно пункту 1.1 Договору (арк.с. 9) позивач

зобов'язується передавати у власність відповідачу продукти харчування, далі

Товар, а відповідач зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах

договору.

Право власності на кожну партію

товару переходить від позивача до відповідача у момент підписання витратних

накладних (пункти 1.3 Договору).

Відповідно до розділу 2 Договору

відповідач здійснює оплату товару у готівковій формі шляхом внесення грошових

коштів до каси підприємства. Розрахунки за товар здійснюються з відстрочкою

платежу 3 банківських днів.

02.06.2006 позивач відповідно до

умов Договору передав відповідачу товар на суму 20 789,30 грн., що

підтверджується накладною НОМЕР_2 та довіреністю НОМЕР_3 (арк.с. 11-12).

Але  відповідачем отриманий товар станом

на день прийняття рішення не оплачений.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України №

436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 

Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні

виконуватись належним чином  відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання

або одностороння зміна  його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Докази виконання відповідачем

зобов'язання за Договором відсутні, у зв'язку з чим заборгованість на суму 20

789,31 грн. підлягає стягненню.

У позовній заяві позивач просить

стягнути з відповідача також пеню - 942,64 грн.,  3% річних -165,74 грн.

Згідно статті 230 Господарського

кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу

України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися

штрафом. Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за

несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені

обчислюється  від  суми простроченого платежу та не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у

період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного

кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого  індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший  розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу

України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін)

виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом

пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який

час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня

пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору

або актів цивільного законодавства.

Але умовами договору передбачена

лише відстрочка платежу -3 банківських дні без зазначення події, від дати якої

слід вести відлік 3-х днів. А тому дата або строк оплати отриманого товару

сторонами не узгоджений. Докази того, що позивачем була пред'явлена відповідачу

вимога про сплату отриманого товару відсутні. У зв'язку з цим обставини, які

свідчать про прострочення відповідачем платежу відсутні, а позовні вимоги про

стягнення пені та з % річних  у сумі

1108,38 грн. стягненню не підлягають.

Витрати позивача по сплаті

державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  при частковому задоволенні позову

покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене та

керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального

кодексу України суд

В И Р І Ш И В

:

1.          Позов задовольнити частково.

        2. 

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний код НОМЕР_4, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь товариства з обмеженою

відповідальністю „Торгівельна компанія „Каскад” (99029, м. Севастополь, вул.

Соловйова, 6, код у ЄДРПОУ 33365196, р/р 2600300015499 в СФ ВАТ “Укрексимбанк”,

МФО 384986) заборгованість у сумі 20 789 грн. 31 коп. (двадцять тисяч сімсот

вісімдесят дев'ять грн. 31 коп.); витрати по сплаті державного мита у сумі 207

грн. 92 коп. грн. (двісті сім грн. 92 коп.), витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі 112 грн. 03 коп. (сто дванадцять грн. 03

коп.).         

Видати

наказ після набрання рішенням законної сили.

        3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                                       

Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84

Господарського

процесуального кодексу України  і підписано 20.11.2006.