Рішення

від 14.01.2013 по справі 5021/1591/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.13 Справа № 5021/1591/12.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Агроцентр», м.Полтава;

до відповідача: Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України, м. Охтирка, Сумська область

про стягнення: 254 848 грн. 46 коп.

СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача не з'явився;

Від відповідача: Литвин О.В., довіреність №1147 від 03.09.2012 року;

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 254 848 грн. 46 коп., з яких: заподіяні збитки у сумі 187 132 грн. 06 коп., штраф за порушення умов зобов'язання щодо якості у сумі 67 716 грн. 40 коп., нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №юр2/11 складського зберігання зерна кукурудзи від 23.05.2012 р., а також 5 096 грн. 97 коп. судового збору та 13 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Представник відповідача в письмових запереченнях проти позовної заяви №1637 від 23.11.2012 р. зазначив, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач не мав юридичних підстав для звернення до позивача з претензіями щодо якості зерна після терміну, вказаного у договорі. Зазначив також, що неможливо стягувати одночасно і збитки, і штрафні санкції.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, а також дослідивши докази по справі, суд встановив:

23 травня 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Агроцентр» і Державним підприємством «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України був укладений договір № юр 2/11 складського зберігання зерна кукурудзи (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач передав відповідачу на зберігання зерно кукурудзи заліковою вагою 286 тон.

Згідно п. 1.1. Договору зерновий склад приймає зерно у фізичній вазі. Зарахування кількості зерна на карточку позивача здійснюється у заліковій вазі після доведення прийнятого зерна до базових залікових кондицій.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що відповідач надає послуги: приймання, сушіння, зберігання, відвантаження, переоформлення і т.д. Послуги є платними, вартість послуг встановлює відповідач.

Зі змісту п. 1.3. Договору вбачається, що зберігання зерна здійснюється знеособлено. Відокремлене зберігання здійснюється у окремих випадках (насіннєвий матеріал, тощо), за тарифами, що встановлюються окремо.

Відповідно до п.2.1. Договору зерно, що завозиться позивачем на зерновий склад відповідача, повинно відповідати ГОСТ, ДСТУ.

Згідно п.2.2. Договору якість продукції встановлюється лабораторією відповідача.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що у разі невідповідності якісних показників продукції нормам стандартів у т.ч. наявності насіння карантинних об'єктів, відповідач за рахунок позивача здійснює доробку продукції до показників якості, які відповідають державним стандартам, при умові, що така доробка можлива.

Відповідно до п. 2.4. Договору зерно, що по якості перевищує граничні показники може бути не прийняте відповідачем або доведене до базових кондицій за підвищеними тарифами згідно додатку до договору.

Зі змісту п .2.5. Договору вбачається, що зерно повинно відповідати вимогам свого класу, мати нормальний колір та запах, не містити шкідливих запасів, речовин та домішок, токсичних та карантинних об'єктів.

Базисні норми, у відповідності з якими вираховується залікова (розрахункова) вага продукції і проводиться оплата за сушку і очистку становлять для кукурудзи: 13,5-14,0% вологості; 3,0% смітної домішки (п.2.7. Договору).

25 травня 2012 р. позивач придбав у ФОП Ревуцького О.В. 285 476 кг кукурудзи 3-го класу для кормових потреб (зернова домішка - 10%) згідно видаткової накладної № 3 від 25.05.2012 р. Зерно було передане на зберігання відповідачу, про що свідчить акт прийому-передачі зерна від 25.05.2012 р. та складська квитанція №6982 від 25.05.2012 р., видана відповідачем. Зерно мало наступні показники якості: вологість - 14,0%; сміттєва домішка - 2,0%; зернові домішки - 10,0% та відповідало вимогам ДСТУ 4525:2006.

01 червня 2012 року між ТОВ «Ресурс-Агроцентр» і ТОВ «Зернозовнішторг» був укладений договір поставки №01-06-12, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити, а ТОВ «Зернозовнішторг» - прийняти і оплатити товар українського походження (кукурудзу 3-го класу), врожаю 2011 року для кормових потреб (всього зернові домішки - не більше 10,0%) у кількості 320 т на умовах франко-вагон на ДП «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України.

З матеріалів справи вбачається, що 04 червня 2012 р. позивач для виконання умов договору із ТОВ «Зернозовнішторг» додатково придбав у ТОВ «Регіональний закупівельний дім «Добробут» згідно видаткової накладної №060421 зерно кукурудзи 3-го класу у кількості 35 080 кг, яку також передав на зберігання відповідачу.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 08 червня 2012 р. відповідачем відповідно до вказівок ТОВ «Ресурс-Агроцентр» 319 850 кг зерна кукурудзи, переданого на зберігання, були відвантажені у вагони №№ 95831434, 95366779, 95541363, 95525630 та 95620340. При цьому відповідачем були видані посвідчення про якість зерна, де зазначено, що зернова домішка складає не більше 10%. Уся отримана таким чином із зернового складу відповідно до договору складського зберігання зерна кукурудза у вагонах була направлена залізничним транспортом на адресу отримувача відповідно до вказівок ТОВ «Зернозовнішторг», а саме - ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна». Проте, 12 червня 2012 року під час приймання вказаного зерна портовим терміналом ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» виявилось, що у трьох вагонах міститься зерно, якість якого не відповідає виписаним на нього відповідачем посвідченням про якість зерна. Так, вміст пошкодженого зерна (зернова домішка) у вагонах №№95525630, 95831434 та 95541363 становив відповідно 13,95%, 16,87% та 10,54%. З огляду на це у прийманні вказаної продукції вантажоотримувачем було відмовлено, а на адресу Держхлібінспекції (Держсільгоспінспекції) у Сумській області направлене відповідне повідомлення згідно з вимогами Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України №661 від 13.10.2008 року.

В свою чергу, 25 червня 2012 року зерно у вагонах №№ 95525630, 95831434 та 95541363 було повернуте на адресу відповідача, про що останнім було видано накладну №1 на 196,85 т.

26 червня 2012 року на території відповідача із вказаних вагонів проведено відбір проб зерна Держсільгоспінспекцією (Держхлібінспекцією).

30 серпня 2012 року Державним центром сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції були видані протоколи випробувань №№12634, 12635 та 12636, відповідно до яких встановлено, що зернова домішка у вагоні №95525630 становить 17,8%, у вагоні №95831434 - 22%, а у вагоні №95541363 - 14,5%.

Відповідно до п. 3.1. Договору позивач має право отримати розміщене на зберігання зерно в будь-який час на протязі дії договору. Виняток - період ремонтних або регламентних робіт на зерновому складі відповідача.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Зі змісту ст. 32 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» вбачається, що зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Згідно п.3.4. Договору до обов'язків Зернового складу віднесені наступні: забезпечити повний комплекс послуг за даним договором; забезпечити кількісно-якісний склад зерна протягом періоду зберігання відповідно до законодавства; надавати позивачу всі необхідні документи щодо операцій з зерном. Складські документи на прийняте зерно повинні бути видані не пізніше наступного робочого дня; негайно повідомити позивача стосовно зміни кількісно-якісного стану зерна; здійснювати видачу зерна відповідно до фактичної якості сформованої партії за середніми (фактично існуючим) показниками, згідно з Правилами зберігання сільськогосподарської продукції та Інструкцією №9-7-88.

Частиною 1 ст. 949 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків в наслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15 016 грн. 21 коп. витрат на послуги зернового складу, пов'язаних із навантаженням неякісного зерна в кількості 196,85 т, його зважуванням, подачею та прибиранням вагонів.

Судом встановлено, що позивачем подано належні докази на підтвердження оплати перерахованих вище послуг зернового складу, а саме: рахунок №7625 від 07.06.2012 р на суму 24 180 грн. 41 коп., акт №7625 приймання-передачі (робіт, послуг) від 08.06.2012 р. на суму 24 180 грн. 41 коп., платіжне доручення №12 від 08.06.2012 р. на суму 24 180 грн. 41 коп.; акт №106 приймання-передачі (робіт, послуг) від 08.06.2012 р. на суму 218 грн. 55 коп., платіжне доручення №14 від 08.06.2012 р. на суму 218 грн. 55 коп.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 620 грн. 86 коп. витрат на послуги Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції щодо проведення випробувань партії продукції, яка була забракована вантажоодержувачем.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази здійснення позивачем оплати послуг Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції, а саме: рахунок на оплату №751 від 27.01.0212 р. на суму 620 грн. 86 коп., платіжне доручення №69 від 27.08.2012 р. на суму 620 грн. 86 коп., суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 620 грн. 86 коп. витрат на послуги Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції щодо проведення випробувань партії продукції, яка була забракована вантажоодержувачем, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 33 464 грн. 50 коп. неодержаних доходів за договором поставки №01-06-12 від 01.06.2012 р. із ТОВ «Зернозовнішторг».

Позивачем поданий обґрунтований розрахунок позовних вимог в цій частині, а судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № юр 2/11 складського зберігання зерна кукурудзи, в наслідок чого позивачу були завдані збитки в розмірі 33 464 грн. 50 коп. у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), на який позивач мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 33 464 грн. 50 коп. неодержаного прибутку.

Згідно п. 5.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що відповідач - Державне підприємство «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України належить до державного сектора економіки.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 67 716 грн. 40 коп. - 20% штрафної санкції обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В обґрунтування вимог в частині стягнення з відповідача на свою користь 138 030 грн. 49 коп. витрат, компенсованих згідно претензії ТОВ «Зернозовнішторг» позивач посилається на те, що 03 вересня 2012 року ТОВ «Зернозовнішторг» пред'явило позивачу претензію на суму 138 030 грн. 49 коп. Відповідно до вказаної претензії з позивача вимагалося відшкодувати: транспортні витрати ТОВ «Зернозовнішторг» у сумі 50 326 грн. 67 коп. за транспортування 196,85 т неякісної кукурудзи від станції «Охтирка» до станції «Чорноморська» та 54 017 грн. 62 коп. за транспортування 196,85 т кукурудзи у зворотному напрямі (від станції «Чорноморська» до станції «Охтирка»), а також сплатити штраф за поставку зерна неналежної якості згідно п. 6.3. договору поставки №01-06-12 від 01 червня 2012 року в сумі 33 686 грн. 20 коп. Вказана претензія була повністю задоволена позивачем з огляду на її обґрунтованість, що підтверджується відповідним актом звіряння розрахунків між позивачем і ТОВ «Зернозовнішторг», який міститься в матеріалах справи.

Згідно вимог п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (далі за текстом - «Положення»), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.2. Положення передбачено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (п. 2.4. Положення).

Акт звірки розрахунків не є первинним документом в розумінні Положення та сам по собі не підтверджує здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не подано належних доказів на підтвердження сплати грошових коштів в розмірі 138 030 грн. 49 коп. - витрат, компенсованих за претензією ТОВ «Зернозовнішторг» (транспортування 3 вагонів із неякісним зерном від станції «Охтирка» до станції «Чорноморська» та у зворотному напрямі, а також сплачений позивачем за договором штраф за поставку неякісної продукції), суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 13 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачем подані докази щодо укладення договору від 08.10.2012 р. №23-СП/12 про надання правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3055 від 25.10.2007 р. на ім'я Збаранського В.В., статут адвокатського об'єднання «Збаранський і партнери», затверджений загальними зборами Партнерів адвокатського об'єднання «Збаранський і партнери» (протокол №1 від 10.08.2012 р.), рахунок на оплату №1 від 08.10.2012 р. на суму 13 000 грн. 00 коп., а також банківська виписка від 12.10.2012 про сплату витрат на послуги адвоката.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 11, код 00956031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Агроцентр» (36007, м. Полтава, вул. Комарницького, 16, кв. 24, код 38170872) 15 016 грн. 21 коп. витрат на послуги зернового складу, пов'язаних із навантаженням неякісного зерна, його зважуванням, подачею та прибиранням вагонів, 620 грн. 86 коп. витрат на послуги Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції, 33 464 грн. 50 коп. неодержаного прибутку (втраченої вигоди), 67 716 грн. 40 коп. - 20% штрафної санкції, 13 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 2 336 грн. 45 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 16.01.2013 р.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО